Рішення № 12013009, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/15518.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простор Л Київ»

про стягнення 113458, 71 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Пустовойтов Д.М.

від відповідача: Лясківська О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 113458, 71 грн. відповідно до договору оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р., з яких: основний борг в сумі 85000, 00 грн., пеня в сумі 10119, 47 грн., 3% річних в сумі 3291,70 грн., інфляційних нарахувань в сумі 15047, 54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.07.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 19.07.2010 р. та 28.07.2010 р. згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалися перерви.

У даному судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач перерахував на його рахунок 33000,00 грн. і враховуючи це, просить стягнути з ТОВ «Простор Л Київ»на користь ТОВ «Рамірент Україна»основний борг в сумі 52000, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим приймає її до розгляду.

Крім того, у даному судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про часткову відмову від позову на суму 28458,71 грн., з яких: пеня в сумі 10 119,47 грн., 3% річних в сумі 3 291,70 грн., інфляційних нарахувань в сумі 15047,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 р. прийнято часткову відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»від позову, провадження у справі № 51/155 в частині стягнення пені в сумі 10 119,47 грн., 3% річних в сумі 3 291,70 грн., інфляційних нарахувань в сумі 15047,54 грн. припинено.

Представник відповідача надав суду заяву про визнання позову, в якій визнає позов по справі № 51/155 в частині основного боргу за договором оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р. в розмірі 52000, 00 грн.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.08.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008 р. між сторонами був укладений договір оренди обладнання № 25.04.08/Ц, за умовами якого (далі –договір), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»(далі-орендодавець) передає, а Товаристово з обмеженою відповідальністю «Простор Л Київ»(далі-орендар) приймає в тимчасове платне користування будівельне обладнання.

Факт належного виконання позивачем свого обов’язку підтверджується актами прийому-передачі № 000000376 від 07.05.2008 р., № 000000422 від 20.05.2008 р., № 00000466 від 21.08.2008 р., № R -00001098 від 09.12.2010 р. до договору оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р., відповідно до яких позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування будівельне обладнання, яке є об’єктом власності орендодавця.

Пунктом 1.2. договору сторони домовились, що найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору.

Акт прийому-передачі підписується сторонами цього договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачу обладнання орендарю, відновну вартість переданого в оренду обладнання, ціну оренди (орендну плату), строк оренди обладнання, - містить інші умови, які орендодавець вважає необхідними для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за цим договором обладнання.

Відповідно до п. 4.1. договору початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання , за який нараховується орендна плата , відраховується з дати підписання акту прийому передачі такого обладнання.

Згідно з п. 4.2. договору строк оренди обладнання за цим договором визначається в акті прийому-передачі одиниці такого обладнання.

Пунктом 5.10. договору сторони узгодили, що підтвердженням факту повернення орендованого майна орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт повернення обладнання. До підписання сторонами такого акту обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні орендаря та не повернуто орендодавцю.

Відповідно до п. 6.1. орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту-прийому передачі обладнання в оренду згідно п.3.2. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п.5.10 договору.

Пунктом 6.2. договору сторони домовились, що орендна плата нараховується на основі тарифу орендодавця за добу або за місяць оренди обладнання, та вказується в акті прийому-передачі, який підписується сторонами договору.

Згідно з п.6.6. договору період розрахунків орендаря становить 15 діб: 15-го та 30-го числа місяця, в якому здійснюється оренда обладнання. У вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчується факт здійснення (надання) оренди обладнання . У вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчуються факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період.

Відповідно до п. 6.7. договору орендна плата вноситься орендарем в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі виставленого рахунку. Неотримання орендарем рахунку орендодавця, не позбавляє його обов’язку своєчасно сплачувати орендну плату. В разі неотримання рахунку, орендар повинен самостійно сплатити орендну плату згідно умов в строк п.6.6. договору, інакше, орендар буде вважатись таким, що прострочив платіж.

Пунктом 15.1. договору зазначено, що термін дії даного договору становить з дати його укладання до 31 грудня 2008 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату за користування об’єктом оренди за період з жовтня 2008 р. до лютого 2009 р., у зв’язку з чим його заборгованість за користування об’єктом оренди перед позивачем станом на день розгляду справи становить 52000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання наймача продовжувати відносини найму у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо наймодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Приймаючи до уваги, що сторони у встановленому законом порядку не висловили своїх заперечень проти продовження строку дії договору, суд приходить до висновку, що договір оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р. був автоматично пролонгований сторонами до 09.09.2009 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів, в усному порядку визнав позов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

У відповідності до розрахунку орендної плати за договором оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р. здійсненого позивачем та перевіреного судом, розмір заборгованості відповідача за оплату за користування обладнанням за період з жовтня 2008 р. до лютого 2009 р. становить 52000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідач визнав позов по справі № 51/155 в частині основного боргу за договором оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р. в розмірі 52000, 00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди обладнання № 25.04.08/Ц від 25.04.2008 р. у розмірі 52000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.           Позовні вимоги задовольнити.

2.           Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Простор Л Київ» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, код 34771407) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 9, код 32664239) борг у сумі 52000 (п’ятдесят дві тисячі) грн. 00 коп., 46 (сорок шість) грн. 75 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           Пригунова А.Б.

Дата підписання 27.09.2010 р.