Рішення № 12012875, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/30108.09.10 справу за позовом Приватного підприємства «Вікторія-безпека»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська юридична компанія»про стягнення 309386,04 грн. за участю представника позивача –Бурнашева П.В., довіреність № б/н від 12.10.2009 р., відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 309000,00 грн. боргу, 386,04 грн. пені, а загалом 309386,04 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати наданих послуг за договором № 12/10 про надання послуг з охорони об’єкту від 01.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.07.2010 року.

14.07.2010 року через канцелярію суду представник позивача надав письмові пояснення до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 14.07.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська юридична компанія»(замовник) та Приватним підприємством «Вікторія-безпека»(виконавець) укладено договір про надання послуг з охорони об’єкту № 12/10, за умовами якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об’єкт, який розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Кийлів, вул. Шкільна,4.

Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 01.05.2010 року (додаток №2 до договору) сторони досягнули згоди щодо розміру договірної ціни на надання послуг охорони, яка становить 103000,00 грн. за місяць. Загальна сума договору за період охорони з 01.05.2010 по 31.07.2010 р. становить 309000,00 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору оплата за договором здійснюється замовником передоплатою в розмірі 100% від загальної суми договору згідно додатку №2 до договору до 20-го травня 2010 року шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги охорони об’єкту на суму 309000,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-00016 від 31.10.2010 року на суму 103000,00 грн., ОУ-00017 від 30.06.2010 року на суму 103000,00 грн., ОУ-00018 від 31.07.2010 року на суму 103000,00 грн.

Проте, відповідач отримані вартістю 309000,00 грн. послуги не оплатив та має заборгованість перед позивачем у сумі 309000,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків про надання послуг з охорони об’єкту станом на 31.05.2010 року.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з надання послуг охорони за договором про надання послуг з охорони об’єкту, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 309000,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 309000,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.7 договору за прострочення терміну розрахунків, передбачених договором, замовник за кожний день прострочення платежу сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Загальна сума пені за договором складає 3 297.41 грн., яку нараховано судом відповідно до вимог закону та умов договору.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 386,04 грн. пені.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 386,04 грн. у зв’язку простроченням виконання зобов’язання з оплати наданих послуг за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 3093,86 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська юридична компанія»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 35, корп. 11, код 31605790) на користь Приватного підприємства «Вікторія-безпека»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд.5Б, код 32978671) 309000 (триста дев’ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 04 коп., 3 093 (три тисячі дев’яносто три) грн. 86 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                     С.Чебикіна