Рішення № 12012742, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/8713.09.10                     

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Даніко"

про

за зустрічним позовом

до

про стягнення 27259,19 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава"

Визнання договору від 02.05.2008 неукладеним

Представники сторін: від позивача Войтенко М.М. –представник; від відповідачаТимошевська Т.В. - представник. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко" заборгованості за договором поставки від 02.05.2008 на загальну суму 27259,19 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 22499,98 грн., 3% річних у розмірі 719,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 1620,00 грн., пені у розмірі 2419,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 22499,98 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки позивачем не надано доказів отримання відповідачем товару, а тому відповідач заперечує проти отримання ним товару та наявність заборгованості. Крім того, відповідач вказує на неукладеність договору від 02.08.2005, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо такої істотної умови як ціна договору.

02.08.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніко" до Господарського суду міста Києва подана зустрічна позовна заява в межах справи № 56/87, в якій останній просить визнати договір від 02.05.2008 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слава" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніко" неукладеним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 зустрічна позовна заява прийнята для сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 56/87.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані недосягненням сторонами істотної умови договору, такої як ціна договору.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення позову заперечує та зазначає про те, що усі істотні умови договору сторонами були погоджені, а саме договір з боку відповідача виконаний.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

По зустрічному позову.

02.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слава", як постачальником (відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніко", як покупцем (позивач за зустрічним позовом) укладено договір за умовами якого постачальник зобов‘язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити один із видів продукції, зазначений у п. 1.1.1 цього договору (далі –спірний договір).

Згідно п.1.1.1 спірного договору товар –один або декілька найменувань такої продукції: кондитерські вироби, ковбасні вироби.

Відповідно до п. 2.2 спірного договору асортимент та кількість кожної партії товару визначається за згодою сторін при оформленні заявки, вказується у видаткових накладних.

Ціна за товар, що поставляється узгоджується сторонами при оформленні заявки та вказується у видаткових накладних (п. 5.1 спірного договору); ціна за товар, що поставляється по договору може змінюватись постачальником в односторонньому порядку в залежності від умов, що впливають на виконання цього договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 (п. 8.9 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору відповідачем за зустрічним позовом була здійснена поставка товару, а позивачем за зустрічним позовом часткова оплата його вартості.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Відповідно до частини 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається зі змісту спірного договору, сторонами погоджено предмет договору, а саме товар –кондитерські, ковбасні вироби, строк договору до 31.12.2008, а також порядок визначення ціни товару, а саме ціна за товар, що поставляється вказується у видаткових накладних.

За таких обставин, судом встановлено, що сторонами погоджено усі істотній умови договору, у тому числі ціну.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Оскільки судом встановлено, що сторонами погоджено істотні умови договору, то у суду відсутні підстави вважати договір поставки від 02.05.2008 таким, що неукладений.

З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача. Крім того, з позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки останнім такі витрати не були сплачені при поданні зустрічного позову.

По первісному позову.

02.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слава", як постачальником (позивачем за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніко", як покупцем (відповідачем за первісним позовом) укладено договір за умовами якого постачальник зобов‘язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити один із видів продукції, зазначений у п. 1.1.1 цього договору (далі - договір).

Відповідно до п. 2.2 спірного договору асортимент та кількість кожної партії товару визначається за згодою сторін при оформленні заявки, вказується у видаткових накладних.

Відпуск товару здійснюється на складі постачальника (п. 4.1 Договору)

Ціна за товар, що поставляється узгоджується сторонами при оформленні заявки та вказується у видаткових накладних (п. 5.1 Договору); ціна за товар, що поставляється по договору може змінюватись постачальником в односторонньому порядку в залежності від умов, що впливають на виконання цього договору.

Згідно з п. 5.3 Договору покупець оплачує поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 (п. 8.9 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом відпустив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 106729,03 грн. згідно видаткових накладних від 06.10.2008 № 0000000840 на загальну суму 31612,75 грн., від 05.09.2008 № 0000000668 на загальну суму 17151,77 грн., від 08.08.2008 № 0000000529 на загальну суму 9483,00 грн., від 30.05.2008 № 0000000283 на загальну суму 10747,77 грн., від 09.06.2008 № 0000000314 на загальну суму 4991,95 грн. на загальну суму 4991,95 грн., від 13.06.2008 № 0000000326 на загальну суму 2776,33 грн., від 20.06.2008 № 0000000348 на загальну суму 5298,08 грн., від 27.06.2008 № 0000000377 на загальну суму 5559,35 грн., від 11.07.2008 № 0000000430 на загальну суму 9161,65 грн., від 18.07.2008 № 00000000454 на загальну суму 9946,38 грн..

На вказаних видаткових накладних стоїть підпис покупця та печатка відповідача за первісним позовом.

Заперечення відповідача за первісним позовом щодо отримання товару не уповноваженою особою, судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення для правильного вирішення господарської справи.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів того, що товари зазначені у вищевикладених видаткових накладних відповідачем не отримано, або отримані не уповноваженою особою.

Крім того, слід зазначити, що Наказом міністерства внутрішніх справ від 11.01.1999 року № 17 затверджена Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів".

Відповідно до п. 3.4. вказаної Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями.

Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів неправомірного використання печатки підприємства.

Також, суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом про те, що вказані вище видаткові накладні не підтверджують поставку товару на підставі договору від 02.05.2008, оскільки відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів в підтвердження вказаних обставин.

Крім того, відповідачем за первісним позовом здійснено часткову оплату за отримані товари на загальну суму 84299,05 грн., що також підтверджує отримання відповідачем товару.

Таким чином, судом визнається встановленим факт здійснення позивачем за первісним позовом поставки товару відповідачу на загальну суму 106729,03 грн. та факт здійснення відповідачем за первісним позовом оплати вартості товару на загальну суму 84299,05 грн.

Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати повної вартості отриманого товару згідно накладних, на підставі яких заявлено позов, не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, якій позивачем заявлений у позові у розмірі 22499,98 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач за первісним позовом доказів оплати вартості товару на загальну суму 22499,98 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 5.3 Договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 22499,98 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач за первісним позовом просить стягнути інфляційні нарахування у розмірі 1620,00 грн. за період з 26.05.2009 по 18.06.2010 та 3% річних у розмірі 719,00 грн. за період з 26.05.2009 по 18.06.2010.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат позивача за первісним позовом, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 719,00 грн. та інфляційних витрат у розмірі 1620,00 грн. підлягають задоволенню. Суд враховує те, що у розрахунку 3% річних позивач вказує загальну суму 719,38 грн., а в резолютивній частині просить 719,00 грн. Оскільки суд обмежений позовними вимогами, то задоволенню підлягають 3% річних у розмірі 719,00 грн.

Також, позивач за первісним позовом просить стягнути пеню у розмірі 2419,83 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 6.2 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені позивача за первісним позовом, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2419,83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

2.          Первісний позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко" (03151, м. Київ, вул. Аеродромна, 14, код ЄДРПОУ 33492298 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" (61178, м. Харків, Салтівське шосе, б.260, кв. 40, код ЄДРПОУ 32952077) основну суму заборгованості у розмірі 22499 (двадцять дві тисячі чотириста дев‘яносто дев‘ять) грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 719 (сімсот дев‘ятнадцять) грн. 00 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн.050 коп., пеню у розмірі 2419 (дві тисячі чотириста дев‘ятнадцять) грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 59 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко" (03151, м. Київ, вул. Аеродромна, 14, код ЄДРПОУ 33492298 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 17.09.10