Рішення № 12012654, 24.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 31/351-47/277-13/34624.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»

про стягнення заборгованості в розмірі 2 332 166,51 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Кліндухов П.В. –дов. б/н від 01.09.2010 р.

від відповідача Корнєв В.М. –дов. б/н від 20.11.2009 р.

в судовому засіданні 24.09.2010 відповідно до ст.82 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1888462,88 грн. заборгованості за Договором № 4/2 від 30.03.2006, 67984,68 грн. пені, 324808,06 грн. інфляційних втрат, 50910,89 грн. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 № 31/351 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 № 31/351 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2009 № 31/351 рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 № 31/351 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 - скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та об’єктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Ухвалою Верховного Суду України від 23.07.2009 ТОВ “Бріг-Рітейл” було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України № 31/351 від 28.04.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 31/351-47/277 від 11.02.10 у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.10 рішення Господарського суду м. Києва у справі № 31/351-47/277 від 11.02.10 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків щодо неможливості коригування вартості послуг на день платежу та неналежного повідомлення про їх надання та виставлення рахунків.

Крім того, постановою касаційної інстанції вказано на те, що поза увагою суду залишені претензія №248 від 22.10.07 та поштове повідомлення №3171774 про вручення відповідачу 29.10.07 пакету актів та супроводжувального листа та безпідставної відмови відповідача від підписання цих актів, а також те що сама претензія залишена без належного реагування.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 31/351-47/277 передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.10 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бріг-Рітейл” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд”про стягнення 2332166,51 грн. було прийнято до нового розгляду, присвоєно справі № 31/351-47/277-13/346 і призначено розгляд на 03.08.10.

Позивачем 03.08.10 в судовому засіданні подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача борг 3250864,43 грн., 324,20 грн. пені у розмірі 0,02% за 182 дні , відповідно до п.7.3 договору за період з 20.11.09 по 20.05.10, 68314,56 грн. три проценти річних і 152790,63 грн. інфляційних втрат за період з 20.11.09 по 01.08.10

03.08.10 розгляд справи був відкладений на 07.09.10 через неявку представника відповідача.

07.09.10 до початку судового засідання відповідач подав заяву про колегіальний розгляд справи у зв’язку з чим розгляд справи не відбувся з передачею матеріалів справи керівництву суду.

Згідно до резолюції матеріали справи повернуті і ухвалою суду від 07.09.10 розгляд клопотання та справи призначені на 22.09.10.

Заявлене представником відповідача клопотання про витребування з ДП «Український інститут промислової власності»і Державного департаменту інтелектуальної власності інформації щодо особи, якій належить торгівельна марка (торговий знак) SAP та ким подано заяву на її реєстрацію не підлягає задоволенню оскільки не стосується предмету спору та предмету доказування.

Заявлене представником відповідача клопотання про витребування у позивача оригінали звітів виконавців та оригінали документів на підставі яких позивач залучав виконавців не підлягають задоволенню з огляду на те, що надання таких документів не передбачене умовами договору, а залучення третіх осіб виконавців на власний розсуд позивача без узгодження з відповідачем передбачене п. 5.1 договору.

Крім того, заявником не надано доказів неможливості самостійного отримання цієї інформації за період з 10.11.09 , коли він вперше заявляв таке клопотання перед судом.

В судовому засіданні 22.09.10 було оголошено перерву до 24.09.10, про що було повідомлено представників сторін під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

В ході обговорення того що, поза увагою суду залишені претензія №248 від 22.10.07 та поштове повідомлення №3171774 про вручення відповідачу 29.10.07 пакету актів та супроводжувального листа та безпідставної відмови відповідача від підписання цих актів, а також те що сама претензія залишена без належного реагування, представник відповідача зазначив, що ці документи відповідач не отримував, а особа, яка підписалась в їх отримання не була на це уповноважена.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача (з урахуванням заяви збільшення про збільшення розміру позовних вимог) складає 3250864,43 грн., яка виникла внаслідок того, що згідно умов укладеного з відповідачем Договору про надання консалтингових послуг з впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap № 4/2 від 30.03.2006, позивачем були надані відповідачу в період з квітня 2006 року по червень 2007 року та липня –серпня 2007 послуги, надання яких підтверджується актами здачі-приймання робіт. Як зазначав позивач у позові, роботи за етапами 1 та 2 Фази 1 були завершені 20 червня та 29 вересня 2006 і акти виконаних робіт по ним були підписані відповідачем без зауважень та заперечень, роботи за етапами 1 та 2 Фази ІІ були завершені 02 та 25 жовтня 2006 року і акти виконаних робіт по ним були підписані відповідачем також без зауважень та заперечень та оплачені. Продовжуючи надавати відповідачу послуги, позивачем згідно Календарного графіку було надано позивачу послуги за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ, надання яких оформлено позивачем актами здачі-приймання робіт загалом на суму 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009), які були надані відповідачу разом з рахунками для їх оплати шляхом направлення звичайним цінним листом, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та описом вкладення у цінний лист. Але всупереч умов укладеного Договору № 4/2 від 30.03.2006, відповідачем акти загалом на суму 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009) –не підписані, а надані по ним послуги –не оплачені. Також, позивач зазначав про те, що надання позивачем відповідачу консалтингових послуг підтверджується звітами виконавців, які засвідчені підписами працівників відповідача, які щоденно складались у двох примірниках, один з яких передавався відповідачу. За Фазою І складено загалом 658 звітів, а саме: за етапом 3 –190 шт., за етапом 4 –94 шт., за етапом 5 –374 шт., за Фазою ІІ складено загалом 50 звітів, саме: за етапом 3 –13 шт., за етапом 4 –5 шт., за етапом 5 –33 шт.

Наведені вище обставини, на думку позивача, є підставами для задоволення позову.

Відповідач в усних та у письмових запереченнях на позов, поданих раніше, посилався на те, що звіти виконавців по етапам 3, 4 та 5 Фази І та етапам 3, 4 та 5 Фази ІІ не є належними доказами надання послуг позивачем відповідачу за Договором про надання консалтингових послуг з впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap № 4/2 від 30.03.2006, оскільки вони не містять підписів представників позивача та відповідача, роботи по етапам 3, 4 та 5 Фази І та етапам 3, 4 та 5 Фази ІІ взагалі не замовлялись відповідачем, відповідачу акти приймання –передачі послуг щодо виконаних робіт по етапам 3, 4 та 5 Фази І та етапам 3, 4 та 5 Фази ІІ позивачем не передавались і не надсилались для їх оплати, відповідачем акти не отримувались, а тому підстави для їх оплати у відповідача відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог –підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити згідно заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечив, просив суд у позові відмовити з тих підстав , що відповідач рахунки не отримував, і крім того вони підписані не встановленою особою. А для встановлення чи підписані договір, акти і рахунки генеральним директором позивача клопотався про призначення почеркознавчої експертизи.

Так, представник відповідача заявив письмове клопотання про призначення в справі на підставі статті 41 Господарського процесуального кодексу України судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити питання щодо ідентичності підписів генерального директора відповідача Позднякова О.А. на Договорі про надання консалтингових послуг з впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap № 4/2 від 30.03.2006 та актах виконаних робіт від 01.10.2007, 30.10.2009, рахунках на оплату наданих послуг від 01.10.2007 та від 30.10.2009.

Клопотання відповідача мотивоване тим, що підписи генерального директора відповідача Позднякова О.А. на Договорі про надання консалтингових послуг з впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap № 4/2 від 30.03.2006 відрізняються від підписів генерального директора позивача Позднякова О.А. на актах виконаних робіт від 01.10.2007, 30.10.2009, рахунках на оплату наданих послуг від 01.10.2007 та від 30.10.2009, що на думку відповідача, доводить те, що жодних послуг відповідачем позивачу по етапах 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ не надавалось, і акти та рахунки на підтвердження надання зазначених послуг підписані невстановленою особою.

Представник позивача проти заявленого клопотання про призначення в справі судової почеркознавчої експертизи –заперечив з підстав його безпідставності та необґрунтованості та підтвердив, що підписи на всіх названих документах вчиняв генеральний директор позивача Поздняков О.А..

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, дійшов висновку, що підстави для призначення в справі судової почеркознавчої експертизи –відсутні, оскільки предметом спору в даній справі є правовідносини сторін за Договором про надання консалтингових послуг з впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap № 4/2 від 30.03.2006 та фактичне надання зазначених послуг позивачем відповідачу, а відповідачем не подано доказів, які б підтверджували необхідність проведення судових експертиз, зокрема щодо вирішення питань, які потребують спеціальних знань, зокрема питання встановлення осіб, які вчиняли підписи на документах.

З огляду на викладене, судом відхиляється клопотання представника відповідача про призначення в справі судової почеркознавчої експертизи.

В цілому дії відповідача, господарський суд розцінює як такі, що спрямовані на затягування судового процесу зловживанням його процесуальними правами, наслідком чого стала неможливість розгляду справи по суті в строки визначені процесуальним законодавством.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, та виконавши обов’язкові вказівки, що містять у постанові касаційної інстанції, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

30.03.2006 між відповідачем –ТОВ “Квіза-Трейд”, як замовником, та позивачем –ТОВ “Бріг-Рітейл”, як виконавцем, було укладено Договір про надання консалтингових послуг з впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap № 4/2 від 30.03.2006 (далі –Договір № 4/2 від 30.03.2006), який підписано представниками сторін та посвідчено їхніми печатками, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами Договору № 4/2 від 30.03.2006 сторони погодили, що виконавець (позивач) зобов’язується на вимогу замовника (відповідача) надавати консалтингові послуги з упровадження системи mySap (далі –“програмне забезпечення SAP AG”), а також здійснювати роботи, що необхідні для впровадження програмного забезпечення (далі разом - “послуги”) для господарських потреб замовника (відповідача), який зобов’язується прийняти та оплатити надані виконавцем (позивачем) послуги на умовах і в терміни, що передбачені договором, а також в додатках до нього (п. 1.1), зобов’язання, передбачені п. 1.1 договору, виконуються етапами згідно з Календарним планом послуг (додаток № 2), вартість входить у загальну вартість послуг, зазначену у п. 2.1 цього договору (п. 1.5), деталізований Календарний план послуг з різновидом послуг і термінами виконання подано в Статуті проекту, який виконавець (позивач) разом з замовником (відповідачем) за ініціативою виконавця (позивача) зобов’язаний розробити протягом першого етапу (п. 1.6), загальна вартість послуг за договором на момент його укладення становить 3287559,60 грн. (п. 2.1), Календарний план надання послуг та вартість кожного етапу робіт з упровадження програмного забезпечення приведено у додатку № 2 до договору (п. 2.2), остаточний розрахунок за виконання кожного етапу наданих послуг здійснюється на підставі виставлених виконавцем (позивачем) рахунків на оплату; рахунки-фактури за надані послуги виставляються на підставі підписаних Актів приймання –передачі наданих послуг (п. 2.4), рахунки оплачуються замовником (відповідачем) протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку замовником (відповідачем) (п. 2.5), у випадку, якщо у день, що передує дню платежу курс гривні відносно ЄВРО зміниться порівняно з курсом гривні відносно ЄВРО на день підписання Договору, більш ніж на 0.20 грн. за одиницю ЄВРО, зміниться і сума Договору у відповідній пропорції. На момент підписання даного Договору курс складає 597,00 грн. за 100 ЄВРО (п. 2.8), здавання послуг з упровадження системи здійснюється поетапно, у відповідності до Додатку № 2 цього договору (п. 6.1), після закінчення надання послуг по етапу виконавець (позивач) зобов’язаний не пізніше 3 робочих днів з моменту закінчення надання послуг письмово повідомити про це замовника (п. 6.2), протягом 15 робочих днів після отримання письмового повідомлення від виконавця (позивача) про закінчення надання послуг по етапу замовник (відповідач) зобов’язаний здійснити прийняття наданих послуг, передача виконаного етапу послуг оформляється двостороннім актом здачі-приймання послуг, при відсутності недоліків, замовник (відповідач) зобов’язується підписати акт не пізніше 15 робочих днів з моменту його отримання, у випадку, якщо під час приймання наданих послуг, замовником (відповідачем) будуть виявлені недоліки, виконавець (позивач) зобов’язується за свій рахунок та в строки, погоджені з замовником (відповідачем) усунути такі недоліки, перелік недоліків надсилається виконавцю (позивачу) в письмовій формі (п. 6.3), у випадку несвоєчасної оплати замовником (відповідачем) послуг, виконавець має право нарахувати замовнику (відповідачу) пеню в розмірі 0,02% від суми простроченого грошового зобов’язання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п. 7.3).

Також позивачем та відповідачем шляхом підписання представниками сторін та посвідченням печатками підприємств було погоджено:

- Додаток № 1 до Договору № 4/2 від 30.03.2006 Функціональність mySap та вартість її впровадження в сумі 2784646,80 грн.;

- Додаток № 2 –Календарний план проекту і вартість фаз та етапів, відповідно до якого Фаза І складається з 5 етапів загальною вартістю 2808288,00 грн., Фаза ІІ складається з 5 етапів загальною вартістю 275455,80 грн., Фаза ІІІ складається з 5 етапів загальною вартістю 203815,80 грн.;

- Додаток № 3 –Перелік семінарів;

- Додаток № 4 –Структура проектної групи замовника;

-Додаток № 5 –Список регламентованої звітності, затверджений для реалізації в системі mySap.

Також, сторонами Договору № 4/2 від 30.03.2006 надано спільного розроблений та погоджений Статут проекту інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap, який містить деталізований календарний план послуг, а також список представників ТОВ “Квіза-Трейд” учасників впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap.

В матеріалах справи наявні надані позивачем звіти про роботу за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ консалтингових послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap в березні 2007 року та червні 2007 року, зокрема за Фазою І складено загалом 658 звітів, а саме: за етапом 3 –190 шт., за етапом 4 –94 шт., за етапом 5 –374 шт., за Фазою ІІ складено загалом 50 звітів, саме: за етапом 3 –13 шт., за етапом 4 –5 шт., за етапом 5 –33 шт.

Згідно Актів про виконання робіт до Договору № 4/2 від 30.03.2006, а саме: № 12/06 від 01.10.2007 на суму 1010 47,94 грн., № 12/07 від 01.10.2007 на суму 336824,98 грн., № 12/08 від 01.10.2007 на суму 471554,98 грн., № 12/09 від 01.10.2007 на суму 99114,19 грн., № 12/10 від 01.10.2007 на суму 33038,06 грн., № 12/11 від 01.10.2007 на суму 46253,29 грн., належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали досліджувались судом в судових засіданнях, відповідно до яких вартість наданих позивачем відповідачу консалтингових послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ загалом на суму 1997260,44 грн. Як встановлено судом, представниками відповідача зазначені акти не підписані і печаткою відповідача –не посвідчені.

Згідно рахунків –фактур до Договору № 4/2 від 30.03.2006, а саме: № 10/1 від 01.10.2007 на суму 1010 47,94 грн., № 12/07 від 01.10.2007 на суму 336824,98 грн., № 12/08 від 01.10.2007 на суму 471554,98 грн., № 12/09 від 01.10.2007 на суму 99114,19 грн., № 12/10 від 01.10.2007 на суму 33038,06 грн., № 12/11 від 01.10.2007 на суму 46253,29 грн. позивачем було визначено вартість консалтингових послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ загалом в сумі 1997260,44 грн.

Відповідно до претензії позивача від 22.10.2007 № 248, адресованої відповідачу, позивач просив відповідача погасити заборгованість по Договору № 4/2 від 30.03.2006.

Відповідно до листа позивача № 229 від 03.10.2007, адресованого відповідачу, позивач зазначав про те, що він надсилає рахунки та акти виконаних робіт зокрема по Договору № 4/2 від 30.03.2006 для підписання актів та оплати виставлених рахунків, зокрема: рахунок № 12/06 від 01.10.2007 та акт № 12/06 від 01.10.2007, рахунок № 12/07 від 01.10.2007 та акт № 12/07 від 01.10.2007, рахунок № 12/08 від 01.10.2007 та акт № 12/08 від 01.10.2007, рахунок № 12/09 від 01.10.2007 та акт № 12/09 від 01.10.2007, рахунок № 12/10 від 01.10.2007 та акт № 12/10 від 01.10.2007, рахунок № 12/10 від 01.10.2007 та акт № 12/10 від 01.10.2007, рахунок № 90000132 від 01.10.2007, акт № 90000132 від 01.10.2007, податкова накладна № 84 від 01.10.2007, рахунок № 12/13 від 01.10.2007.

Як доказ надсилання відповідачу та отримання ним листа № 229 від 03.10.2007, рахунків та актів позивачем надано повідомлення кур’єрської доставки Exmoto № 40939898 та повідомлення про його вручення від 05.10.2007, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи, а оригінал досліджувався судом в судових засіданнях.

Позивачем було надано суду в якості додатків до заяви від 30.10.2009 № 92 про збільшення розміру позовних вимог, Акти про виконання робіт до Договору № 4/2 від 30.03.2006, а саме: № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн., належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи, відповідно до яких вартість наданих позивачем відповідачу консалтингових послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ загалом на суму 3250864,43 грн. Як встановлено судом, представниками відповідача зазначені акти не підписані і печаткою відповідача –не посвідчені.

Позивачем було надано суду в якості додатків до заяви від 30.10.2009 № 92 про збільшення розміру позовних вимог, рахунки –фактури до Договору № 4/2 від 30.03.2006, а саме: № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн., належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи, відповідно до яких позивачем було визначено вартість консалтингових послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ загалом в сумі 3250864,43 грн.

Також, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 90 від 30.10.2009, в якій позивач зазначав про те, що ним у відповідності до п. 2.8 Договору № 4/2 від 30.03.2006 надсилаються відповідачу Акти про виконання робіт № 12/06, 12/07, № 12/08, № 12/09, № 12/10, № 12/11 та рахунки-фактури № 12/06, 12/07, № 12/08, № 12/09, № 12/10, № 12/11 на оплату вартості консалтингових послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ по Договору № 4/2 від 30.03.2006, копії яких долучені до претензії та до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 30.10.2009 № 92, і надсилання яких підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 3061 від 30.10.2009 та описом вкладеного у цінний лист, копії яких наявні у матеріалах справи.

Як зазначав позивач в заяві про збільшення розміру позовних вимог від 30.10.2009 № 92, він просить суд стягнути з відповідача загалом 3250864,43 грн., а саме: 3250864,43 грн. заборгованості по Договору № 4/2 від 30.03.2006 (що складало 274789,05 євро за курсом 606,61 грн. за 100 євро станом на 30.03.2006, та станом на 30.10.2009 складає 3250864,43 грн. за курсом НБУ 1183,04 грн. за 100 євро відповідно до п.2.8 Договору № 4/2 від 30.03.2006) по Актам про виконання робіт № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн. та рахунків на оплату № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн., які надіслані відповідачу, і надіслання яких підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 3061 від 30.10.2009 та описом вкладеного у цінний лист.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Вимогами статті 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Статтею 190 Господарського кодексу України визначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що на підставі укладеного з відповідачем Договору № 4/2 від 30.03.2006, позивачем були надані відповідачу послуги з впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap, зокрема надання послуг за етапами 1 та 2 Фази 1 були завершені 20 червня та 29 вересня 2006 року і акти виконаних робіт по ним були підписані відповідачем без зауважень та заперечень, надання послуг за етапами 1 та 2 Фази ІІ були завершені 02 та 25 жовтня 2006 року і акти виконаних робіт по ним були підписані відповідачем також без зауважень та заперечень та оплачені, що сторонами по справі –не заперечувалось.

Судом встановлено, що згідно позову спір в даній справі виник між сторонами відносно наданих позивачем, але не оплачених відповідачем послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ по Договору № 4/2 від 30.03.2006, оскільки надання позивачем зазначених послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема звітами про виконання послуг по Договору № 4/2 від 30.03.2006, які підписані учасниками впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap, повноваження яких на підписання визначені Статутом проекту інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySap, і, відповідно, надані позивачем послуги підлягали оплаті відповідачем в порядку, обумовленому сторонами п.п. 2.4. та 2.5 Договору № 4/2 від 30.03.2006, тобто розрахунок за виконання кожного етапу наданих послуг мав здійснюватись відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків на оплату, рахунки-фактури за надані послуги мали виставлятись на підставі підписаних Актів приймання –передачі наданих послуг і оплачуватись відповідачем протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку відповідачем.

Як встановлено судом, позивачем надання послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ по Договору № 4/2 від 30.03.2006 було оформлено Актами про виконання робіт № 12/06 від 01.10.2007 на суму 1010 47,94 грн., № 12/07 від 01.10.2007 на суму 336824,98 грн., № 12/08 від 01.10.2007 на суму 471554,98 грн., № 12/09 від 01.10.2007 на суму 99114,19 грн., № 12/10 від 01.10.2007 на суму 33038,06 грн., № 12/11 від 01.10.2007 на суму 46253,29 грн., а загалом на суму 1997260,44 грн., яка була визначена позивачем з урахуванням курсу євро станом на 01.10.2007, оформлена відповідними рахунками-фактурами і заявлена позивачем у позові при зверненні з відповідним позовом до суду 23.10.2008 (згідно вхідного штампу канцелярії суду).

Позивачем на підтвердження направлення відповідачу Актів про виконання робіт № 12/06 від 01.10.2007 на суму 1010 474,94 грн., № 12/07 від 01.10.2007 на суму 336824,98 грн., № 12/08 від 01.10.2007 на суму 471554,98 грн., № 12/09 від 01.10.2007 на суму 99114,19 грн., № 12/10 від 01.10.2007 на суму 33038,06 грн., № 12/11 від 01.10.2007 на суму 46253,29 грн., а загалом на суму 1665221,65 грн. та рахунків –фактур на їх оплату загалом на суму 1997260,44 грн. надано повідомлення кур’єрської доставки Exmoto № 40939898 та повідомлення про його вручення від 05.10.2007, яке судом як належний та допустимий доказ направлення вищенаведених документів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України - не приймається, оскільки у зазначеному повідомленні кур’єрської доставки Exmoto № 40939898 не зазначено про направлення відповідачу Актів про виконання робіт № 12/06 від 01.10.2007 на суму 1010 47,94 грн., № 12/07 від 01.10.2007 на суму 336824,98 грн., № 12/08 від 01.10.2007 на суму 471554,98 грн., № 12/09 від 01.10.2007 на суму 99114,19 грн., № 12/10 від 01.10.2007 на суму 33038,06 грн., № 12/11 від 01.10.2007 на суму 46253,29 грн., а загалом на суму 1997260,44 грн. та рахунків –фактур на їх оплату загалом на суму 1997260,44 грн., адже в ньому взагалі не зазначено, що саме направлено відповідачу, і відповідно, повідомлення про вручення від 05.10.2007 не приймається судом як належний доказ отримання відповідачем вище перелічених документів.

Таким чином, оскільки позивачем станом на момент вирішення спору не було доведено надсилання відповідачу вищенаведених Актів про виконання робіт та рахунків –фактур на їх оплату загалом на суму 1997260,44 грн., а тому підстави для їх оплати згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та п.п. 2.4. та 2.5 Договору № 4/2 від 30.03.2006 у відповідача були відсутні.

В свою чергу, в заяві про збільшення розміру позовних вимог № 92 від 30.10.2009 надання позивачем послуг з впровадження системи планування ресурсів підприємства mySap за етапами 3, 4, 5 Фази І та етапами 3, 4 та 5 Фази ІІ по Договору № 4/2 від 30.03.2006 було оформлено Актами про виконання робіт № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн., а загалом на суму 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009), оформлену відповідними рахунками-фактурами і яка є остаточною сумою розміру позовних вимог позивача з урахуванням підстав її наявності згідно вищеперелічених актів.

Суд зазначає про те, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду (23.10.2008), позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги по Договору № 4/2 від 30.03.2006 в розмірі 1888462,88 грн., яка була визначена позивачем на підставі п. 2.8 Договору № 4/2 від 30.03.2006 з урахуванням офіційного курсу євро станом на 03.10.2008 в розмірі 6,770344 грн./євро по Актам про виконання робіт № 12/06 від 01.10.2007 на суму 1010 474,94 грн., № 12/07 від 01.10.2007 на суму 336824,98 грн., № 12/08 від 01.10.2007 на суму 471554,98 грн., № 12/09 від 01.10.2007 на суму 99114,19 грн., № 12/10 від 01.10.2007 на суму 33038,06 грн., № 12/11 від 01.10.2007 на суму 46253,29 грн., а в заяві про збільшення розміру позовних вимог № 92 від 30.10.2009 –загалом 3250864,43 грн. з урахуванням офіційного курсу євро станом на 30.10.2009 в розмірі 11,8304 грн./євро по Актам про виконання робіт № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн., а згідно пункту 2.1. Договору № 4/2 від 30.03.2006 сторонами було погоджено, що загальна вартість послуг на момент укладання договору становить 2287559,60 грн.

Визначення позивачем суми заборгованості станом на момент звернення до суду в розмірі 1888462,88 грн. та станом на 30.10.2009 - в розмірі 3250864,43 грн. було здійснено з посиланням на пункт 2.8 Договору № 4/2 від 30.03.2006, яким визначено, що у випадку, якщо у день, що передує дню платежу курс гривні відносно ЄВРО зміниться порівняно з курсом гривні відносно ЄВРО на день підписання Договору, більш ніж на 0.20 грн. за одиницю ЄВРО, зміниться і сума Договору у відповідній пропорції, тобто сторонами у даному пункті договору було визначено, що зміниться саме сума договору, а отже і вартість наданих послуг, що не суперечить вимогам законодавства, і оскільки обставина корегування ціні, яка є істотною умовою даного господарського договору і згода щодо ціни договору, в тому числі і щодо її збільшення, досягнута сторонами договору у передбаченій законом письмовій формі.

Позивачем на підтвердження направлення відповідачу Актів про виконання робіт № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн., а загалом на суму 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009) та рахунків-фактур на їх оплату загалом на суму 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009) було надано фіскальний чек Укрпошти № 3061 від 30.10.2009 та опис вкладеного у цінний лист. Але, враховуючи те, що зазначені Акти про виконання робіт № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн., а загалом на суму 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009) та рахунки-фактури на їх оплату загалом на суму 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009) не існували станом на момент звернення позивача з позовом до суду, тобто 23.10.2008, відповідно права позивача на отримання оплати за ними – станом на момент звернення до суду порушені не були, доказів надання позивачем відповідачу консалтингових послуг саме на суму 3250864,43 грн. суду станом на момент вирішення спору надано не було, як не було надано і погодження між позивачем та відповідачем вартості послуг за ціною 3250864,43 грн., тобто за ціною іншою, ніж передбачено Договором № 4/2 від 30.03.2006, а тому підстави для оплати відповідачем послуг в сумі 3250864,43 грн. –відсутні. Таки чином, стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3250864,43 грн. (за курсом євро станом на 30.10.2009), яка була визначена позивачем на підставі інших актів вже під час розгляду справи по суті –у суду відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по Договору № 4/2 від 30.03.2006 загалом в розмірі 3250864,43 грн. з урахуванням офіційного курсу євро станом на 30.10.2009 в розмірі 11,8304 грн./євро по Актам про виконання робіт № 12/06 від 30.10.2009 на суму 1644711,41 грн., № 12/07 від 30.10.2009 на суму 548237,14 грн., № 12/08 від 30.10.2009 на суму 767531,99 грн., № 12/09 від 30.10.2009 на суму 161324,38 грн., № 12/10 від 30.10.2009 на суму 53774,80 грн., № 12/11 від 30.10.2009 на суму 75284,71 грн. - є обґрунтованою та законною, доведена належними засобами доказування і підлягає задоволенню.

Укладений між Позивачем та Відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а отже до нього мають застосовуватися норми закону, які регулюють правовідносини з приводу надання послуг, зокрема, норми глави 63 - ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, оплата за надані Позивачем згідно Договору за надані Позивачем послуги з впровадження програмного забезпечення має здійснюватися Відповідачем у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п., п. 2.4. та 2.5. Договору остаточний розрахунок за виконання кожного етапу наданих послуг здійснюється на підставі виставлених Позивачем рахунків на оплату. Рахунки-фактури за надані Послуги виставляються на підставі підписаних Актів приймання-передачі наданих Послуг. Рахунки мали оплачуватись Відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів від дати отримання рахунку Відповідачем.

Відповідно до ст. 43 ГПК України та судової практики, підписаний акт здачі - приймання робіт є лише одним з видів доказів, а за його відсутності, фактичні обставини, тобто факт надання послуг, можуть підтверджуватись іншими наявними доказами.

Суд вважає безпідставним твердження Відповідача про ненадання спірних послуг Позивачем. Недоведеним суд вважає і твердження Відповідача стосовно необхідності отримання письмової вимоги Відповідача для початку надання послуг за кожним з етапів, передбачених укладеним між сторонами Договором, з посиланням на формулювання п.1.1. Договору, яким передбачено зобов‘язання виконавця надавати консалтингові послуги «на вимогу Замовника", з огляду на наступне.

Відповідно до статті 901 ЦК України договір про надання послуг визначено як договір, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу", тобто сама формула предмету договору про надання послуг передбачає наявність завдання ( вимоги) про надання послуги. Укладання договору і означає наявність такого завдання чи вимоги про надання послуги. І хоча семантично терміни "завдання" і "вимога" мають різне походження, однак в даному випадку вони мають однакове за змістом значення. Крім того, Договір не містить посилання на процедуру отримання окремої вимоги про надання послуг. Відповідач не надав доказів надіслання таких вимог Позивачу стосовно перших двох етапів. Позивачем надано суду фотокопію журналу обліку вхідної кореспонденції, в яких відсутнє згадування про отримані від відповідача листи у відповідні періоди. Підтвердження цього факту є також наявність у Договорі узгодженого сторонами календарного плану проекту у якому не було б необхідності в разі залежності надання послуг від вимоги Відповідача.

Суд вважає доведеним факт надання Позивачем послуг за Договором за етапами 3,4. та 5 Фаз 1 та 2, що підтверджується наявними у справі доказами:

- Позивачем надані звіти про роботу виконавців (у кількості більше 600 шт.), підписані відповідальними працівниками Відповідача, датовані строками після термінів складання актів за надання послуг за етапами 1 та 2 Фаз 1 та 2, що були оплачені Відповідачем, і у яких зазначено, що вони є підтвердженням факту надання послуг;

- Аналіз змісту етапів Календарного плану Договору дає підстави для безсумнівного твердження про надання послуг за спірними етапами, оскільки етапи 1 та 2 фаз 1 та 2 завершились розробленням концептуальних проектів за відповідними фазами, тож у разі ненадання послуг - факт впровадження програмного забезпечення у відповідача не мав би місця, і система на підприємстві відповідача не працювала б. У той же час у судовому засіданні відповідач не заперечував, що система на підприємстві відповідача функціонує;

- Відповідач у свою чергу не надав до суду доказів того, що такі послуги не надавалися йому з боку Позивача, а також не надав доказів того, що ним було висловлено на адресу Позивача будь-які заперечення з приводу наданих послуг, не надано листів про припинення дії Договору тощо.

Твердження Відповідача про неотримання ним актів здачі-приймання послуг та рахунків за Договором спростовується встановленими судом у справі № 31-552 фактом отримання Відповідачем 05. 10.2007 р. кореспонденції засобами кур‘єрської доставки Ехмото № 409398 (1). Дана доставка супроводжувалась супровідним листом № 229 від 03.10.2007 року, який містить перелік всіх направлених на адресу Відповідача рахунків і актів за суміжними договорами №№ 4/1 та 4\2. Даний преюдиціальний факт встановлений судовими актами у справі № 31-552.

          Твердження відповідача про не доведення факту направлення і отримання претензії Позивача, спростовується положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України згідно з якими «у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження». Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах. Тож, відсутність чи наявність у працівника Відповідача повноважень на отримання кореспонденції не має юридичної сили стосовно Позивача, а отже не може прийматись судом до уваги.

Отже судо встановлено, що: - 30.03.2006 ТОВ "Квіза-Трейд" (замовник) та ТОВ "Бріг-Рітейл" (виконавець) уклали договір, за умовами якого; - виконавець зобов’язується на вимогу замовника надати консалтингові послуги з провадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySAP (програмне забезпечення SAP AG) та виконати необхідні для цього роботи, а замовник –прийняти та оплатити зазначені послуги та роботи відповідно до умов договору (пункт 1.1 договору); - ціна договору складає 3 287 559, 60 грн. (з урахуванням ПДВ), але якщо в переддень платежу курс (офіційний) ЄВРО збільшиться більше ніж на 0,20 грн. порівняно з курсом ЄВРО на дату підписання договору, ціна договору збільшується у відповідній пропорції (пункти 2.1 та 2.8 договору); - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов’язань; - визначені цим договором послуги виконуються поетапно згідно з календарним планом (додаток № 2 до договору), в якому зазначено вид послуг, їх вартість та строк виконання; зміна обсягів послуг та строків виконання, встановлених цим календарним планом, письмово погоджується сторонами (пункти 1.5, 1.7 та пункт 2.2 договору); - остаточний розрахунок за виконання кожного етапу надання послуг за договором здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків протягом 10 днів з моменту їх отримання замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця (пункти 2.4 та 2.5 договору); - замовник зобов’язаний протягом 15 днів з моменту отримання письмового повідомлення виконавця про закінчення надання послуг певного етапу прийняти ці послуги; приймання-передача договірних послуг оформлюється актом; у разі відсутності недоліків замовник підписує акт приймання-передачі послуг протягом 15 днів з моменту його отримання; за наявності недоліків замовник надсилає виконавцеві їх письмовий перелік, а виконавець усуває виявлені недоліки за власний рахунок у погоджені замовником строки (пункт 6.3 договору); - за прострочення замовником виконання грошового зобов’язання договором встановлено пеню в розмірі 0,02 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (пункт 7.3 договору); - у підписаному сторонами додатку № 2 до договору (календарний план) зазначено, що впровадження функціональності програмного забезпечення SAP AG здійснюється в три фази (фаза I, II, III), кожна з яких має 5 етапів; - ТОВ "Бріг-Рітейл" розпочало надавати послуги за договором у квітні 2006 року; ТОВ "Квіза-Трейд" підписало акти приймання-передачі послуг, визначених етапами 1, 2 фази І та фази ІІ додатку № 2 до договору та оплатило ці послуги в повному об’ємі; - пунктом 1.6 договору передбачено, що замовник та виконавець "протягом першого етапу" спільно розробляють Статут впровадження проекту, який містить деталізований календарний план послуг (на відміну від календарного плану, встановленого додатком № 2 до договору); - ТОВ "Бріг-Рітейл" подало суду зазначений статут, який, зокрема, містить список представників ТОВ "Квіза-Трейд" –учасників впровадження інтегрованої системи планування ресурсів підприємства mySAP; - у матеріалах справи наявні підписані зазначеними в цьому списку особами звіти про виконання послуг за договором, згідно з якими ТОВ "Бріг-Рітейл" відповідно в березні 2007 року та в червні 2007 року завершило надання послуг, передбачених фазами І та ІІ Додатку № 2 до договору; - ТОВ "Бріг-Рітейл" склало акти від 01.10.2007 №№ 12/06, 12/07, 12/08, 12/09, 12/10, 12/11 про надання цим товариством послуг, визначених етапами 3-5 фаз І та ІІ додатку № 2 до договору, і виставило рахунки від 01.10.2007 на оплату цих послуг; відповідно до виставлених рахунків сума заборгованості ТОВ "Квіза-Трейд" складає 1 997 260, 44 грн.; ця сума заборгованості визначена позивачем з урахуванням офіційного курсу ЄВРО станом на 01.10.2007; - зазначені акти виконаних робіт та рахунки позивач надіслав відповідачеві у додатку до листа від 03.10.2007 № 229; які, за твердженням позивача, були вручені відповідачеві 05.10.2007 кур’єрською поштою, на підтвердження чого суду подано повідомлення кур’єрської доставки Exmoto № 40939898, копія якого знаходиться в матеріалах справи; - умови договору не передбачають особливого порядку (з описом, повідомленням про вручення, з супровідним листом) подання письмової ніформації –як-от рахунку звіту тощо; - у претензії від 22.10.2007 № 248 позивач просив відповідача погасити заборгованість за договором; така претензія залишилася без відповіді; - до заяви від 30.10.2009 про збільшення розміру позовних вимог позивачем додано акти виконаних робіт та рахунки на суму 3250864,43 грн. (сума заборгованості визначена позивачем, виходячи з офіційного курсу ЄВРО станом на 30.10.2009); зазначені документи надіслано на адресу ТОВ "Квіза-Трейд" у додатку до претензії від 30.10.2009 № 90, їх надсилання підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 30.10.2009 № 3061 та описом вкладення у цінний лист, копії яких наявні у матеріалах справи.

На виконання обов’язкової вказівки, що міститься у постанові касаційної інстанції, місцевий господарський суд встановив дату отримання рахунків замовником і визнав доведеним факт вручення рахунків і прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт, необхідно з'ясувати.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості послуг (п. 2.4 договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отримані послуги не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 3250864,43 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних у сумі 324,20 грн. пені у розмірі 0,02% за 182 дні, відповідно до п.7.3 договору за період з 20.11.09 по 20.05.10, 68314,56 грн. три проценти річних і 152790,63 грн. інфляційних втрат за період з 20.11.09 по 01.08.10.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України та цим Договором.

Пунктом п. 7.3. Договору передбачено стягнення неустойки за несвоєчасну оплату наданих послуг, що підлягає сплаті Відповідачем у розмірі 0,02% але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України з простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з 21.11.09 по 01.08.10 з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу та умов договору, підлягають стягненню три проценти річних сума інфляційних втрат та пеня розмір яких перевірений і перерахований за розрахунком суду.

Розрахунок суми боргу, пені, інфляційних та річних Відповідачем не оспорювався.

За таких обставин, встановлено прострочення виконання відповідачем зобов’язань по Договору № 4/2 від 30.03.2006, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 322,41 грн. пені, 152790, 63 грн. інфляційних втрат і 68314,56 грн. три проценти річних –підлягають частковому задоволенню, а саме 322 (триста двадцять дві),41 грн. пені, 67867,36 грн. три проценти річних, 130034 (сто тридцять тисяч тридцять чотири),58 грн. інфляційних втрат.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 30437110) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл»(01013, м. Київ, вул.. Деревообробна, буд. 12, блок 1, офіс 2К01 (юр.адр.); 03037, м. Київ, пр. Червонозоряний, 42, оф.203-204 (факт.адр.); код ЄДРПОУ 33935026) 3250864 (три мільйона двісті п’ятдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири),43 грн. основного боргу, 322 (триста двадцять дві),41 грн. пені, 67867 (шістдесят сім вісімсот шістдесят сім),36 грн. 3% річних, 130034 (сто тридцять тисяч тридцять чотири),58 грн. інфляційних втрат, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять),21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 24.09.10