Рішення № 12012610, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/29016.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Домінік Київ»

до Дочірнє підприємство «Продмережа»

про стягнення 8012,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Чередник Л.А. (директор, наказ №1 від 01.09.2004р.)

Від відповідача Лисенко А.М. (дов. б/н від 05.02.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Домінік Київ»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнє підприємство «Продмережа»(далі по тексту - відповідач) про стягнення 8012,23 грн. заборгованості за договором №24 від 01.01.2009 року, з яких 7350,64 грн. основного боргу та 661,59 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 26.08.2010 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договору №24 від 01.01.2009 року щодо оплати поставленого товару, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог обґрунтовуючи їх тим, що додані до позовної заяви накладні не підтверджують поставку товару по вищевказаному договору, відсутні довіреності, які б підтверджували повноваження осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей та підписання таких накладних. Позивачем не подано доказів, які підтверджували би обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

У судовому засіданні 26.08.2010 року оголошувалась перерва до 16.09.2010 року, про яку повноважних представників сторін було повідомлено під розписку.

Позивач у судове засідання 16.09.2010 року не з’явився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір, за яким позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням відповідача поставити товар, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін узгоджених в специфікації.

Відповідно до п.3.2. договору замовлення можуть надаватись позивачу письмово, по факсу, електронній пошті або в іншій формі, прийнятній для сторін.

Перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі відповідача та підписання накладної (п.5.1. договору).

Згідно з п.7.4. договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок позивача через 45 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надавав позивачу замовлення на поставку товару по електронній пошті, що підтверджується роздруківками замовлень. Крім того, на виконання договору № 24 між сторонами договору було підписано специфікацію, в якій узгоджувались товар та ціни, по яким має поставлятися товар, по вищевказаному договору (дана специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками сторін).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, підписаних сторонами та скріплених мокрими печатками та штампами сторін.

04.02.2010 року позивач направив відповідачу вимогу №427 в якій просив останнього погасити заборгованість за поставлений товар в розмірі 7350,14 грн. протягом 7 календарних днів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

При цьому посилання відповідача на те, що позивачем не доведено факт поставки по договору № 24, оскільки позивачем не додано довіреностей на отримання продукції уповноваженою особою відповідача, то суд зазначає, що оцінюючи докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності (зокрема наявність специфікації, підписаної обома сторонами договору, в якій узгоджено авортимент та ціну продукції, наявність замовлень відповідача та наявність договірних стосунтків між сторонами та наявність видаткових накладних, на яких міститься штампи відповідача, наявність податкових накладних), суд приходить до висновку, що факт поставки позивачем відповідачу товару є доведеним. При цьому суд зазначає, що обов'язок надати позивачеві довіреність при отриманні товару лежить саме на відповідачеві.

Суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 661,59 грн. з підстав їх необгрунтованості, оскільки позивач посилається на п.8.6. договору згідно з яким у випадку затримки саме позивачем в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, він зобов’язався сплатити відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБК від суми заборгованості за кожен день прострочення, а не навпаки.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 7350,64 грн. основного боргу за договором №24 від 01.01.2009 року.

В решті позову відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Продмережа»(04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8, корп. 3; 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6; код ЄДРПОУ 30929444) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Домінік Київ»(04080, м. Київ, вул. Аляб’єва, 15; код ЄДРПОУ 33149893) 7350 (сім тисяч триста п’ятдесят) грн. 64 коп. основного боргу, 93 (дев’яносто три) грн. 57 коп. державного мита, 216 (двісті шістнадцять) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Взадоволенін інших позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 27.09.2010 року