Ухвала суду № 120125943, 02.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 520/3561/18

У Х В А Л А

02 липня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

за участі: секретаря Сідлецької А.П. представників: Одеської обласної прокуратури Бондаревського О.М. УДБК ОМР Бєлкіної Н.В., представника відповідача ОСОБА_1 - Петрової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву про призначення земельно-технічної експертизи по адміністративній справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури

№ 1 ОСОБА_5 звернувся в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради до Київського районного суду м.Одеси із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації Іскрова О. В. (далі державний реєстратор), за участю третіх осіб: приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу Рогатін В. О., Адамець О. І., Сегеченко І. М., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов`язання знесення самочинно будівництва.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2019 року позовні вимоги прокурора задоволено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2019 року скасовано, у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішень державного реєстратора про поділ об`єкта нерухомого майна по вул. Гвардійській, 4а в м. Одесі та державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а також в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків по АДРЕСА_2 залишено без змін.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок по АДРЕСА_1 та в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлового будинку по АДРЕСА_1 скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2019 року.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків по АДРЕСА_3 скасовано, а провадження у цивільній справі в цій частині закрито.

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява виконуючого обов`язки керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Бондаренка Д. Г. про направлення справи в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.

За наслідками розгляду вказаної заяви Верховним судом справу в цій частині передано до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 23.10.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу №520/3561/18 та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.12.2021року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.05.2024 року о 10год.00хв.

18.06.2024 року до суду від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про призначення земельно-технічної експертизи перед якою слід поставити питання: чи знаходяться будинки за адресою АДРЕСА_3 в межах земельної ділянки 540 метрів квадратних виділеної для забудови під індивідуальний житловий будинок ОСОБА_7 , рішенням виконавчого комітету Одеської ради депутатів трудящихся від 25.07.1995 року та договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельної ділянки від 13.09.1951р. №44724? Чи зроблено розподіл земельної ділянки в її межах для інших власників? з підстав того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно ст.80КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Частиною 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Суд встановлено, що заява про призначення земельно-технічної експертизи подана відповідачем до суду 18.06.2024 року після закриття підготовчого провадження та на стадії розгляду справи по суті.

З аналізу вищевказаних положень КАС України вбачається, що даний доказ (висновок експерта) відповідач повинен був надати разом з відзивом на позов, тобто ще на стадії підготовчого провадження, або вказати поважні причини пропуску строку подачі такої заяви.

Також суд враховує, що з часу повернення Верховним судом справи на новий розгляд у заявника було вдосталь часу, щоб вчинити усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

При цьому суд враховує, що до суду від позивача після відкриття провадження у справи не надходило заяв про зміну предмету позову або обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги на стадії підготовчого провадження, а тому твердження заявника щодо не направлення позивачем доказів до відповідача як підставу не подання заяви раніше суд вважає необґрунтованим.

Враховуючи викладене суд доходить до висновку, що заяву відповідача про призначення земельно-технічної експертизи слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.79,80,166, 248КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про призначення земельно-технічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений 02.07.2024 року.

Суддя Іванов Е.А.