Ухвала суду № 12012519, 10.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10.09.10№ 05-5- 57 / 10849 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробілдінг"

про стягнення 39 883,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява вих. № 26-08 від 26.08.2010 р. підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов. Положеннями статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що Позивач не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки документи, на які заявник посилається як на докази, не засвідчені належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 801 від 02.09.2010р., доданого заявником як доказ сплати державного мита, в рядку "призначення платежу" відсутні символ звітності банку та код бюджетної класифікації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником не подано належних доказів сплати державного мита у встановлених порядку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві від 23.06.2010р. вих. № 1021-4/4 суд повідомлено, що оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у справах, які розглядаються господарським судом міста Києва, повинна здійснюватись з 23.06.2010 р. на рахунок 31218264700001, одержувач - ГУ ДКУ у м. Києві, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код платежу - 22050003.

В якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до позовної заяви № 26-08 від 26.08.2010р. заявником додано платіжне доручення від 802 від 02.09.2010р. на суму 236,00 грн., в якому в рядку "призначення платежу" не зазначено найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою та код платежу - 22050003.

Крім того, в зазначеному платіжному дорученні відсутня вказівка на посадове становище особи, що його підписала; наявний штамп, замість печатки установи банку.

Оскільки вказані обставини порушують вимоги постанови КМ України від 21 грудня 2005 р. N1258, суд приходить до висновку, що заявником не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вищевикладені обставини є підставами для повернення позовної заяви без розгляду.

Після усунення зазначеного, на підставі приписів ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву може бути повторно подано до господарського суду.

Керуючись п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В. Гулевець