Ухвала суду № 120125064, 25.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14024/23

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ, ПОДАНОЇ В ПОРЯДКУ СТАТТІ 383 КАС УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивачки: представник Тарасенко Д.Ю.

відповідача: представник Горбонос І.К.

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивачки від 29 травня 2024 року, подану в порядку статті 383 КАС України, у справі № 380/14024/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (Відповідач/ГУ ДМС України у Л/о), в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови в прийнятті у мене: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , декларації про відмову від громадянства Російської Федерації;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у мене: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації та оформити мені довідку про реєстрацію громадянкою України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, 79007) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, поданої 26 квітня 2023 року.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.

Листом від 17 квітня 2024 року за № 4601.05-5836/46.1-24 «Про повторний розгляд звернення» ГУ ДМС України у Л/о повідомило ОСОБА_1 про те, що підстави для прийняття її декларації про відмову від іноземного громадянства від 26 квітня 2023 року відсутні.

24 квітня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист за № 380/14024/23 про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Вказаний виконавчий лист позивачка пред`явила до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

27 травня 2024 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 74915471 з примусового виконання виконавчого листа № 380/14024/23, виданого 24 квітня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом.

24 червня 2024 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 74915471 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з добровільним виконанням боржником рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

29 травня 2024 року представник позивачки подала через систему «Електронний суд» заяву від 29 травня 2024 року у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

Указана заява мотивована тим, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у цій справі набрало законної сили 08 квітня 2024 року після його перегляду судом апеляційної інстанції. 27 травня 2024 року відкрито виконавче провадження № 74915471 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 380/14024/23, виданого 24 квітня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. Позивачка отримала лист від ГУ ДМС України у Л/о про результати виконання рішення суду, зі змісту якого вбачається, що відповідач повторно відмовив їй у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, зазначивши про відсутність у неї законних підстав для її подання. Позивачка наголошує, що така відповідь за результатами повторного розгляду декларації та повторна відмова в її прийнятті не свідчать про виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідач під час повторного розгляду декларації позивачки не врахував висновків судів першої та апеляційної інстанції, викладені в судових рішеннях у справі № 380/14024/24, та прийняв рішення, яке є протилежним тому, яке повинен був прийняти.

Позивачка зазначає, що наведеним в повторній відмові міграційного органу обставинам вже була надана правова оцінка судом. Суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 права на подання декларації про відмову від іноземного громадянства у зв`язку з наявністю незалежних від неї причин неотримання документа про припинення громадянства Російської Федерації. Натомість відповідач під час повторного розгляду декларації позивачки не врахував такі висновки та повторно відмовив у її прийнятті з підстав, яким вже була надана оцінка судом.

Позивачка додатково відзначає, що у повторній відмові прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства відповідач також посилається на наявність законопроектів № 9585 та № 10425, які станом на сьогодні досі не розглянуті. Утім наявність законопроектів не може бути підставою для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

На переконання позивачки, вказане вище свідчить про неврахування відповідачем висновків суду та свідоме нехтування ними, що вкотре підтверджує протиправність повторної відмови ГУ ДМС України у Л/о прийняти декларацію позивачки на виконання рішення суду. Суд прямо вказує у своєму рішенні про те, що підстави для подання ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства наявні, позаяк отримання документа про припинення громадянства Російської Федерації є неможливим. А відповідач під час повторного розгляду декларації зазначає, що у ОСОБА_1 відсутні підстави для подання декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації та вимагає подати документ, неможливість подачі якого чітко визначена судом. Така відповідь ГУ ДМС України у Л/о явно суперечить висновкам суду та свідчить про їх ігнорування.

З огляду на вказане просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, вчинені при виконанні Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/14024/23 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/14024/23 та розгляду звернення ОСОБА_1 щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області протягом місяця надати до суду звіт про виконання Окремої ухвали.

Заяву представника позивачки, подану у порядку, визначеному статтею 383 КАС України, суд призначив до розгляду в судове засідання на 06 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року клопотання представника позивачки від 03 червня 2024 року про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено; постановлено судові засідання у справі № 380/14024/23 проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua) за участю представника позивачки адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни поза межами приміщення суду.

Судове засідання, призначене на 06 червня 2024 року, відкладено на 25 червня 2024 року за клопотаннями представників позивачки та відповідача про його відкладення.

24 червня 2024 року представник відповідача подала через систему «Електронний суд» заперечення відповідача від 24 червня 2024 року на заяву позивачки в порядку статті 383 КАС України.

Представник відповідача вказує, що ГУ ДМС України у Л/о на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/14024/23, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, повторно розглянуло звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, про що повідомило ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 17 квітня 2024 року № 4601.05- 5836/46.1-24.

Зазначає, що позивачка не подавала до ГУ ДМС України у Л/о встановленої законодавством належної форми декларації про відмову від іноземного громадянства (форма 45 згідно з наказом МВС України від 16 серпня 2012 року № 715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»), а тому правові підстави приймати подану позивачкою 26 квітня 2023 року декларацію невідповідної форми (№ 36 згідно із наказом МЗС України від 23 листопада 2022 року № 389 «Про затвердження зразків документів, які подаються за кордоном для встановлення належності до громадянства України, перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України»), яка була долучена до звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року, та розглядати таку по суті у ГУ ДМС України у Л/о відсутні.

Стверджує, що всі копії документів щодо листування з уповноваженими органами країни попереднього громадянства Російської Федерації ОСОБА_1 , які були долучені до звернення від 26 квітня 2023 року, носять виключно інформаційний характер та містять лише роз`яснення стосовно процедури виходу з громадянства Російської Федерації, але не підтверджують чітко факту прийняття та реєстрації заяви ОСОБА_1 про вихід з громадянства Російської Федерації, що не може вважатися незалежною від особи причиною неотримання документу про вихід з громадянства цієї держави відповідно до пункту 1 Декларації (форма 45 наказу МВС України № 715) та вимог абзацу 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України».

Відповідач резюмує, що на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повторно ретельно розглянув звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року з усіма долученими документами щодо подання декларації, з урахуванням висновків суду та критеріїв правомірного рішення суб`єкта владних повноважень згідно з частиною другою статті 2 КАС України, приписами статті 19 Конституції України та Закону України «Про громадянство України» та прийняв обґрунтоване рішення в межах дискреційних повноважень, а саме на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вказане просить суд залишити заяву ОСОБА_1 від 29 травня 2024 року, подану в порядку статті 383 КАС України, без задоволення в повному обсязі.

25 червня 2024 року представник позивачки подала через систему «Електронний суд» клопотання від 25 червня 2024 року, в якому, зазначає, зокрема про те, що заперечення відповідача зводяться до незгоди із судовим рішенням, яке набрало законної сили, що є неприпустимим. Відповідач скористався своїм правом на апеляційне оскарження, але апеляційний суд залишив в силі рішення суду першої інстанції. Оцінка наданим відповідачем в запереченнях аргументам вже була надана судом і повторній оцінці не підлягає. Суд зобов`язав відповідача не просто заново розглянути декларацію, а саме з врахуванням висновків суду. Якщо суд зобов`язав відповідача заново розглянути звернення із врахуванням висновків суду, то відповідач не має права повторно відмовити на тих самих підставах, які вже були досліджені та спростовані судовим рішенням. І в такому разі з метою забезпечення виконання судового рішення суд має постановити ухвалу в порядку статей 249, 383 КАС України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25 червня 2024 року, представник позивачки свою заяву від 29 травня 2024 року, подану в порядку статті 383 КАС України, підтримала, просила її задовольнити. Представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечила, просила в її задоволенні відмовити.

Вирішуючи заяву представника позивачки від 29 травня 2024 року, подану в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої-третьої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Отже, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, яке набрало законної сили 08 квітня 2024 року, визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, поданої 26 квітня 2023 року, та зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

За обставинами цієї справи позивачка 26 квітня 2023 року звернулася до ГУ ДМС України у Л/о із зверненням щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства, в якому просила прийняти та розглянути декларацію про відмову від іноземного громадянства у зв`язку із наявними незалежними від неї причинами неотримання документа про припинення російського громадянства.

До звернення позивачка долучила, зокрема: оригінал заповненої декларації про відмову від громадянства Російської Федерації; копії документів, які підтверджують звернення позивачки в консульські й дипломатичні установи Російської Федерації.

Утім, відповідач своїм листом від 19 травня 2023 року за № 111-319/6/4601-23/4601.3.7/6088-23 «Про розгляд звернення» повідомив позивачку про те, що саме на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття нею громадянства України. Також відповідач відзначив, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб № 1941-ІХ (далі Закон № 1941), який набрав чинності 19 грудня 2021 року, зокрема врегульовано питання можливості подання декларацій про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття громадянства України тими категоріями осіб, які зазначені в Указі Президента України від 13 серпня 2019 № 594; позивачка не належить до вказаної категорії осіб, відповідно підстави для подачі декларації про відмову від іноземного громадянства у неї відсутні.

Отже, у зазначеному листі відповідач фактично констатував про відсутність у позивачки права на подання декларації про відмову від іноземного громадянства, з огляду на що ні звернення позивачки від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства, ні подану декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації, ні копії доданих до звернення документів по суті не розглядав.

Спростовуючи такі доводи відповідача суд у своєму рішенні мотивовано вказав, що у спірному випадку неотримання позивачкою документа про припинення громадянства Російської Федерації відбулося з незалежних від неї причин, а також аргументовано відхилив посилання відповідача на Закон № 1941, з огляду на що дійшов висновку про те, що відповідно до приписів частини п`ятої статті 8 Закону України «Про громадянство України» позивачка має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Саме тому суд своїм рішенням від 10 січня 2024 року відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача прийняти у позивачки декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації, оскільки прийняттю декларації про відмову від іноземного громадянства передує її розгляд відповідачем. Адже саме за результатами розгляду поданої декларації про відмову від іноземного громадянства відповідач повинен ухвалити рішення щодо її прийняття.

На виконання вказаного рішення суду відповідач розглянув звернення позивачки від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства, декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації та копії доданих до звернення документів по суті, а відтак своїм листом від 17 квітня 2024 року за № 4601.05-5836/46.1-24 «Про повторний розгляд звернення» повідомив позивачку про те, що підстави для прийняття поданої нею декларації про відмову від іноземного громадянства від 26 квітня 2023 року відсутні.

У цьому листі відповідач зазначив зокрема, що подана позивачкою декларація про відмову від іноземного громадянства не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715; додані листи генеральних консульств рф, міністерства закордонних справ рф та консульського відділу посольства рф є інформаційними та містять роз`яснення щодо процедури виходу з громадянства рф, але не підтверджують факт прийняття та реєстрації заяви про вихід з громадянства російської федерації; вказані в рішенні суду інші листи стосовно звернень позивачки в компетентні органи рф до звернення від 26 квітня 2023 року не долучено.

Отже, за результатами розгляду звернення позивачки від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства, декларації про відмову від громадянства Російської Федерації та копій доданих до звернення документів по суті, відповідач вказав підстави, з яких прийняття декларації позивачки про відмову від іноземного громадянства від 26 квітня 2023 року відсутні, не заперечуючи права позивачки на її подання.

Ці підстави не були предметом судового розгляду у справі № 380/14024/23, виникли вже після виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, яке набрало законної сили, а тому повинні бути предметом самостійного судового оскарження, а не предметом розгляду в порядку статті 383 КАС України.

Також суд ураховує факт добровільного виконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року до відкриття виконавчого провадження, без вжиття державним виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.

Під час розгляду заяви представника позивачки від 29 травня 2024 року, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не встановив обставин протиправності відповідних дій суб`єкта владних повноважень - відповідача, вчинених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, з огляду на що таку заяву належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 294, 255, 293, 295, 383 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника позивачки від 29 травня 2024 року, подану в порядку статті 383 КАС України, у справі № 380/14024/23 залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2024 року.

Суддя Клименко О.М.