Ухвала суду № 120125062, 25.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14024/23

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ, ПОДАНОЇ В ПОРЯДКУ СТАТТІ 383 КАС УКРАЇНИ, БЕЗ РОЗГЛЯДУ

25 червня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивачки: представник Тарасенко Д.Ю.

відповідача: представник Горбонос І.К.

розглянувши у судовому засіданні заяву представника відповідача від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду у справі № 380/14024/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (Відповідач/ГУ ДМС України у Л/о), в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови в прийнятті у мене: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , декларації про відмову від громадянства Російської Федерації;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у мене: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації та оформити мені довідку про реєстрацію громадянкою України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, 79007) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, поданої 26 квітня 2023 року.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.

Листом від 17 квітня 2024 року за № 4601.05-5836/46.1-24 «Про повторний розгляд звернення» ГУ ДМС України у Л/о повідомило ОСОБА_1 про те, що підстави для прийняття її декларації про відмову від іноземного громадянства від 26 квітня 2023 року відсутні.

24 квітня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист за № 380/14024/23 про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Вказаний виконавчий лист позивачка пред`явила до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

27 травня 2024 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 74915471 з примусового виконання виконавчого листа № 380/14024/23, виданого 24 квітня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом.

24 червня 2024 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 74915471 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з добровільним виконанням боржником рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

29 травня 2024 року представник позивачки подала через систему «Електронний суд» заяву від 29 травня 2024 року у порядку, визначеному статтею 383 КАС України, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, вчинені при виконанні Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/14024/23 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/14024/23 та розгляду звернення ОСОБА_1 щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області протягом місяця надати до суду звіт про виконання Окремої ухвали.

Заяву представника позивачки, подану у порядку, визначеному статтею 383 КАС України, суд призначив до розгляду в судове засідання на 06 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року клопотання представника позивачки від 03 червня 2024 року про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено; постановлено судові засідання у справі № 380/14024/23 проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua) за участю представника позивачки адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни поза межами приміщення суду.

Судове засідання, призначене на 06 червня 2024 року, відкладено на 25 червня 2024 року за клопотаннями представників позивачки та відповідача про його відкладення.

25 червня 2024 року представник відповідача подала через систему «Електронний суд» заяву від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду.

Указана заява мотивована тим, що згідно з частиною четвертою статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. ГУ ДМС України у Л/о повідомило ОСОБА_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/14024/23 рекомендованим листом від 17 квітня 2024 року № 4601.05-5836/46.1-24, який позивачка отримала особисто 24 квітня 2024 року. Отже, представник відповідача вважає, що заява представника позивачки від 29 травня 2024 року в порядку статті 383 КАС України у справі № 380/14024/23 подана до суду з порушенням встановленого процесуальним законом строку, оскільки такий закінчився 06 травня 2024 року. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивачка до суду не подала.

З огляду на вказане просить суд у зв`язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду залишити заяву ОСОБА_1 від 29 травня 2024 року у справі № 380/14024/23 в порядку статті 383 КАС України без розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 25 червня 2024 року, представник відповідача свою заяву від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду підтримала, просила її задовольнити.

25 червня 2024 року представник позивачки подала через систему «Електронний суд» клопотання від 25 червня 2024 року, в якому, зокрема проти задоволення заяви представника відповідача від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду заперечує та зазначає, що перш ніж звертатись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, позивач має використати всі інші можливі способи впливу на боржника, і лише коли такі дії виявляться неефективними, звертатись до суду. Отже, право на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України виникає не раніше, ніж відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення. Виконавче провадження з примусового виконання судового рішення у цій справі відкрито 27 травня 2024 року. Заява в порядку статті 383 КАС України подана в межах десятиденного строку з дня після відкриття виконавчого провадження. Тож позивачкою дотримані передбачені КАС України строки звернення до суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 25 червня 2024 року, представник позивачки проти задоволення заяви представника відповідача від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду заперечила, просила в її задоволенні відмовити.

Вирішуючи заяву представника відповідача від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною четвертою наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Верховний Суд, установлюючи момент, з якого належить відраховувати десятиденний строк на звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, у постанові від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17 дійшов висновку про те, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Також у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 640/1364/19 Верховний Суд дійшов таких висновків:

«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку».

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання застосування передбаченого статтею 383 КАС України строку подання заяви, у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 9901/226/19 дійшла таких висновків:

«Власне установлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього відтинку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб`єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій).

Для визнання моменту відліку строку подання заяви має значення також обставина чи були дії, бездіяльність, рішення відповідача протиправними і чи особа-позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про юридичну природу такої поведінки (рішення, дії, бездіяльності), тобто коли вона насправді стала суб`єктом відповідних правовідносин, зумовлених протиправною поведінкою відповідача на стадії виконання рішення.

Важливо, що не будь-яка інформація, що стосується виконання судового рішення, може бути свідченням неналежного (протиправного) виконання рішення суду, а лише та, зі змісту якої можна визначити її протиправність.

Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб`єктів виконавчого провадження.

Видається правильним, що визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку.

Суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення».

Своєю чергою, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20 дійшла таких висновків:

«Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України».

З огляду на наведені вище висновки Верховного Суду суд погоджується із твердженням представника позивачки про те, що перш ніж звертатись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, позивач має використати всі інші можливі способи впливу на боржника, і лише коли такі способи виявляться неефективними, звертатись до суду.

Суд встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/14024/23 набрало законної сили 08 квітня 2024 року.

Листом від 17 квітня 2024 року за № 4601.05-5836/46.1-24 «Про повторний розгляд звернення» ГУ ДМС України у Л/о повідомило ОСОБА_1 про те, що підстави для прийняття її декларації про відмову від іноземного громадянства від 26 квітня 2023 року відсутні.

Вказаний лист позивачка отримала особисто 24 квітня 2024 року, що підтверджується наданими представником відповідача даними відстеження поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти, трек-номер 0600911060598.

Надалі, 24 квітня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист за № 380/14024/23 про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Виконавчий лист від 24 квітня 2024 року № 380/14024/23 позивачка пред`явила до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції і 27 травня 2024 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 74915471 з примусового виконання цього виконавчого листа.

Із цією заявою в порядку статті 383 КАС України представник позивачки звернулася до суду 29 травня 2024 року.

За цих обставин, зважаючи на поведінку позивачки, спрямовану на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, факт відкриття державним виконавцем виконавчого провадження № 74915471 з примусового виконання виконавчого листа від 24 квітня 2024 року № 380/14024/23 27 травня 2024 року, а також ураховуючи сформовану практику Верховного Суду, наведену судом вище, суд уважає, що доводи представника відповідача про пропуск позивачкою десятиденного строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України є безпідставними.

З огляду на вказане суд доходить висновку, що в задоволенні заяви представника відповідача від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 121, 240, 383, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника відповідача від 24 червня 2024 року про залишення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2024 року.

Суддя Клименко О.М.