Рішення № 120125033, 28.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 рокусправа № 380/1967/24Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- Визнати неправомірним та скасувати рішення відділу перерахування пенсій №5 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23.08.2023 року №913120140614, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку із переходом із пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»;

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 із пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», зарахувавши стаж роботи за період з 20.07.1982 року по 22.03.1989 року до державної служби та провести перерахунок пенсії у зв`язку із переходом із пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач 15.08.2023 звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Однак у відповідь отримав рішення про відмову, мотивоване тим, що посади на яких працював позивач не відносяться до категорій посад державної служби, а відтак відсутній необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця. Разом з тим позивач вважає, що вказаним рішенням Відповідач 2 безпідставно, не зарахував стаж роботи на посадах у Городоцькому райкомі Компартії України у період 20.07.1982 року по 22.03.1989 року як стаж, який дає право на призначення пенсії державного службовця. Вважає у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, а тому змушений звертатись до суду з позовом про захист своїх прав.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня № 229 затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, на який покликається позивач як на підставу зарахування стажу його роботи у органах Компартії України до стажу державної служби. Однак, на час роботи позивача на посадах у Городоцькому райкомі Компартії України у період 20.07.1982 по 22.03.1989 такий стаж не відносився до стажу державної служби, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 283 прийнята 03.05.1994 року. Отже, вищезазначене, суперечить пункту 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889, який говорить про те, що стаж державної служби до набрання чинності цим Законом обчислюється в порядку та на умовах, установлених законодавством на час перебування на таких посадах.

Період роботи позивача з 20.07.1982 по 22.03.1989 року на посадах у Городоцькому райкомі Компартії України не можна зарахувати до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Крім викладеного вище, записи трудової книжки НОМЕР_1 № 32 та № 33 свідчать про те, що позивач станом на 01.05.2016 не займав посад державної служби.

Згідно поданих позивачем документів, стаж державної служби становить 14 років 11 місяців 5 днів.

Оскільки ОСОБА_1 станом на 1 травня 2016 року не займав посади державної служби, не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, то з викладеного випливає, що позивач не має права на призначення пенсії як держслужбовцю (переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу»), а тому є достатньо підстав вважати, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу» є правомірною.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що у ОСОБА_1 не має необхідного стажу державної служби на 01.05.2016, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 попереднього Закону та на підставі п. 10, 12 прикінцевих та перехідних положень нового Закону відсутнє. Стаж державної служби позивача становить 14 років 11 місяців 5 днів. Згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 23.09.1989 обраний головою виконкому Городоцької міської Ради народних депутатів, 01.05.1994 присвоєно 10 ранг державного службовця, 29.07.1994 прийнята присяга державного службовця, 02.07.2001 прийняв присягу посадової особи органів місцевого самоврядування. З 06.12.2007 по 05.07.2010 призначений головою Городоцької райдержадміністрації з присвоєнням 5 рангу державного службовця. З 16.11.2010 по 26.11.2015 обраний міським головою м. Городка з присвоєнням рангу посадової особи органів місцевого самоврядування. Звертає увагу на те, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 до 04 липня 2001 року, тобто до дати набуття чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Ухвалою суду від 31.01.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 звернувся з 26.12.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України 15.08.2023 із заявою про переведення з пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889), відповідно до якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 - XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 23.08.2023 року №913120140614 відмовило позивачу у призначенні зазначеної вище пенсії у зв`язку з відсутністю необхідної кількості стажу на посадах державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 14.11.2023 повідомило позивача про те, що пенсії відповідно до Закону 889 призначаються особам, які на день набрання чинності Законом 889 обіймають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. визначених статтею 25 Закону 3723 та актами Кабінету Міністрів, або на день набрання чинності Законом 889 мають не менше як 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону 889 дія цього Закону не поширюється, зокрема, на посадових осіб місцевого самоврядування.

Посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування при переході на посади, віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, не можуть бути зараховані до стажу державної служби.

Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби в період до 04.07.2001 ( до набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»)

Згідно записів трудової книжки позивач з 16.11.2010 по 26.11.2015 був обраним міським головою м. Городка з присвоєнням рангу посадової особи органів місцевого самоврядування. Отже. На день набрання чинності Закону 889 (01.05.2016) позивач не займав посади державної служби.

Відповідно до поданих документів стаж на посадах, віднесених до державної служби становить 14 років 11 місяців 05 днів.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-VIII).

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також, згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із даною заявою позивач отримував пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.

При цьому, судом встановлено, що позивачу відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця.

Як вбачається із записів в трудовій книжці позивач працював на посадах у Городоцькому райкомі Компартії України у період 20.07.1982 року по 22.03.1989 року, а саме: з 20.07.1982 року по 19.03.1986 року на посаді інструктора Городоцького райкому Компартії України, з 19.03.1986 року по 20.11.1988 року на посаді завідуючого сільськогосподарським відділом Городоцького райкому Компартії України, з 20.11.1988року по 22.03.1989 року на посаді заступника завідуючого організаційного відділу Городоцького райкому партії.

Однак згідно розрахунку долученого до матеріалів справи Форма РС-право, Номер ПС:913120140614 даний період не зарахований до стажу державної служби.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), який був чинний на час проходження позивачем служби в період по 01 травня 2016 року.

Згідно з п.2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно із ст.1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року за №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом.

Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), який чинний на час проходження позивачем служби до 12.11.2015.

Згідно з п.2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також інших посадах не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Також, пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування,передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.

Крім того, згідно Порядку №283 до державної служби зараховується час роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних лісогосподарських об`єднань Міністерства лісового господарства та державних лісогосподарських об`єднань Державного комітету лісового господарства (Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою KM №43 від 15.01.2005), а також період роботи в партійних. комсомольських та профспілкових організаціях згідно з роз`ясненням Мінюсту України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховується період роботи в цих органах лише на виборних і відповідальних посадах до припинення чинності ст.6 Конституції УРСР і внесення змін до ст.7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року).

Відповідно до абзацу 10 п.3 Порядку №283 до стажу державної служби зараховуються періоди роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим п.3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049. У зазначеному абзаці встановлено, що до стажу включається робота в організаціях (крім кооперативних та інших громадських організацій), передбачених ст.118 Кодексу законів про працю України. У свою чергу ст.118 Кодексу законів про працю України визначає наступні організації: партійні, профспілкові та комсомольські. Разом з тим, згідно із роз`ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховується період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР, згідно з Законом Української РСР Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР від 24.10.1990 №404-ХІІ та внесенням цим же Законом змін до статті 7 Конституції УРСР.

Враховуючи наведене, періоди роботи ОСОБА_1 з 20.07.1982 року по 22.03.1989 року, а саме: з 20.07.1982 року по 19.03.1986 року на посаді інструктора Городоцького райкому Компартії України, з 19.03.1986 року по 20.11.1988 року на посаді завідуючого сільськогосподарським відділом Городоцького райкому Компартії України, з 20.11.1988року по 22.03.1989року року на посаді заступника завідуючого організаційного відділу Городоцького райкому партії підлягають зарахуванню до стажу державної служби в силу наведених вище законодавчих вимог.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №735/939/17, в постанові від 19 березня 2019 року по справі №357/1457/17, у постанові від 26 червня 2018 року по справі №735/939/17.

Отже, на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) позивач мав понад 20 років стажу державної служби.

Крім того, на дату звернення позивача із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця йому виповнилося 69 років, тобто умова щодо віку виконується (62 роки), та останній мав загальний страховий стаж 48 років 8 місяців 19 днів, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.

За таких обставин безпідставним є висновок ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відсутність у позивача права на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а рішення від 23.08.2023року №913120140614 є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним і скасування спірного рішення, зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» з дати звернення (15.08.2023), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 20.07.1982року по 19.03.1986 року на посаді інструктора Городоцького райкому Компартії України, з 19.03.1986року по 20.11.1988 року на посаді завідуючого сільськогосподарським відділом Городоцького райкому Компартії України, з 20.11.1988року по 22.03.1989 року на посаді заступника завідуючого організаційного відділу Городоцького райкому партії до стажу роботи на державній службі та здійснити перерахунок пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.08.2023 року №913120140614 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» з дати звернення (15.08.2023), зарахувавши до стажу роботи на державній службі періоди роботи з 20.07.1982 року по 19.03.1986 року на посаді інструктора Городоцького райкому Компартії України, з 19.03.1986 року по 20.11.1988 року на посаді завідуючого сільськогосподарським відділом Городоцького райкому Компартії України, з 20.11.1988 року по 22.03.1989 року на посаді заступника завідуючого організаційного відділу Городоцького райкому партії, здійснивши перерахунок пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 605,60 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 01.07.2024 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович