Рішення № 12012491, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/24425.06.10                                                   

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

доКомунального підприємства “Київжитлоексплуатація”

простягнення 161266,10 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаГаркавенко С.В. —представник за довіреністю від 03.06.2010 р. № Д07/2010/06/03-1

від відповідача Мазурок О.І. —представник за довіреністю від 31.05.2010 р. № 155/1/23-2067 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до Комунального підприємства “Київжитлоексплуатація” з позовом про стягнення 145258,45 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді відповідно до договору від 16.11.2009 р. № 230302, 9180,38 грн. пені, 5483,80 грн. інфляційної складової боргу, 1343,47 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/244 від 04.06.2010 р., яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2010 р.

18.06.2010 р. в судовому засідання оголошувалася перерва до 25.06.2010 р.

25.06.2010 р. у судовому засіданні представник позивача повідомив суд про перерахування відповідачем 127975,72 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором та подав заяву про припинення провадження у справі в частині вимог на вказану суму. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати поставленої на його користь теплової енергії у гарячій воді. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 16.11.2009 р. з додатками, розрахунок ціни позову, розрахунок основного боргу, облікові картки (табуляграми) фактичного споживання теплової енергії за спірний період, тощо.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на допущення позивачем відхилень від встановленого порядку досудового врегулювання спору, неточний розрахунок пені та сум за ст. 625 Цивільного кодексу України. Також представник відповідача просив не стягувати з підприємства пеню, оскільки борг перед позивачем виник не з вини відповідача, а через заборгованість Прокуратури міста Києва як безпосереднього споживача теплової енергії та розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2009 р. Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” та Комунальним підприємством “Київжитлоексплуатація” укладено договір 230302, за умовами якого та відповідно до чинного законодавства України позивач зобов’язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності відповідача для потреб опалення та вентиляції (в період опалювального сезону) і гарячого водопостачання (протягом року) в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно звертання-доручення до зазначеної угоди сторін та п. 5.1 даного договору визначення кількості спожитої енергії протягом розрахункового періоду здійснюється за даними приладів обліку.

Виходячи з додатку № 3 до договору розрахунки за поставлену теплову енергію проводяться на підставі тарифів, встановлених і затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватися в період дії договору.

Згідно з п. 5 додатку № 4 до договору відповідач зобов’язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки розрахунків на початок розрахункового періоду, один примірник якого, після його оформлення, повертається до районного відділу теплозбуту.

Вартість фактично отриманої від постачальника та використаної теплової енергії оплачується споживачем самостійно до 15 числа поточного місяця (п. 4 додатку № 4 до договору).

За твердженнями позивача, станом на 01.05.2010 р. заборгованість відповідача за договором від 16.11.2009 р. становила 145258,45 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з листопада 2009 року по травень 2010 року, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді вартістю 190258,45 грн. та її оплати в сумі 45000,00 грн. Після порушення провадження у справі відповідач перерахував позивачеві за договором від 16.11.2009 р. 127975,72 грн. простроченої заборгованості, яка зменшилася відповідно до 17282,73 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі в разі відсутності предмету спору.

Зважаючи на подання суду доказів погашення заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем відповідачеві теплової енергії за договором від 161.11.2009 р., провадження у справі в частині стягнення 127975,72 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 9180,38 грн. пені, 5483,80 грн. інфляційної складової боргу, 1343,47 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору від 16.11.2009 р. сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством. Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно. Разом з тим, зважаючи на пояснення відповідача щодо скрутного фінансового становища підприємства, складну роботу по стягненню заборгованості за теплову енергію з безпосередніх її споживачів, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Тому, враховуючи відсутність відомостей від позивача про негативні для підприємства наслідки неналежного виконання відповідачем обов’язку з оплати спожитої електричної енергії, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 918,03 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до задоволених вимог, з врахуванням того, що погашення частини боргу відбулося після звернення позивача до суду з указаним позовом.

Враховуючи заявлену відповідачем вимогу про розстрочення на шість місяців виконання судового рішення через відсутність обігових коштів для його виконання, суд задовольняє таку вимогу відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині вимог про стягнення 127975,72 грн. основного боргу припинити.

2.          В іншій частині вимог позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Комунального підприємства “Київжитлоексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, ідентифікаційний код 26187970) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 17282 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 73 коп. боргу, 5 483 (п’ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 80 коп. інфляційної складової боргу, 1 343 (одну тисячу триста сорок три) грн. 47 коп. 3 % річних, 918 (дев’ятсот вісімнадцять) грн. 03 коп. пені, 1530 (одну тисячу п’ятсот тридцять) грн. 04 коп. державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 р. у справі № 46/244, зобов’язавши Комунальне підприємство “Київжитлоексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, ідентифікаційний код 26187970) сплатити Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) належні до стягнення суми шістьма рівними платежами по 4 171 (чотири тисячі сто сімдесят одній) грн. 33 коп. кожен відповідно до 16.07.2010 р., 16.08.2010 р., 16.09.2010 р., 16.10.2010 р., 16.11.2010 р., 16.12.2010 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 05.07.2010 р.