Рішення № 12012426, 25.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.10 Справа № 28/240/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевар», м.Запоріжжя

До відповідача: Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Скуратов Д.В., довіреність №б/н від 01.09.2009р.

від відповідача: Дерев’янко О.В., довіреність №48 від 17.09.2010р.

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором поставки №321 від 30.09.2008р. у розмірі 231.125грн.90коп., 66.070грн.05коп. пені за неналежне виконання умов договору, 9938грн.41коп. інфляційних втрат та 7.524грн.00коп. 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою суду від 27.09.2010р. порушено провадження у справі №28/240/10, судове засідання призначено на 25.10.2010р., у сторін витребувані необхідні документи для об’єктивного та всебічного розгляду справи.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на заявлених позовних вимогах з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача заборгованість за отриманий товар на підставі договору поставки №321 від 30.09.2008р. у розмірі 231.125грн.90коп. визнав в повному обсязі, стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 52.552грн.24коп. заперечує, надав контррозрахунок заявлених до стягнення цих позовних вимог. На підставі чого просить суд відмовити в частині стягнення пені у розмірі 52.552грн.24коп. Також представник відповідача у відповідності до ст. 83 ГПК України у зв’язку із важким фінансовим становищем на підприємстві просить розстрочити виконання рішення суду рівними частками на шість місяців, починаючи з 01.11.2010р.

Представник позивача заперечує проти розстрочення виконання судового рішення.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 30.09.2008р. між КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(покупець) та ТОВ «Сталевар» (продавець) укладено договір поставки №321, за умовами якого постачальник зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену грошову суму в порядку встановленому цим договором.

Предметом поставки за даним договором, відповідно до п. 1.2. є вузли та приладдя до контрольно-вимірювальної апаратури (тиглі) (далі за текстом Товар), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура якого зазначені в специфікації № 1, що є додатком №1 до даного договору і відповідно є невід'ємною його частиною.

Строки, умови і порядок відвантаження товару визначено розділом 6 Договору, а саме поставка Товару відбувається на умовах DDР (склад Покупця: м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18), відповідно до правил Інкотермс –2000.

Постачальник здійснює поставку Товару партіями згідно з заявками Покупця протягом 5 робочих днів з дати надіслання заявки або графіку на відвантаження Товару у відповідності з вимогами Договору.

Приймання - здача Товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаросупровідних документів (накладних, тощо), по якості - згідно сертифікату.

Вартість Товару, відповідно до п. 5.1. Договору визначається специфікацією і складає 342000 гривень, у тому числі ПДВ - 57000грн.

Згідно п. 5.3. Договору Покупець здійснює оплату вартості Товару на умовах 100% оплати замовленої партії Товару на протязі 15 банківських днів після поставки Товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним. Домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач протягом липня 2009р. –квітень 2010р. здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 231.125грн.90коп., про що свідчать видаткові накладні, рахунки-фактури та довіреності, які залучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості за договором складає 231.125грн.90коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 231.125грн.90коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача щодо сплати отриманого товару не припинено.

На день розгляду спору відповідач зобов’язання за договором в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 231.125грн.90коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем заявлена вимога про стягнення з КП «ЗТМК» 66070грн.05коп. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов’язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 258, 549-551 ЦК України, п. 7.2 Договору у разі несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені за період прострочення з 06.09.2009р. по 01.09.2010р. (360 день) складає 66.070грн.05коп.

В той же час, при розрахунку суми неустойки позивачем допущені помилки, а саме не вірно зазначений період нарахування суми неустойки.

Відповідно до розрахунку зробленого судом сума неустойки за період прострочення складає 13.375грн.51коп.

Суд не погоджується з розрахунком позивача, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, а саме:

Пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В той же час, позич не застосував вищезазначені норми при здійсненні розрахунку суми пені, що є порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, заявлені вимоги щодо стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню у розмірі 13.375грн.51коп., в решті заявлених позовних вимог щодо стягнення неустойки слід відмовити.

Розрахунок пені:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ22.10.200921.04.2010181144001463.87

2*Ставка НБУ22.10.200921.04.2010181120001219.89

2*Ставка НБУ18.11.200917.05.2010180120001213.15

2*Ставка НБУ18.11.200917.05.2010180144001455.78

2*Ставка НБУ22.12.200907.06.2010167426003995.65

2*Ставка НБУ08.06.201022.06.20101442600310.45

2*Ставка НБУ20.01.201007.06.2010138180001395.12

2*Ставка НБУ08.06.201007.07.20102918000271.73

2*Ставка НБУ08.07.201020.07.20101218000100.60

2*Ставка НБУ20.01.201007.06.201013812000930.08

2*Ставка НБУ08.06.201007.07.20102912000181.15

2*Ставка НБУ08.07.201020.07.2010121200067.07

2*Ставка НБУ26.04.201007.06.20104210800254.76

2*Ставка НБУ08.06.201007.07.20102910800163.04

2*Ставка НБУ08.07.201009.08.20103210800160.96

2*Ставка НБУ10.08.201022.09.20104310800197.21 Також за порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9.938грн.41коп. та 7.524грн.00коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних за період прострочення з 01.08.2009р. по 01.09.2010р. (396 день) складає 7524грн.00коп., сума інфляційних втрат за період прострочення з серпня 2009р. по липень 2010р. складає –9.938грн.41коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно із п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги клопотання відповідача про надання йому розстрочення виконання судового рішення у справі на шість місяців, починаючи з 01.11.2010р. і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача, розстрочивши виконання судового рішення у справі про стягнення з КП «ЗТМК», м. Запоріжжя на користь ТОВ «Сталевар»заборгованості в сумі 231.125 грн. 90коп., пеню у розмірі 39.652грн.35коп., інфляційних втрат в сумі 9.938грн.41коп та 3% річних –7524грн.00коп. на три місяці, із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 87.321грн. 27коп. починаючи з листопада 2010р. по грудень 2010р., а в останньому місяці січні 2010р.- 87321,28гнрн., про що зазначити у судовому рішенні.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26005976712532 в Запорізькій філії ПУМБ, МФО 313623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевар»(69095, м.Запоріжжя, вул. Козача, буд.43, кв.50, код ЄДРПОУ 32368945, р/р 26003055896128 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 231.125(двісті тридцять одна тисяча сто двадцять п’ять)грн.90коп. основного боргу, 13.375(тринадцять тисяч триста сімдесят пять)грн.51коп. пені, 9.938(дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять вісім)грн.41коп. інфляційних втрат, 7.524(сім тисяч п’ятсот двадцять чотири)грн.00коп. 3% річних, розстрочивши виконання судового рішення на три місяці із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 87321грн.27коп. починаючи з листопада 2010р. по грудень 201р., в останньому місяці січні 2010р. –87321грн.28коп.

Видати наказ.

Стягнути з Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26005976712532 в Запорізькій філії ПУМБ, МФО 313623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевар»(69095, м.Запоріжжя, вул. Козача, буд.43, кв.50, код ЄДРПОУ 32368945, р/р 26003055896128 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 2619(дві тисячі шістсот дев’ятнадцять)грн.63коп. державного мита та 196(сто дев’яносто шість)грн.47коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 29 жовтня 2010р.