Рішення № 12012331, 19.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.10 р.                     Справа № 22/258                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Альпіна”, м.Луганськ,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк,

про стягнення 7837,46 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач, Приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „Альпіна”, м.Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк,

про стягнення 7837,46 грн., у тому числі 6400,00грн. основного боргу, 336,66грн. 3% річних, 1100,80грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов конклюдентного правочину, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію видаткової накладної №26 від 18.06.208р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПГ №573853 від 17.06.2008р., вимоги №40 від 18.12.2008р. з підтвердженням ії відправлення Відповідачу, податкової декларації.

12.10.2010р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області для вирішення питання щодо відкладення дана справа передавалась судді Риженко Т.М.

13.10.2010. через канцелярію суду Позивачем надано оригінал фіскальних чеків, опису вкладення до рекомендованого листу, акту звіряння взаємних розрахунків, підписаного лише з боку останнього.

Одночасно ним заявлено клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Позивача, яке судом задоволено.

В судове засідання представники сторін не з’явились.

Оскільки ухвали суду спрямовувались за адресою Відповідача, яка вказана в позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач (Продавець) в порядку статті 181 Господарського кодексу України здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару на загальну суму 6 400,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №26 від 18.06.208р., підписаною представниками обох сторін.

Зазначена видаткова накладна містить суть умов правочину – найменування сторін, асортимент та вартість товару.

Повноваження особи, яка здійснювала приймання товару з боку Відповідача підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПГ №573853 від 17.06.2008р.

Дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697ЦК України.

Таким чином, в силу статті 655 ЦК України та змісту видаткової накладної Позивач (Продавець) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткова накладна і довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази його незгоди з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Покупцем товар не оплачено. Грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на суму 6400,80грн. на момент прийняття рішення суду не виконане. Наведене є порушенням статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивачем до матеріалів справи додано лист №40 від 18.12.2008 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 6400,80грн. Факт отримання Відповідачем зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.12.2008 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку” повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вказане повідомлення містить адресу Відповідача та підпис його співробітника, що, на думку суду, є належним доказом отримання цього документу.

Таким чином, відповідно до норм статті 530 ЦК України строк виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару за видатковою накладною у Відповідача є таким, що настав.

На підставі викладеного, враховуючи, що наведені висновки суду не спростовані у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, позовні вимоги щодо стягнення 6400,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат від суми загального боргу складає 1100,80грн., 3% річних – 336,66грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог та період їх нарахування за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог у наступному розмірі: 335,60грн. 3% річних, 1 100,80 грн. інфляційних витрат.

З огляду на те, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентного правочину, а також норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів купівлі-продажу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Альпіна”, м.Луганськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк, про стягнення 7837,46 грн., у тому числі 6400,00грн. основного боргу, 336,66грн. 3% річних, 1100,80грн. інфляційних витрат задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, (83027, м.Донецьк, вул. Савченко, 10/5, п/р 26003959969450 в філії ПУМБ в м.Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 33257424) на користь Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Альпіна” (91033, м.Луганськ, кв. Шевченко, буд. 22/23, кв.43, п/р 260051022 у ЛОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 304007, ЄДРПОУ 23477331) 7836,40грн., у тому числі 6400,00грн. основного боргу, 335,60грн. 3% річних, 1 100,80 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          У судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя                               

Повний текст підписано 25.10.2010р.