Рішення № 12012298, 27.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.10 р.                     Справа № 22/243                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Рассуждай С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”, м.Одеса, ЄДРПОУ 22435297,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33417998,

про стягнення 59512,77 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Ніколенко Г.В. – за довіреністю;

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Українське державне підприємство поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”, м.Одеса, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості за надання послуг за договором №12-1 від 02.01.2008р. в сумі 38051,64 грн. та пені у розмірі 21461,13 грн., що разом становить 59512,77 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору №12-1 від 02.01.2008р. щодо оплати наданих у період з 30.09.2010р. по 31.07.2010р. послуг з розміщення обладнання, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору на надання послуг з розміщення обладнання №12-1 від 02.01.2008р., розрахунку заборгованості та пені станом на 31.07.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.16, 526, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст.ст.1, 82 Господарського процесуального кодексу України.

04.10.2010р. через канцелярію господарського суду представником Позивача представлено суду доповнення до позовних вимог №27-180 від 30.09.2010р., за змістом яких останнім до стягнення фактично заявлено заборгованість за надання послуг за період з 30.09.2009р. по 31.08.2010р. за договором №12-1 від 02.01.2008р. в сумі 41510,88 грн. та пеню у сумі 29584,64 грн., що загалом становить 71095,52 грн.

Керуючись ст.22Господарського процесуального кодексу України, суд розцінює даний документ як збільшення позовних вимог, приймає його та розглядає справу з урахуванням його змісту.

Разом із доповненнями №27-180 від 30.09.2010р. Позивачем надано розрахунок заборгованості та пені станом на 31.08.2010р., платіжне доручення №32840 від 29.09.2010р. у підтвердження доплати державного мита, а також підтвердження відправлення Відповідачу копії доповнених позовних вимог. Також разом із супровідним листом №27-181 від 30.09.2010р. суду надано копії документів, зокрема, що підтверджують правовий статус підприємства та його структурного підрозділу, акту виконаних робіт від 08.10.2008р.

У судовому засіданні 06.10.2010р. представником Позивача надано копії рахунків на оплату наданих послуг №1015 від 29.09.2009р., №1066 від 29.10.2009р., №1119 від 30.11.2009р., №1212 від 29.12.2009р., №1304 від 29.01.2010р., №1396 від 24.02.2010р., №1498 від 29.03.2010р., №1602 від 29.04.2010р., №1714 від 28.05.2010р., №1791 від 29.06.2010р., №1868 від 30.07.2010р., №2003 від 30.08.2010р. разом із підтвердженням їх відправлення Відповідачу, а також клопотання №27-188 від 04.10.2010р. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП”.

15.10.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області надані доповнення позовних вимог №27-189 від 12.10.2010р., якими Позивач вказує на допущення помилки при визначенні у доповненнях №27-180 від 30.09.2010р. розміру пені та просить вважати вірною суму штрафних санкцій, що дорівнює 29845,64 грн. Таким чином, до стягнення заявлена сума основного боргу у розмірі 41510,88 грн., сума пені 29854,64 грн., що разом складає 71365,52 грн.

У судовому засідання 20.10.2010р., а також через канцелярію господарського суду Донецької області Позивачем представлені копії актів виконаних робіт, що підписані лише Позивачем.

Представник Позивача в судовому засіданні 27.10.2010р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням доповнень №27-189 від 12.10.2010р., а також надав копії поштових повідомлень про вручення рахунків Відповідачу, листів №54/10 від 27.11.2008р., 893/30-2 від 01.04.2010р. та №30121 від 16.04.2010р.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та доданих до неї документах, а також на адресу визначену Відповідачем у листі №54/10 від 27.11.2008р., суд дійшов висновку, що останній про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності , а також, у випадках, передбачених законодавчими актами України, державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Частина 1 ст.92 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно змісту ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій та діє на підставі положення, затвердженого суб’єктом підприємницької діяльності, що їх створила.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем є Українське державне підприємство поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”, що за визначеннями п.1.1 положення про Одеську дирекцію УДППЗ „Укрпошта” є філією.

Враховуючи перелік, який містить додаток №1 до статуту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” та ч.3 преамбули статуту, Одеська дирекція входить до складу даного товариства.

Пункт 2.3 Положення про Одеську дирекцію УДППЗ „Укрпошта” встановлює право дирекції відповідно до законодавства та в межах компетенції представляти інтереси підприємства на підприємствах, в установах, правоохоронних органах, пред’являти претензії, позови, представляти інтереси підприємства в суді, арбітражному та третейському судах з усіма правами, наданими законодавством.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми права та положення установчих документів, Одеська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” є належним Позивачем у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

02.01.2008р. між Українським державним підприємством поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Одеської дирекції та товариством з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП” укладений договір на надання послуг з розміщення обладнання №12-1 зі строком дії, згідно п.7.2, протягом 5 років з дати його підписання (до 02.01.2012р.)

За умовами зазначеного договору, Позивач (Виконавець) зобов’язується за завданням Відповідача (Замовника) надавати послуги, які визначені в п.1.2 цього договору, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2 даної угоди, Виконавець зобов’язується на умовах, встановлених цим договором, забезпечити розміщення та утримання обладнання Замовника (плазмових панелей або телевізорів, плеєрів – системних блоків та інш.) згідно акту приймання-передачі обладнання (додаток №1) до цього договору, забезпечити вільний, безперешкодний та цілодобовий доступ уповноважених представників Замовника до обладнання та приміщень, зазначених у п.1.2.1 договору, забезпечити можливість цілодобової передачі електроживлення U=380/220В до обладнання Замовника від постачальника електроенергії протягом всього строку дії договору, за винятком випадків примусового відключення зовнішньої електромережі.

Процес надання послуг вважається розпочатим з моменту підписання акта приймання-передачі обладнання Замовником або його уповноваженим представником (п.2.3 договору).

Матеріали справи містять копію акту приймання-передачі обладнання від 02.01.2008р., відповідно до якого, на виконання означеного правочину, Виконавцю Товариством з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП” передано плазмові панелі 42 дюйми, монітор LCD, системний блок, комплект обладнання.

Отже, підтверджено початок надання Позивачем Відповідачу послуг за наведеним правочином.

За визначеннями п.3.1 договору, вартість послуг Виконавця розраховується виходячи із тарифів, погоджених між ТОВ „АСС-ГРУПП” та УДППЗ „Укрпошта”, згідно генерального договору №613-118 від 23.07.2007р. до цього договору, і становить 0,93% від первинної балансової вартості вказаної в акті приймання-передачі, що складає 3459,24 грн. в тому числі ПДВ.

Нарахування винагороди починається з дати, зазначеної в акті приймання-передачі обладнання (п.3.2 договору).

З огляду на наявність акту приймання - передачі обладнання та дату його складання, винагорода нараховується з 02.01.2008р.

Як визначено п.3.3 угоди, щомісячно до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, Виконавець виставляє Замовнику рахунки на повний обсяг обумовлених договорів платежів за попередній місяць.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що оплата за цим договором проводиться на підставі наданих рахунків (які надсилаються Замовникові рекомендованими листами або вручаються під підпис) протягом 14 календарних днів з моменту отримання таких рахунків, шляхом безготівкового рахунку Замовника на банківський рахунок Виконавця (в особі його філії). Якщо Замовник отримав такі рахунки Виконавця пізніше строку, зазначеного в п.3.3, термін оплати продовжується на строк такої затримки.

Згідно п.2.2 договору, Замовник зобов’язаний своєчасно оплачувати вартість послуг в порядку, встановленому розділом 3 цього договору.

Згідно із ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Тобто, строк дії договору обумовлює строк існування між сторонами певних зобов’язань.

Пункт 7.1 договору №12-1 від 02.01.2008р. визначає дію умов цього договору протягом всього терміну дії договору, а в частині зобов’язань Замовника щодо оплати – до моменту виконання зобов’язань по цьому договору.

Як вже було зазначено, строк дії договору до 02.01.2012р.

Чинність укладеної між сторонами угоди, відповідно до п.7.4 договору, припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, достроково, за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, банкрутства Виконавця та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

При цьому, враховуючи п.2.1.8 правочину, повернення обладнання оформлюється актом приймання-передачі обладнання.

Проте, матеріали справи не містять відомостей, що підтверджують настання обумовлених у п.7.4 договору обставин, а також факт повернення вказаного вище обладнання. Крім того, будь-яких інших доказів, що спростовують надання Позивачем Відповідачу послуг за договором №12-1 від 02.01.2008р. по теперішній час у розумінні ст.ст.4-2, 4-3, 32-38 Господарського процесуального кодексу України суду не представлено.

Враховуючи викладені обставини, норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також положення ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України за надання послуг на протязі зазначеного Позивачем періоду, а саме з 30.09.2009р. по 31.08.2010р., Відповідач мав належним чином виконувати прийняті на себе грошові обов'язки за договором №12-1 від 02.01.2008р.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи приписи п.3.1 договору, розмір щомісячної плати за надані послуги встановлений у сумі 3459,24 грн.

Таким чином, розмір оплати послуг, виконаних Позивачем за обумовленим правочином у період з вересня 2009р. по серпень 2010р. включно, становить 41510,88 грн.

На виконання п.3.3 договору Позивач направив Відповідачу рахунки №1015 від 29.09.2009р., №1066 від 29.10.2009р., №1119 від 30.11.2009р., №1212 від 29.12.2009р., №1304 від 29.01.2010р., №1396 від 24.02.2010р., №1498 від 29.03.2010р., №1602 від 29.04.2010р., №1714 від 28.05.2010р., №1791 від 29.06.2010р., №1868 від 30.07.2010р., №2003 від 30.08.2010р. на оплату наданих послуг за кожний місяць вказаного періоду.

Факт їх отримання Відповідачем підтверджують повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку”, повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказані повідомлення містять адресу Відповідача та підпис його уповноваженої особи, що, на думку суду, є належним доказом його отримання.

Крім того, доказів протилежного у розумінні ст.38 Господарського процесуального кодексу України суду не представлено.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, за викладених обставин, а також приймаючи до уваги, що дата відправлення поштової кореспонденції у повідомленнях співпадає з датою виставлення відповідного рахунку, враховуючи приписи п.3.4 договору №12-1 від 02.01.2008р., встановлено наступне:

рахунок №1015 від 29.09.2009р. отриманий 02.10.2009р. Оплата за ним повинна бути здійснена Відповідачем не пізніше 16.10.2009р.;

рахунок №1066 від 29.10.2009р. отриманий 02.11.2009р. Оплата за ним не пізніше 16.11.2009р.;

рахунок №1119 від 30.11.2009р. отриманий 04.12.2009р. Оплата за ним не пізніше 18.12.2009р.;

рахунок №1212 від 29.12.2009р. отриманий 04.01.2010р. Оплата за ним не пізніше 18.01.2010р.;

рахунок №1304 від 29.01.2010р. отриманий 02.02.2010р. Оплата за ним не пізніше 16.02.2010р.;

рахунок №1396 від 24.02.2010р. отриманий 02.03.2010р. Оплата за ним не пізніше 16.03.2010р.;

рахунок №1498 від 29.03.2010р. отриманий 01.04.2010р. Оплата за ним не пізніше 15.04.2010р.;

рахунок №1602 від 29.04.2010р. отриманий 05.05.2010р. Оплата за ним не пізніше 19.05.2010р.;

рахунок №1714 від 28.05.2010р. отриманий 02.06.2010р. Оплата за ним не пізніше 16.06.2010р.;

рахунок №1791 від 29.06.2010р. отриманий 05.07.2010р. Оплата за ним не пізніше 19.07.2010р.;

рахунок №1868 від 30.07.2010р. отриманий 03.08.2010р. Оплата за ним не пізніше 17.08.2010р.;

рахунок №2003 від 30.08.2010р. отриманий 01.09.2010р. Оплата за ним не пізніше 15.09.2010р.

Проте, за твердженнями Позивача, що не спростовані у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання Відповідачем на момент прийняття рішення суду не виконане.

Доказів сплати сум за переліченими рахунками суду не представлено.

Крім того, Позивачем представлено лист №54/10 від 27.11.2008р., яким Відповідач визнає факт наявності несвоєчасної оплати за спірним правочином та гарантує погашення заборгованості з моменту надходження грошових коштів. Даний лист надісланий Позивачу у межах періоду, означеного Позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, є наявною заборгованість за договором на надання послуг з розміщення обладнання №12-1 від 02.01.208р. у розмірі 41510,88 грн.

З огляду на це, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості є правомірними, такими, що не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та підлягнають задоволенню у розмірі 41510,88 грн.

У відповідності до п.4.2 договору №12-1 від 02.01.2008р., за порушення строків оплати, передбачених п.3.4 договору, Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (діючої в період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У випадку затримки платежів Замовником в зв’язку з отриманням рахунків, оформлених Виконавцем з порушенням умов, викладених в п.п.3.3, 3.4 цього договору, пеня за цей період Замовником не сплачується.

За наявності обумовленої відповідальності та відсутності порушення з боку Позивача п.3.3 договору, останнім нарахована пеня, згідно представленого розрахунку, за період з 07.06.2010р. по 31.08.2010р.

Враховуючи приписи Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені за неналежне виконання грошового зобов’язання встановлений у відповідності до норм чинного законодавства України.

Проте, з даним розрахунком суд не може погодитись з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки щодо сплати платежів за визначеним договором виставлені Позивачем за кожний місяць надання послуг та тягнуть за собою виникнення за кожним із них грошового зобов’язання у відповідності до приписів п.4.2 договору.

Приймаючи до уваги зазначене, а також зміст п.4.2 договору, яким встановлено умови сплати платежів за договором та дати отримання рахунків на оплату послуг Відповідачем, період прострочення, з якого повинно починатись нарахування штрафних санкцій за договором №12-1 від 02.01.2008р. від 02.01.2008р. є:

за рахунком №1015 від 29.09.2009р. з 17.10.2009р.;

за рахунком №1066 від 29.10.2009р. з 17.11.2009р.;

за рахунком №1119 від 30.11.2009р. з 19.12.2009р.;

за рахунком №1212 від 29.12.2009р. з 19.01.2010р.;

за рахунком №1304 від 29.01.2010р. з 17.02.2010р.;

за рахунком №1396 від 24.02.2010р. з 17.03.2010р.;

за рахунком №1498 від 29.03.2010р. з 16.04.2010р.;

за рахунком №1602 від 29.04.2010р. з 20.05.2010р.;

за рахунком №1714 від 28.05.2010р. з 17.06.2010р.;

за рахунком №1791 від 29.06.2010р. з 20.07.2010р.;

за рахунком №1868 від 30.07.2010р. з 18.08.2010р.;

за рахунком №2003 від 30.08.2010р. з 16.09.2010р.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, приймаючи до уваги наведене, кінцевий строк нарахування штрафних санкцій у відповідності до приписів ст.232 Господарського кодексу України, становить за рахунком:

№1015 від 29.09.2009р. з 17.10.2009р. – 17.04.2010р.;

№1066 від 29.10.2009р. з 17.11.2009р. – 18.05.2010р.;

№1119 від 30.11.2009р. з 19.12.2009р. – 19.06.2010р.;

№1212 від 29.12.2009р. з 19.01.2010р. – 20.07.2010р.;

№1304 від 29.01.2010р. з 17.02.2010р. – 18.08.2010р.

За рахунками №1396 від 24.02.2010р., №1498 від 29.03.2010р., №1602 від 29.04.2010р., №1714 від 28.05.2010р., №1791 від 29.06.2010р., №1868 від 30.07.2010р. судом прийнята кінцева дата нарахування пені, визначена Позивачем, оскільки кількість днів періоду прострочення, за який заявлено стягнення неустойки, не суперечить вимогам ст.232 Господарського кодексу України.

За рахунком №2003 від 30.08.2010р., оскільки заборгованість виникла за ним з 16.09.2010р. та Позивачем не визначено кінцеву дату розрахунку пені, остання не нараховується.

З огляду на наведене, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про їх задоволення у загальному розмірі 2677,67 грн.

Позивачем надано клопотання №27-188 від 04.10.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ „АСС-ГРУПП”, яке знаходиться у Позивача у відповідності до акту приймання-передачі обладнання від 02.01.2010р.

В обґрунтування даної заяви заявник надав копію акту приймання-передачі обладнання від 02.01.2008р. Крім того, матеріали справи містять лист №54/10 від 27.11.2008р., повідомлення №893/30-2 від 01.04.2010р. та лист №30121 від 16.04.2010р.

Посилаючись на норми статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, Позивач стверджує, що має підстави для подання такого клопотання.

За змістом наведеного акту у останнього знаходиться плазмова панель 42 дюйми у кількості 8 одиниць загальною балансовою вартістю 73802,48 грн., плазмова панель 42 дюйми у кількості 4 одиниці загальною балансовою вартістю 85 144,52 грн., монітор LCD 19 дюймів у кількості 4 одиниці загальною балансовою вартістю 7195,76 грн., системний блок у кількості 6 штук вартістю 24072,96 грн. та комплект обладнання у кількості 5 штук вартістю 119751,65 грн. Отже, загальна вартість обладнання, відносно якого заявлена вимога щодо накладання арешту, становить 309867,37 грн.

Як вбачається з листа №54/10 від 27.11.2008р., Відповідач зазначає про відсутність надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ „АСС-ГРУПП”.

Листом №893/30-2 від 01.04.2010р. ВАТ „КБ „АКТИВ-БАНК” повідомляє, що станом на 30.03.2010р. залишок коштів на поточному рахунку ТОВ „АСС-ГРУПП” відсутній для виконання постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Ворошиловьского районного управління юстиції у м.Донецьку.

Згідно листа №30121 від 16.04.2010р., КП „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” надає інформацію, що згідно обліку та комп’ютерної бази даних останнього, нерухоме майно, приватне домоволодіння, приватизоване житло, квартира тощо, належних на праві власності Відповідачу, за ним не зареєстровано.

Проте, не зважаючи на викладене, клопотання Позивача №27-188 від 04.10.2010р. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити передбачених ст.67 цього кодексу заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в пункті 3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України лежить на Позивачеві.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, згідно акту приймання-передачі обладнання від 02.01.2008р., а також за твердженнями Позивача, обладнання на яке повинно бути накладено арешт знаходиться у Позивача. Доказів достатньо обґрунтованого припущення, що майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду не представлено. Окрім того, як вбачається з фактичних обставин справи, сума яка підлягає стягненню з Відповідача становить 44188,55 грн., натомість як балансова вартість обумовленого вище обладнання складає 309867,37 грн., що є сумою значно більшою у порівнянні з розміром задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає не доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, перелічене у акті приймання-передачі обладнання від 02.01.2010р.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”, м.Одеса, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП”, м.Донецьк, про стягнення 71365,52 грн., у тому числі заборгованості за надання послуг за договором №12-1 від 02.01.2008р. у розмірі 41510,88 грн., пені 29854,64 грн. задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 39, ЄДРПОУ 33417998, р/р26009013398001 у ВАТ „КБ „Південкомбанк”, МФО 335946) на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” (65001, м.Одеса, вул.Садова, 10, ЄДРПОУ 22485297, п/р2600030173699 у ООУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335946) 44188,55 грн., у тому числі 41510,88 грн. основного боргу, 2677,67 грн. пені.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АСС-ГРУПП” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 39, ЄДРПОУ 33417998, р/р26009013398001 у ВАТ „КБ „Південкомбанк”, МФО 335946) на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” (65001, м.Одеса, вул.Садова, 10, ЄДРПОУ 22485297, п/р2600030173699 у ООУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335946) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 441,89 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 146,13 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          У судовому засіданні 27.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8. Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя                               

Повний текст рішення підписано 29.10.2010р.