Рішення № 12012275, 19.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.10 р. Справа № 22/268

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Данфосс ТОВ”, м.Київ,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 19200,71 грн

за участю представників:

від позивача: Войтович М.М. довіреність б/н від 11.10.2010р.

від відповідача: ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУМВС України в Донецькій області 29.07.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Данфосс ТОВ”, м.Київ, звернувся до господарськеого суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 19200,71 грн., у тому числі 16783,50грн. основного боргу, 1631,01грн. інфляційних витрат, 696,21грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору №2182607/2009 від 01.02.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору №2182607/2009 від 01.02.2009р №2182607/2009 від 01.02.2009р. з додатками №1,2 та додатковою угодою №1 до нього, видаткових накладних №2110002834 від 21.04.2009р., №2110002833 від 21.04.2009р., №2110002832 від 21.04.2009р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЖ №907822 від 17.04.2009р., вимоги №851 від 25.05.2010р.

В судовому засіданні 19.10.2010 року представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 19.10.2010 року Відповідач надав відзив, згідно з яким визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №2182607/2009.

Оцінивши зміст вказаного господарського договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 договору, Позивач (Продавець) зобовязується передати у власність Відповідача (Покупця) матеріальні цінності виробництва компанії DANFOSS згідно замовлень Покупця, зроблених на підставі каталогу продукції компанії DANFOSS (товар), а Покупець приймати та оплачувати зазначений товар і здійснювати його наступну реалізацію.

За змістом п.2.12 договору, право власності на товар, який є предметом даної угоди, виникає у Покупця з моменту його отримання від Продавця, що підтверджується відповідною видатковою накладною.

Пунктом 3.2 встановлено наступний порядок оплати товару: з урахуванням положень п.3.2.2 цього договору оплата товару здійснюється Покупцем протягом 15 календарних днів з дати поставки товару, визначеної за видатковою накладною, оформленою сторонами при здійснені поставки. У випадку, якщо оплата товару не здійснюється протягом строків, встановлених п.3.2.1 цього договору, Продавець має право припинити поставку товару. (п.3.2.1) Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця в установі банку. (п.3.2.3)

Додатковою угодою №1 до цього правочину змінено п.2.10 договору та встановлено, що поставка товару відбувається на умовах DDP (Инкотермс 2000). Передача товару здійснюється за місцем призначення за адресою: м.Маріуполь, 25-й квартал, 3.

Згідно з видатковими накладними №2110002834 від 21.04.2009р., №2110002833 від 21.04.2009р., №2110002832 від 21.04.2009р., Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 16783,50грн. Останнім його прийнято без будь-яких зауважень, що підтверджується підписами уповноважених осіб сторін на даних документах.

Повноваження особи, яка здійснювала приймання товару з боку Покупця, підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЖ №907822 від 17.04.2009р.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, враховуючи визнання Відповідачем факту отримання товару в межах укладеної угоди, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім саме в межах спірного договору.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обовязку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України.

Відповідачем зобовязання щодо оплати отриманого за договором товару не виконано. Цей факт останнім не спростовано.

Наведене є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат від суми загального боргу складає 1631,01грн., 3% річних 696,21грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог та період їх нарахування за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку про те, що даний розрахунок є вірним.

Відповідно до відзиву, наданому Відповідачем в судовому засіданні, ним визнано позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, в разі визнання Відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

З огляду на те, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов правочину поставки, а також норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобовязань та правила виконання договорів поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційнетехнічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Данфосс ТОВ”, м.Київ, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 19200,71 грн., у тому числі 16783,50грн. основного боргу, 1631,01грн. інфляційних витрат, 696,21грн. 3% річних задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_3 в МФ КБ «Приватбанк», МФО 335429, ідентифіаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Данфосс ТОВ” (04080, м.Київ, вул. Х.Войки, 15/15/6, п/р 26008000179000 в АТ «Каліон Банк Україна», МФО 300379, ідентифікаційний код 20074667) 19200,71 грн., у тому числі 16783,50грн. основного боргу, 1631,01грн. інфляційних витрат, 696,21грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 192,01грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя

Повний текст підписано 25.10.2010р.