Постанова № 12011573, 21.10.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.

14 год.02 хв.Справа № 2-а-11440/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю представника позивача Кушнір Г.А., представників відповідачів: Андрюка А.М., Горбунової К.О., Яловенко В.О., Решетки В.В., прокурора Пагуби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"

до державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління державного казначейства України в Херсонській області

про визнання невинними податкових повідомлень-рішень та відшкодування бюджетної заборгованості,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство “Херсонський суднобудівний завод” (далі позивач) звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні ( далі відповідач-1) та Головного управління державного казначейства України в Херсонській області ( далі відповідач-2) про скасування податкових повідомлень рішень від 26.03.2009р. № 0001422301/0 та від 11.06.2009р. №0001422301/1, якими позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1078233,98 грн. та повернення з бюджету зменшеної цими повідомленнями рішеннями суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1078233 ,98 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому зменшена заявлена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у звязку з тим, що відповідач при проведені зустрічних перевірок контрагентів позивача по другому та третьому ланцюгах проходження товарів не підтвердив фактичну сплату ними податку на додану вартість до бюджету при продажу цього товару. Позивач вважає, що він не несе відповідальності за сплату податків контрагентами при реалізації товарів, а відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР головною умовою отримання права на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість є належним чином оформлена податкова накладна та фактична сплата постачальнику ПДВ у складі вартості отриманого товару. Позивач посилаючись на надані суду документи вважає, що всі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування ним виконані і тому просить скасувати спірні податкові повідомлення рішення та зобовязати відповідача-2 відшкодувати йому податок з бюджету.

Відповідач-1 проти позову заперечує і вважає висновки , щодо неправомірного декларування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями рішеннями є обґрунтованими і просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Відповідач-2 пояснив, що відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України та п.1 ч.4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р., Державне казначейство України та його територіальні органи, що підпорядковуються Міністерству фінансів України, є юридичними особами, які згідно своїх основних завдань здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань та проведенні платежівза цими зобов`язаннями. Але, до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обгрунтованістю та своєчасним внесенням обов`язкових платежів до бюджету у тому числі по сплаті ПДВ.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі суд встановив наступне:

Спірні податкові повідомлення рішення від 26.03.2009 р. №0001422301/0 та від 11.06.2009р. №0001422301/1 складені на підставі висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача від 16.03.2009р. №957/23-2/14308500 та за результатами апеляційного узгодження змінених податковим органом зобовязань з податку на додану вартість позивача.

За результатами спірних податкових повідомлень рішень позивачеві зменшено заявлене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1078233,98 грн., у тому числі за березень 2008р. на 567045,87 грн., за квітень 2008р. на 113900,62 грн., за травень 2008р. на 11254,37 грн., за червень 2008р. на 315627,10 грн. та за липень 2008р. на 70406,02 грн.

Основні висновки щодо завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість відповідач-1 зробив на підставі дослідження господарських звязків позивача та дослідження стану сплати податку на додану вартість до бюджету на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів, починаючи від виробника (експортера) цих товарів закінчуючи позивачем, який задекларував бюджетне відшкодування з ПДВ за результатами формування податкового кредиту від придбання цих товарів.

Так, при досліджені стану сплати податків по ланцюгу проходження товарів позивач - ТОВ “Селект” - ПП “Агро-Хім-Трейд”, відповідач-1 19.01.2009р. встановив, що ПП “Агро-Хім-Трейд” не знаходиться за юридичною адресою. При додатковому досліджені обставин ведення господарської діяльності ПП “Агро-Хім-Трейд” відповідач-1 встановив, що директор підприємства Бойко М.В. є “формальним” директором підприємства та не має навичок для управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Фактично обовязки директора виконує гр. Талібов Р.Ш. За підсумками перевірок відповідач-1 не підтвердив фактичну сплату податків до бюджету ПП “Агро-Хім-Трейд”.

При досліджені стану сплати податку на додану вартість по ланцюгу позивач - ТОВ “Селект” - ТОВ “Морський будівельний комплекс” відповідач-1 встановив, що ТОВ “Морський будівельний комплекс” не було виробником товару а придбало його у ТОВ “Донметтранс” та ТОВ “Трансагентство плюс”. ТОВ “Донметтранс” придбало товар у ТОВ “Аріс”. Відповідач-1 не зміг підтвердити сплату ПДВ до бюджету від поставки товарів ТОВ “Донметтранс” у звязку з тим, що документи цього СПД були знищені внаслідок пожежі. При перевірці ТОВ “Трансагентство плюс” відповідачу не було надано первинних перевізних та супровідних документів, які підтверджують фактичну поставку товарів ТОВ “Морський будівельний комплекс”.

Всього за наслідками перевірки стану сплати ПДВ по ланцюгу позивач - ТОВ “Селект” - ПП “Агро-хім-Трейд” відповідачем зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну сумі 213795,99 грн. Оскільки відповідач-1 вважає, що цим підприємством податкова накладна на постачання товарів ТОВ “Селект” складена з порушенням вимог п.7.2.1.пп.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а саме що зазначений у цьому документі реквізит про юридичну адресу постачальника містить недостовірну інформацію то вона не може бути прийнята для підтвердження податкового кредиту.

Суд вважає не правомірним невизнання податкової накладної за ознакою невідповідності місця знаходження СПД даним реєстрації тому що відповідач встановив цю не відповідність після складення зазначених податкових документів. Крім того за законодавством з податку на додану вартість визнання недійсною податкової накладної можливо лише у випадку її складення особою не зареєстрованою платником ПДВ.

За наслідками перевірки стану сплати ПДВ по ланцюгу позивач - ТОВ “Селект” -ТОВ “Морський будівельний комплекс” - ТОВ “Трансагентство плюс” - ТОВ “Донметтранс” - ТОВ “Аіс” відповідач-1 зменшив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 39820,73 грн. у звязку з тим, що при перевірці субєктів підприємницької діяльності останньої ланки не зміг підтвердити фактичну сплату цього податку до бюджету. Відповідач-1 посилаючись на пп.7.7.10. п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР стверджує, що джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми податку зараховані до бюджету і тому право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку. Саме тому не сплата ПДВ до бюджету на одній із ланок проходження товарів позбавляє права декларанта бюджетного відшкодування на отримання цього відшкодування з бюджету.

При досліджені сплати ПДВ по ланцюгу проходження товарів позивач - ТОВ “Селект” - ЗАТ “Ілліч-Сталь” - ВАТ “ММ ім. Ілліча” відповідач встановив, що ЗАТ “Ілліч-Сталь” до податкового кредиту лютого 2008 року відніс податок на додану вартість у сумі 693222,4 грн. за податковою накладною від 29.02.2008р. №809839 яка ВАТ “ММ ім. Ілліча” не складалась. Зазначений факт на думку відповідача-1 сприяв незаконному декларуванню позивачем бюджетного відшкодування у сумі 544617,24 грн. тому що простежити подальшу реалізацію товару за податковою накладною від 29.02.2008р. було неможливо.

Позивачем у ході слухання справи було надано податкову накладну №809839 на сплату податку на додану вартість ВАТ “ММ ім. Ілліча” у сумі 6932222,4 грн. , яка датована 28.02.2008р., достовірність цієї накладної підтверджено у ході судового слідства.

Таким чином, ЗАТ “Ілліч-Сталь” сформувала податковий кредит лютого 2008 року за податковою накладною датованою 29.02.2008р. замість податкової накладної, яка датована 28.02.2009р. Оцінюючи ці обставини формування податкового кредиту ЗАТ “Ілліч-Сталь”, суд вважає, що вирішальною обставиною є наявність фактичних поставок товарів та подій які могли бути підставою для формування податкового кредиту платника податків, при цьому суд не знаходить залежності дати складання податкової накладної з декларуванням бюджетного відшкодування позивача у березні 2008року.

Відповідач-1 аналізуючи податковий кредит ЗАТ “Ілліч-Сталь”, не приймаючи до перевірки податкову накладну від 29.02.2008р. №809839 не довів вплив цієї накладної на податковий кредит позивача. На думку суду достовірність спірної накладної, її вплив на зобовязання з ПДВ ЗАТ “Ілліч-Сталь” є виключною компетенцією цього платника податків та місцевого податкового органу.

Одним із постачальників товарів у травні 2008р. був ДП “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара”. На адресу позивача було реалізовано металопрокат, за яким ПДВ складає 285898,8 грн. За матеріалами зустрічної перевірки та за розрахунком коригування від 01.06.2008р. № 61-0000331 до податкової накладної від 26.11.2007р. № 61-001132 у червні 2008р. було проведено коригування податкових зобовязань з ПДВ у сторону їх зменшення на 280000,0 грн. у звязку з поверненням передоплати за реалізований товар. Відповідач1 вважає, що позивач отримавши розрахунок коригування показників податкової накладної зобовязаний був не переносити відємне значення з ПДВ травня 2008р., яке відповідає коригуванню податкового кредиту у сумі 280000,0 грн. до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ складеного позивачем у червні 2008 року, тому що на момент складення цього розрахунку була відсутня надмірна сплата ПДВ у сумі 280000,0 грн.

Виходячи з викладеного суд вважає , що за діючим законодавством з ПДВ, розрахунок коригування податкових зобовязання платника податків з ПДВ включається до складу того податкового періоду в якому він отриманий, платник податків не зобовязаний змінювати показники податкових декларацій з ПДВ тих податкових декларацій за яких проводиться коригування податкових зобовязань.

Відповідно до Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054“Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання (п.5.8) коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображається у рядку 16. (Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди). При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. Отже позивач при отримані коригування від 01.06.2008 року зобовязаний був внести відповідні зміни до складу податкового кредиту червня 2008 року.

Відповідно пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За пп.7.7.2. п7.7. ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Закону №168/97-ВР до податкового кредиту мають включатись суми податків, підтверджені належним чином складеними податковими накладними, а придбані товари використані у господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій.

При проведені перевірок відповідач-1 не встановив випадків формування податкового кредиту без наявності податкових накладних та використання придбаних товарів не у оподатковуваних операціях позивача тому суд вважає, що податковий кредит позивача за лютий липень 2008 року підтверджений належним чином складеними податковими накладними , а придбані товари використані у власній господарській діяльності позивача.

Суд вважає протиправним зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі того, що відповідачем-1 у ході контрольно-перевірочних заходів не підтверджено сплату ПДВ постачальниками товарів у 2-5 ланцюгах проходження товарів, тому, що відповідачам-1 не доведено існування звязку позивача з несплатою податків до бюджету цими СПД. Діючим законодавством України не передбачено механізму контролю покупця товарів за повною та своєчасною сплатою податку на додану вартість до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг), натомість цей обовязок є виключною компетенцію податкового органу відповідача-1 по даній справі. На думку суду платник податків здійснюючи господарську діяльність вправі мати надію, що постачальник товарів (робіт, послуг) виконує свої зобовязання перед бюджетом по сплаті податків і зборів від здійснення цієї операції, а податковий орган належним чином здійснює контроль за оподаткуванням господарських операцій цього СПД. Не є компетенцією податкового органу визначення досвіду роботи керівника СПД та встановлення його досвіду в управлінській роботі чи оцінювання обраного способу управління.

За актом перевірки від 16.03.2009р. №957/23-2/14308500 відповідач-1 не спростовує фактичну сплату позивачем податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) у складі вартості цих товарів (робіт, послуг), тому суд вважає, що позивач виконав всі умови, необхідні для декларування позивачем бюджетного відшкодування у березні-липні 2008р.

Відповідно до Закону №168 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Так, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Отже, покупець не може здійснювати контроль за сплатою податків його продавцем, такі функції Законом України "Про державну податкову службу в Україні" покладено на органи ДПІ.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону України № 168/97-ВР, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2009 р. № 0001422301/0 та від 11.06.2009 р. № 0001422301/1.

Стягнути з Державного бюджету в особі Головного управління державного казначейства України в Херсонській області (р/р 31118030700002, ГУДКУ у Херсонській області, одержувач Держбюджет м.Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200) на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (п/р 260024721 банк одержувача ВАТ ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093, код ЄДРПОУ 14308500) бюджетний борг з невідшкодованого ПДВ в сумі 1078233,98 грн. (один мільйон сімдесят вісім тисяч двісті тридцять три грн. 98 коп.)

Стягнути з Державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (п/р 260024721 банк одержувача ВАТ ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093, код ЄДРПОУ 14308500) витрати по сплаті судового збору на загальну суму 1706,80 грн. ( одна тисяча сімсот шість грн. 80 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 жовтня 2010 р..

Суддя Попов В.Ф.

кат. 2..11.15