Постанова № 12011451, 13.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 р. Справа № 2а-7181/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

суддів - Опімах Л.М., Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання-Чикалової М.С.,

представника позивача - Прядка В.М.,

представників відповідача - Сумцова А.С., Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006231503/0/60970 від 12 серпня 2010 року про визнання суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 418 980 грн. 20 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" з дотриманням вимог законодавства включило до складу податкового кредиту суми, підтверджені виданими ТОВ «Нафтогаззбут» та ТОВ «Газторг Україна» податковими накладними. Вказані підприємства зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість. Придбаний товар - природній газ був поставлений контрагентами позивачу та реалізований ним у межах господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача вищевказані позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та зазначали, що підприємство ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" в декларації по податку на додану вартість за квітень 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 1727842,85 грн. в той час, як контрагенти ТОВ «Нафтогаззбут» та ТОВ «Газторг Україна» взагалі не звітували по податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року.

Представник відповідача зазначив, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Нафтогаззбут» та ТОВ «Газторг Україна». Таким чином, представник відповідача зазначає, що в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100141531 (а.с.29). Відповідно до статуту зареєстрованого 27 серпня 2008 року, реєстрацію змін проведено 12 жовтня 2009 року (а.с.11-27) ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" здійснює постачання природного газу підприємствам, установам, організаціям за нерегульованим тарифом; постачання скрапленого газу населенню, підприємствам, установам, організаціям; розподілення газоподібного палива системою трубопроводів та інше. 25 листопада 2009 року ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" отримало ліцензію серії АВ № 472066 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом (а.с.30).

1 грудня 2009 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Нафтогаззбут»(продавець) укладено договір № 01-01/ГЗ-10 (а.с.31-33) купівлі-продажу природного газу. ТОВ «Нафтогаззбут» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі Ліцензії серії АВ № 387246 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом від 9 квітня 2009 року (а.с.35). Відповідно до розділу 1 вказаного договору, продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти і сплатити на умовах цього договору природний газ. Обсяги споживання на наступний місяць підтверджуються письмовими повідомленнями у формі заявки, яка подається не пізніше 25 числа місяця поставки. Пунктом 2.4 договору передбачалося, що оплата за газ проводиться у наступному порядку 100 відсотків від вартості запланованого місячного обсягу споживання газу згідно п.1.2 даного договору сплачується покупцем, до 25 числа місяця, що передує місяцю споживання природного газу. Відповідно до розділу 3 договору № 01-01/ГЗ-10, газ передається у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Передача поставленого покупцю газу за звітний місяць сторони оформлюють актом прийому-передачі газу із зазначенням фактично переданого об'єму, що є підставою для розрахунків.

22 січня 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Газторг Україна» (постачальник) укладено договір № 01/10-22/1 (а.с.36-38) купівлі-продажу природного газу. ТОВ «Газторг Україна» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі Ліцензії серії АВ № 472067 (а.с.40) на постачання природного газу за нерегульованим тарифом від 19 листопада 2009 року. Відповідно до розділу 1 вказаного договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю в 2010 році природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Відповідно до п. 2.2, місячні обсяги поставки природного газу встановлюються по узгодженню сторін не пізніше, як за 10 днів до початку місяця поставки природного газу, згідно письмових заявок покупця. Згідно розділу 3 договору постачальник передає покупцю природний газ на комерційних вузлах обліку газу. Приймання-передача газу оформляється актом приймання-передачі газу між постачальником і покупцем.

У квітні 2010 року позивач придбав у ТОВ «Газторг Україна» природний газ в обсязі 2306,286 тис.куб.м на загальну суму 5 591 129,15 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 30 квітня 2010 року, підписаного у відповідності до умов договору № 1/10-22/1 (а.с.43) та податковою накладною № 2322 на загальну суму 5 591 129,15 грн. (а.с.49). Оплата за отриманий природний газ здійснювалась ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" у травні 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.70-86).

Також у квітні 2010 року позивач придбав у ТОВ «Нафтогаззбут» природний газ в обсязі 2 000,000 тис.куб.м на загальну суму 4 848 600,00 грн., що підтверджується двома актами прийому-передачі від 30 квітня 2010 року, підписаних у відповідності до умов договору № 01-01/ГЗ-Ю (а.с.41-42) та податковими накладними № 319 від 2 квітня 2010 року (а.с.44), № 357 від 23 квітня 2010 року (а.с.45), № 369 від 28 квітня 2010 року (а.с.46), № 377 від 29 квітня 2010 року (а.с.47), № 385 від 30 квітня 2010 року (а.с.48).

Протягом квітня 2010 року позивачем було проведено оплату за природний газ на загальну суму 7 697 200,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.50-69). Вказаними контрагентами позивачу також були надані паспорти-сертифікати якості газів.

За наслідками сплати позивачем вищевказаних сум своїм контрагентам, позивач в декларації з податку на додану вартість врахував у податковий кредит 1727843 грн. 00 коп.

Листом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 28 вересня 2010 року №641726/7 (а.с. 129) підтверджується, що позивач в квітні 2010 року отримав газ від ТОВ "Нафтогазбут" - 2000,000 тис.куб.м., ТОВ "Газторг України" - 2306,286 тис.куб.м., в травні 2010 року від ТОВ "Нафтогазбут" - 3000,000 тис.куб.м.

Державною податковою інспекцією в місті Суми була проведена невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" за квітень 2010 року, про що було складено акт № 5915/15-319/36066710 від 30 липня 2010 року (а.с.8-10).

У вказаному акті перевірки зазначено, що відсутність у ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" документів первинного бухгалтерського обліку (товаро-транспортних накладних), як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16 липня 1999 року, свідчить про безпідставність віднесення сум податку на додану вартість сплачених товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «Нафтогаззбут» та ТОВ «Газторг Україна» до податкового кредиту ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс".

З вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на підставі абз. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшено суму податкового кредиту за квітень 2010 року на 1727843,00 грн., збільшено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 1727843,00 грн. Вказана сума була включена до складу податкового кредиту за квітень 2010 року за результатами господарських відносин з двома контрагентами: сума ПДВ 795 987,99 грн. по контрагенту ТОВ «Нафтогаззбут»; сума ПДВ 931 854,86 грн. по контрагенту ТОВ «Газторг Україна».

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією в місті Суми було винесене податкове повідомлення-рішення № 0006231503/0/60970 від 12 серпня 2010 року (а.с.7), відповідно до якого ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс" було визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2418980 грн. 20 коп. у тому числі: за основним платежем 1727843 грн., за штрафними санкціями 691137 грн. 20 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що під час проведення перевірки було встановлено, що безпосередні контрагенти позивача, ТОВ «Нафтогаззбут» та ТОВ «Газторг Україна», не звітували по податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року, у зв'язку з чим ними не було включено до складу своїх податкових зобов'язань 1727843 грн. отриманих від позивача.

Також представник відповідача вказав, що в основу прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення відповідачем було покладено висновок про те, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Нафтогаззбут» та ТОВ «Газторг Україна».

Суд вважає дану позицію відповідача безпідставною з нижче викладених підстав.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту Закон України "Про ПДВ"), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"- видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання з декларування ПДВ, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, само по собі недекларування податкових зобов'язань продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцям.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцям.

Окрім вищевикладених обставин, судом було встановлено, що відповідач листом-запрошенням від 29 липня 2010 року №57359/10/15-345 викликав директора позивача на 30 липня 2010 року до ДПІ в м.Суми для проведення невиїзної документальної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року та підписання акту про результати невиїзної документальної перевірки.

Відповідно до п.4 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Враховуючи вищевикладену норму та обставини справи, судом встановлено порушення відповідачем п.4 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки вищевказане повідомлення відбулося за один день до дня запрошення і не рекомендованими листами, як вимагає норма закону. Вказані порушення відповідача позбавили позивача можливості підготувати та надати повний обсяг потрібних на перевірку документів.

Також з вищевказаного листа - запрошення не вбачається вимоги відповідача щодо надання на перевірку будь-якої документації. Окрім того з наданих відповідачем копій податкових накладних, які йому надав позивач згідно супровідного листа №243 від 21 липня 2010 року, вбачається, що на них мається печатка та напис "З оригіналом звірено".

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006231503/0/60970 від 12 серпня 2010 року про визнання суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 418 980 грн. 20 коп. задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006231503/0/60970 від 12 серпня 2010 року про визнання суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 418 980 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Глазько

Судді (підпис) Л.М. Опімах

(підпис) І.Г. Шевченко

<Список ><Дата >

<з оригіналом згідно >

<Суддя ><Довідник >

Повний текст постанови складений 18 жовтня 2010 року