Рішення № 120113695, 28.06.2024, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17664/23

Провадження № 2/369/2638/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.06.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Соловюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 06 вересня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву - Договір про надання Кредиту «Кредитна картка» №010/4038/82/1216179, згідно умов якого Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 141 300 грн., а з 02 березня 2022 року кредитний ліміт становив 146898 грн., строком до 06 вересня 2025 року під процентну ставку 42% річних. Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії згідно умов Договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Договором. Банк виконав свої зобов`язання надавши відповідачу кредитні кошти на рахунок Клієнта. Перед укладанням та підписанням кредитного договору, Позичальник звернувся до Банку із заявою про відкриття карткового рахунку де зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту національна валюта України, бажаний строк кредитування та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості згідно умов Договору погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Станом на 23 серпня 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем складає: 168002,63 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 146 898 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 21104,63 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 168002,63 грн.; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. покласти на відповідача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений строк заперечення сторін щодо такого порядку розгляду не надходило.

Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками відповідачу направлено на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

На час розгляду справи: ні конверт, ні зворотнє повідомлення до суду не повернулось; згідно поштового трекінгу відстеження «відправлення вручено»; відповідач відзив не подав, не повідомив суд причини неможливості подати відзив, докази.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених нижче підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків не пред`явлення такої вимоги (частина 2 стаття 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суду вважає, що у спірних правовідносинах банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник має довести відсутність заборгованості.

При розгляді справи судом встановлено, що 06 вересня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено заяву про відкриття Карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/4038/82/1216179, відповідно до умов якої банк відкриває картковий рахунок НОМЕР_1 в гривні випускає та надає клієнту ПК, а також забезпечую проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її (їх) реквізитів відповідно до правил платіжних систем, Правил та Тарифів на ведення та обслуговування Карткових рахунків фізичних осіб, зокрема на наступних умовах: Тарифна модель Кредитна картка «Два кешбека» ПК: Mastercard Word «Два кешбека», прізвище та ім`я клієнта латинськими літерами на ПК: SEMINOH YURIY, мобільний банкінг 0933745098 (пункт 7.1. заяви-договору).

Відповідно до п. 2.1 Заяви-Договору максимальний ліміт кредиту складає 500000 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт Кредиту.

Згідно підпункту 2.2.1 вказаної заяви-договору розмір поточного ліміту на дату початку кредитування - 141300 грн.

Пунктом 2.3 заяви-договору визначено, що строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту.

Відповідно до пункту 2.4. заяви-договору процентна ставка фіксована та становить 42% річних.

Процентна ставка за користування сумою кредиту «Оплата частинами» становить 0,0001% річних (підпункт 2.4.1 заяви).

Крім того, у пункті 4 заяви-договору передбачено, що проценти нараховуються та сплачуються клієнтом в порядку, визначеному підпунктами 2.5.1-2.5.4 пункту 2.5 статті 2 Розділу 6 Правил. Зокрема, в порядку та на умовах, визначених п.2.5.5-.2.5.6 підпунктами 2.5 статті 2 розділу 6 Правил клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язків щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 5% від власної заборгованості перед банком, але не менше 30 гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму.

В матеріалах справи також міститься виписка по рахунку ОСОБА_1 за період з 06 вересня 2021 року по 22 серпня 2023 року, відповідно до якої останній користувався виданою банком кредитною карткою та періодично відповідачем вчинялись дії щодо фактичного погашення кредиту та відсотків за його користування, проте, вказаних коштів було не достатньо для виконання грошових зобов`язань відповідачем в повному обсязі відповідно до умов укладеної заяви - договору.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частина перша статті 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з наявним у справі розрахунком заборгованості станом на 23 серпня 2023 року відповідач має заборгованість у розмірі 168002,63 грн, яка складається з: 146 898 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 48353,30 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

В порушення вимог цивільного законодавства, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборгованість не погасив.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв`язку з наявністю заборгованості по сплаті кредиту, позивачем засобами поштового зв`язку 25 серпня 2023 року на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, в якій банк просив не більше ніж протягом 30 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі зі сплатою процентів, а саме: 168002,63 грн.

Таким чином, банк, пред`явивши вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, скористався своїм правом дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором та змінив строк виконання основного зобов`язання в повному обсязі. Подібний висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18),

Згідно вимог статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань, або які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/4038/82/1216179 від 06 вересня 2021 року в розмірі 168002,63 грн.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2684 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/4038/82/1216179 від 06 вересня 2021 року в розмірі 168002,63 грн. (сто шістдесят вісім тисяч дві грн. 63 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Інформація про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 14305909);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28 червня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ