Єдиний державний реєстр судових рішень "28" червня 2024 р. Справа № 363/4570/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.06.2024року Вишгородський районний суд Київської області колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023111150001281 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023111150001281 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 строком на два місяці, з тих підстав, що ризики, які послугували підставою для обрання запобіжного заходу не відпали та не змінились, у зв`язку із чим просить продовжити запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора з підстав що зазначені ризики безпідставні та необґрунтовані, просила застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або заставу.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував щодо клопотання прокурора та просив обрати заставу.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомоюстатті 176 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбаченіст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК Українисуд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Також ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно дост. 12 КК Україниє особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.05.2023 року до підозрюваного на той час ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31.08.2023 року включно.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.08.2023 року до ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 30.10.2023 року включно.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.12.2023 року до ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 13.02.2024 року включно.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.02.2024 року до ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 09.04.2024 року включно.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.03.2024 року до ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 25.05.2024 року включно.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.05.2024 року до ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 15.07.2024 року включно.
Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначено у п. 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням пред`явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, колегія суддів погоджується, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, які передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги стадію судового розгляду, те, що всі свідки не допитані, докази не досліджені, обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наступних його продовжень на теперішній час не змінились та ризики передбаченіст.177 КПК України, що були підставою для застосування цього запобіжного заходу та його продовження, не зменшилися та не перестали існувати, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на два місяці. Продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не буде значним в розумінні встановлення балансу інтересів судового розгляду й обмеження прав особи на вільне пересування.
Разом із цим, враховуючи клопотання захисника та обвинуваченого щодо визначення йому застави, з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів вважає за можливе не застосовувати ч. 4 ст. 183 КПК України, а відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.
Так, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлюючи розмір застави, колегія суддів враховує конкретні обставини кримінального провадження, зокрема дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , його поведінку, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дані, які характеризують особу обвинуваченого та його спосіб життя, а також те, що розмір застави міг би у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, у зв`язку з чим прийшов до висновку, щодо необхідності визначити обвинуваченому заставу в межах вісьмдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240(двістісорок двітисячі двістісорок)гривень 00 копійок.
Водночас,враховуючи доведеніпрокурором обставини,у випадкувнесення заставиколегія суддіввважає занеобхідне покластина обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки,передбачені ч.5ст.194КПК України,та зобов`язатийогоприбуватидо судуза першоювимогою,не відлучатисяіз населеногопункту,в якомузареєстрований,без дозволусуду,повідомляти прокурората судпро змінусвого місцяпроживання та/абомісця роботи. Роз`яснити, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та Вишгородський районний суд Київської області. З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Стосовно клопотання адвоката ОСОБА_6 щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт, то суд зауважує, що під час розгляду клопотання не доведено обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, зокрема суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин підстав для обрання альтернативного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не встановлено та наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження діючого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 174,331,369,372,392, КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто до 28.08.2024 року, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала діє до 28.08.2024 року включно.
Повний текст ухвали проголошено 28.06.2024 року о 16 год 30 хв.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 120113479, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 28.06.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/4570/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: