Постанова № 12010861, 22.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2010 р. Справа № 2а-20209/10/0570

14 год. 45 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бєломєстнова О.Ю. суддів Череповського Є.В., Шинкарьової І.В. при секретарі Аврамченко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу

за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

до Відкритого акціонерного товариства «Родючість»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Донецьке територіальне управління державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку

про скасування державної реєстрації та ліквідації юридичної особи з

01.01.2009р.

за участю представника позивача Прець В.С.

представника відповідача Бойко М.Г.

представника третьої особи не зявився

ВСТАНОВИВ:

Шахтарська обєднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Родючість» про скасування державної реєстрації та ліквідації юридичної особи.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд скасувати державну реєстрацію та ліквідувати юридичну особу відкрите акціонерне товариство «Родючість» з 01.01.2009р.

Ухвалою від 18.08.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Донецьке територіальне управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на податковому обліку у Шахтарській ОДПІ зареєстровано ВАТ «Родючість», як основний платник податків 15 лютого 1996 р. за №242. У позовній заяві зазначено, що відповідач фактично підприємницьку діяльність не здійснює, нерухоме майно підприємства, яке знаходилося у напівзруйнованому стані, було продано Шахтарською ОДПІ та керівником товариства, іншого майна не існує. Всі працівники на підприємстві звільнені, за юридичною адресою підприємство не знаходиться , органів правління не існує.

Позивач зазначає, що умовою здійснення підприємницької діяльності є дотримання вимог законодавства щодо перевищення вартості чистих активів товариства над мінімальним розміром статутного капіталу. Посилаючись на ч. 6 ст. 39 Закону України «Про господарські товариства», ст. 14 Закону України «Про акціонерні товариства», ч. 3 ст. 155 Цивільного кодексу України зазначає про відсутність достатніх активів підприємства, у звязку з чим, відповідно до ст. 247 Господарського кодексу України просить суд скасувати державну реєстрацію та ліквідувати юридичну особу Відкрите акціонерне товариство «Родючість» з 01.01.2009р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у запереченнях на позов від 20.09.2010р. Зазначає, що товариство здійснює свою діяльність у відповідності до законодавства України, веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та інші дані в порядку, встановленому законодавством, справно сплачує податки та інші обовязкові платежі до бюджетів відповідних рівнів та інших фондів. Після незаконного на думку відповідача продажу майна підприємства Шахтарською ОДПІ він звертався до судів з метою його повернення, однак до теперішнього часу відповідні судові рішення не виконані. З наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Родючість» зареєстроване Шахтарською районною державною адміністрацією 29.12.1995 року свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №611874, код ЄДРПОУ 05488420, перебуває на податковому обліку в Шахтарській ОДПІ.

Статтею 25 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на час створення та затвердження статуту ВАТ «Родючість») передбачено, що юридична особа діє на підставі статуту (положення). Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» (також в редакції, яка діяла на момент створення відповідача) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.

Відповідач діє на підставі Статуту (в редакції 2001р.), затвердженого загальними зборами від 04.05.2001р. № 2 та зареєстрованого розпорядженням голови Шахтарської районної державної адміністрації від 17.05.2001р. № 253. В даному Статуті містяться відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місце знаходження, розмір та порядок утворення статутного капіталу. Зокрема, відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3. Статуту статутний фонд товариства складає 142700 грн. Статутний фонд поділений на прості акції у кількості 570800 шт. номінальною вартістю 0,25 грн. Рішення про зменшення або збільшення розміру Статутного фонду приймається загальними зборами Товариства.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про господарські товариства” мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

Крім того, статтею 14 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Отже, законодавчо встановлений механізм розрахунку мінімального розміру статутного фонду акціонерного товариства, який передбачає визначення розміру мінімальної заробітної плати саме на момент створення товариства. Враховуючи, що згідно з п.4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, мінімальний розмір статутного фонду позивача не може бути меншим 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати станом на дату державної реєстрації 29.12.1995р

На момент створення відповідача відповідно до Постанови Верховної Ради України від 25.11.1993р. № 3653-ХІІ розмір мінімальної заробітної плати складав 60000 крб., що з урахуванням Указу Президента України від 25.08.1996р. № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» еквівалентно 0,60 грн.

Таким чином, мінімальний розмір статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Родючість» складає 750грн. (1250 х0,60грн. =750грн.).

В обґрунтування позовних вимог Шахтарська ОДПІ посилається на ч.6 ст. 39 Закону України «Про господарські товариства», згідно з якою якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку.

Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

Визначення поняття «вартість чистих активів товариства» міститься у статті 14 Закону України «Про акціонерні товариства». Згідно з ним власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Відповідно до п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі П(С)БУ) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за № 396/3689) баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Пунктом 1 П(С)БУ 25 «Фінансова звітність субєктів малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000р. № 39, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000р. за № 161/4382), встановлені зміст та форма фінансової звітності субєкта малого підприємництва у складі Балансу (форма №1-м) та звіту про фінансові результати (форма №2-м) та порядок заповнення статей.

Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Зважаючи на те, що предметом доказування у даній справі є вартість чистих активів підприємства, яка у свою чергу залежать від вартості сукупних активів підприємства та вартості зобовязань, належним доказом зазначеної обставини є саме баланс підприємства.

Згідно з п. 4 П(С)БУ 19 «Обєднання підприємств», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 163 від 07.07.1999р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.1999р. за № 499/3792) чисті активи активи підприємства за виключенням його зобовязань.

Відповідно до п. 3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за № 396/3689):

- активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

- обов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Згідно з пунктами 14 - 36 П(С)БО 2 "Баланс", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 396/3689) вартість активів підприємства складається з вартості: необоротних активів (1 розділ активу балансу), оборотних активів (2 розділ активу балансу), витрат майбутніх періодів (3 розділ активу балансу).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 11 «Зобовязання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. № 20 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р. за № 85/4306) з метою бухгалтерського обліку довгострокові зобовязання поділяються на: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Сума зобовязань, відображених на балансі підприємства, складається із сум: забезпечення наступних витрат і цільового фінансування (2 розділ пасиву балансу); довгострокових зобовязань (3 розділ пасиву балансу); поточні зобовязання (4 розділ пасиву балансу); доходів майбутніх періодів (5 розділ пасиву балансу).

Як вбачається з розділу 1 фінансового звіту ВАТ «Родючість» - баланс підприємства станом на 01.01.2009р. (а.с. 150), остаточна вартість активів (рядок 280 балансу) за виключенням остаточної суми зобовязань (сума показників рядків 430, 480, 620, 630 балансу) складає 132,9 (0+0+9,3+0) = 123,6 тис.грн.

Таким чином вартість чистих активів ВАТ «Родючість» за даними балансу складає 123,6 тис. грн., у той час як мінімальний розмір статутного капіталу, визначеного на момент створення підприємства, - 750 грн.

Зважаючи на це, судом на підставі належних та допустимих доказів не встановлені підстави, за яких відповідач підлягав би ліквідації.

Суд не приймає до уваги надані позивачем докази на підтвердження відсутності майна у відповідача (довідки, фотографії), оскільки останні не можуть свідчити про відсутність у останнього усіх активів (зокрема дебіторської заборгованості, необоротних активів тощо) та у розумінні КАС країни не є допустимими та належними.

Крім того, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню також з наступних підстав.

Порядок ліквідації юридичної особи визначений статтею 110 Цивільного кодексу України. Так, юридична особа ліквідується:

-за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

- за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Тобто законодавством встановлені два порядки ліквідації юридичних осіб за рішенням учасників (органу) юридичної особи або за рішенням суду.

Згідно з пунктом сімнадцятим статті одинадцятої Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, якими зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

-неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

-наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

З їх аналізу вбачається, що законодавством не передбачена така підстава для постановлення судового рішення як зменшення вартості чистих активів товариства нижче мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про акціонерні товариства», якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений цим Законом, товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.

Тобто законом передбачений певний порядок ліквідації товариства у наведеному випадку. Цей порядок відрізняється від ліквідації (припинення) юридичної особи на підставі судового рішення, тому позовні вимоги позивача не ґрунтуються на приписах законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на частину 1 статті 247 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Приписи цієї норми кореспондуються з ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відповідно до якої однією з підстав постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є провадження такою особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Позовна заява не містить відомостей щодо здійснення відповідачем діяльності, яка суперечить закону чи його установчим документам. Наведені позивачем у позовній заяві обставини не передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у якості підстави для постановлення судового рішення про скасування державної реєстрації (припинення) юридичної особи.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у п.6 оглядового листа від 24.10.2008 р. N 1776/100/13-08 та в ухвалі від 06.02.2008р. № К-34304/06.

За таких обставин, позовні вимоги Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Родючість» скасування державної реєстрації та ліквідації юридичної особи з 01.01.2009р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України не підлягають стягненню судові витрати з судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Родючість», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Донецьке територіальне управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування державної реєстрації та ліквідації юридичної особи з 01.01.2009 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 22 жовтня 2010р. Постанова складена у повному обсязі 27 жовтня 2010р.

Головуючий суддя Бєломєстнов О. Ю.

Судді Череповський Є.В. Шинкарьова І.В.