Постанова № 12010632, 09.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.09.10Справа №2а-7996/10/11/0170 о 15 годині 35 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача Павленко В.М., дов. №67/0710 від 30.08.2010р.,

представника відповідача Корницької В.М., дов. №2/9/10-00 від 11.01.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Саки»

до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Саки» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001221502/0 від 17.06.2010р.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновків, викладених у акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване рішення, а відтак, неправомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків погашення погодженого податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість, передбачених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ХІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.29), в яких зазначив, що суми, сплачені позивачем в хронологічному порядку, були направлені на погашення сум податкового боргу, що виник у попередніх періодах згідно із п.7.7 ст.7 Закону №2181, у звязку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 03347678, державну реєстрацію якої проведено виконкомом Сакської міської ради АР Крим 14111995 року (а.с. 21).

09.06.2010р. посадовою особою Сакської ОДПІ в АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку позивача своєчасності сплати погодженої суми податкового зобовязання з ПДВ за листопад 2009р., за результатами якої складено акт №934/15-02/03347678 (а.с.4).

Актом перевірки від 09.06.2010р. встановлено несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, у звязку із чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181.

Відповідно до акту перевірки від 09.06.2010р. та на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181, 27.05.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0001221502/0 за затримку на 152 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 102877грн. (згідно податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2009р. (а.с.19-20)), про сплату штрафу у розмірі 51438,52грн. (а.с.5).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009р. позивачем визначено податкове зобовязання з цього податку у розмірі 102877грн.(а.с.19-20).

Згідно платіжних доручень №1740 від 18.12.2009р. та №1760 від 22.12.2009р. позивачем перераховано 40000,00грн. та 62877,00грн. відповідно із зазначенням призначення платежу «ПДВ за листопад 2009р.» (а.с.6,7), у звязку із чим, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено граничний строк сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2009р.

Таким чином, обовязок позивача щодо сплати податку на додану вартість за листопад 2009року, припинився у звязку із сплатою податку у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на ст.7 Закону №2181 суд зазначає наступне.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону №2181визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 2181, який відповідно до преамбули є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181року, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 09.09.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.09.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0001221502/0 від 17.06.2010р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Саки» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.