Ухвала суду № 1200926, 01.11.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа № 22а – 1975/07                                                                                                                                      Головуючий суддя у1-ій

Категорія статобліку                                                                                                                           інстанції – Гончаренко С.А.

                                                                                                                                                                  (справа №11/216/07-АП)

ухвала

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 01 листопада 2007 року                                                                                       м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного судуу складі:

            головуючого  –  Уханенка С.А.,

            суддів              –  Коршуна А.О., Стежко В.А.,

            при секретарі  -  Духневич О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськуапеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову  господарського суду Запорізької області від  30 травня 2007 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства «Менса Індастріл Дінамік», Приватного підприємства «Постачмашкомплект» про визнання недійсною угоди, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2007 року Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі                  м. Запоріжжя звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати недійсною угоду, укладену 01 жовтня 2004 року між ПП «Постачмашкомплект» та ЗАТ «Менса Індастріал Дінамік», відносно купівлі - продажу товарів на загальну суму 90 018,9 грн. (видаткова накладна №19 від 01.10.2004, рахунок №20 від 01.10.2004р); стягнути з ЗАТ «Менса Індастріал Динамік» у дохід держави вартість товару отриманого від ПП «Постачмашкомплект» за угодою, у розмірі 90018 грн. 90 коп.; стягнути з Приватного підприємства «Постачмашкомплект» на користь ЗАТ «Менса Індастріал Дінамік» 90018 (дев'яносто тисяч вісімнадцять) гривень 90 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою Господарського суду Луганської області від 24.03.2006 визнано недійсним запис від 10.07.2004 року №13821020000000003 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Постачмашкомплект». Kрім того, вказаною постановою встановлено, що керівник підприємства ніяких договорів від імені ПП «Постачмашкомплект» не укладав. Вважає, що угода укладена між відповідачами, має бути визнана недійсною, оскільки вона укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Постановою господарського суду Запорізької області від  30 травня 2007 року у задоволенні позову Державноїподаткової інспекції у Орджонікідзевському районі                 м. Запоріжжядо Закритого акціонерного товариства «Менса Індастріл Дінамік», Приватного підприємства «Постачмашкомплект» відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу з посиланням на те, що висновки суду не відповідають вимогам закону та матеріалам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.06.2006 по 13.07.2006 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Менса Індастріал Дінамік" за період з 01.01.2004 по 31.03.2006, про що складено Акт про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 123/23-32814396 від 20 липня 2006 року.

В ході перевірки позивачем були виявлені господарські стосунки між Закритим акціонерним товариством "Менса Індастріал Дінамік" та приватним підприємством "Постачмашкомплект".

Так, 01 жовтня 2004 року ЗАТ "Менса Індастріал Дінамік" укладено з Приватним підприємством "Постачмашкомплект" угоду купівлі-продажу. Згідно з цією угодою Приватне підприємство „Постачмашкомплект" продає ЗАТ "Менса Індастріал Динамік" продукцію промислового призначення на загальну суму 90 018,9 грн. (у тому числі ПДВ -15 003,15 грн.). Угода сторонами виконана в повному обсязі.

Відповідно до постанови господарського суду Луганської області від 24.03.2006 року, яка набрала законної сили, визнано недійсним запис від 10.07.2004 року №1382102000000003 про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – Приватного підприємства «Постачмашкомплект», м. Луганськ, пр. Героїв Сталінграду, 8/14, ідентифікаційний код 33008766; припинено юридичну особу –  Приватне підприємство «Постачмашкомплект», м. Луганськ, пр. Героїв Сталінграду, 8/14, ідентифікаційний код 33008766.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив умисел ПП«Постачмашкомплект» на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, яке виразилося в приховуванні прибутків даного підприємства від оподаткування.

            Встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства,  мало бути предметом дослідження у цій справі. Наявність умислу не може бути підтверджено лише рішенням суду про визнання установчих документів однієї зі сторін договору недійсними та скасування її державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності.

Постанова господарського суду Луганської області від 24.03.2006 року не має преюдиціального значення щодо наявності умислу підприємства на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягнув за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі в разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У постанові господарського суду Луганської області від 24.03.2006 року відсутні посилання на те, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, що суперечила інтересам держави та суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою  завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Кодексу, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Згідно з пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за №208/4429 свідоцтво платника на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки акт № 424 ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, яким  свідоцтво про реєстрацію ПП «Постачмашкомплект»  як платника податку скасовано, датовано 20 квітня 2006 року, то станом на дату укладення оспорюваної угоди та здійснення перерахування коштів у ПП «Постачмашкомплект»  був наявним статус платника податку на додану вартість.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя  - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 30 травня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: