Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3276/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді ВалюхаВ.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Пенітенціарної академії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство юстиції України про стягнення витрат,
ВСТАНОВИВ:
Пенітенціарна академія України (далі Академія) звернулася з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство юстиції України про стягнення витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ректора Академії від 22.07.2018 №235/ОД ОСОБА_1 з 16.08.2018 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання.
01.04.2019 з відповідачем було укладено контракт №559, відповідно до умов якого відповідач навчалася на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою, а у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти.
З 16.08.2018 по 14.04.2022 відповідач за рахунок коштів державного бюджету у період навчання перебувала на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, була забезпечена житлом із наданням відповідних комунальних послуг.
Відповідно до наказу Академії від 13.04.2022 № 69/ос відповідачу було присвоєно ступінь вищої освіти «бакалавр» та видано диплом про освіту. Після закінчення навчання відповідача направлено для подальшого проходження служби до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» (далі ДУ «Львівська УВП (№19)») та згідно наказу від 14.04.2022 № 44/ОС-23 призначена на посаду інспектора відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Львівська УВП (№ 19)».
01.02.2024 за вх.№82 на адресу Академії надійшов лист ДУ «Львівська УВП (№19)» від 04.01.2024 № 5/92 про те, що наказом ДУ «Львівська УВП (№19)» від 22.12.2023 №125/ОС-23 відповідача звільнено зі служби відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).
Позивач вказує, що відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням відповідача від 14.04.2022 №5/608 загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 119400,72 грн. Під час звільнення керівництво ДУ «Львівська УВП (№19)» повідомляло ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів з дня отримання повідомлення, однак остання відмовилася ознайомлюватись з повідомленням та довідкою-розрахунком витрат.
07.02.2024 відповідачу був надісланий рекомендований лист про необхідність відшкодування витрат на навчання. Проте, витрати на навчання відповідач не відшкодувала.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Академії вартість витрат, пов`язаних з її утриманням у навчальному закладі, у сумі 119400,72грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.32).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 36-39) відповідач ОСОБА_1 позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивач не надав жодних доказів, якими він підтверджує наведені у довідці-розрахунку та в позовній заяві грошові вимоги. Крім того, загальна сума коштів, яка була нарахована Академією за період навчання, склала 38133,25грн, тоді як в довідці-розрахунку така сума визначена на рівні 83468,67грн.
В надісланих до суду поясненнях (а. с. 45-48) представник третьої особи Міністерства юстиції України Савчук Г.Р. просить позов задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.
На адресу суду надійшла відповідь на відзив від 18.04.2024 №13/869 (а. с. 64-71), у якій представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Зазначає, що ОСОБА_1 , яка звільнилася зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Академії в повному обсязі. Стосовно грошового забезпечення зазначила, що Академією з грошового забезпечення, отриманого відповідачем, було сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 43939,24грн, тому загальна сума витрат на грошове забезпечення з нарахуванням курсанта ОСОБА_1 за період навчання з 16.08.2018 по 14.04.2022 становить 83468,67грн.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що наказом ректора Академії від 22.07.2018 № 235/ОД «Про зарахування на навчання» ОСОБА_1 зараховано з 16.08.2018 курсантом 1 курсу денної форми навчання за державним (регіональним) замовленням (а.с. 13-14).
01.04.2019 між Академією, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та ОСОБА_1 було укладено контракт №559 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України, відповідно до пункту 3 якого відповідач зобов`язувалася після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою, а у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, в повному розмірі за весь період фактичного навчання (а. с.15-17).
Згідно із витягом з наказу ректора Академії від 13.04.2022 № 69/ОС «Про випуск фахівців, які навчалися за освітньо-професійними програмами «Правоохоронна діяльність», «Психологія», та «Економіка» на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, з числа курсантів денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби» присуджено 14.04.2022 ступінь вищої освіти бакалавра з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка» та видано дипломи з інформацією про відзнаку у навчанні випускникам з числа курсантів денної форми навчання Академії (набір 2018 року) в кількості 2 (двох) осіб, зокрема ОСОБА_1 (а. с. 18).
Наказом ДУ «Львівська УВП (№19)» від 14.04.2022 №44/ОС-22 «По особовому складу» призначено старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-015833) на посаду інспектора відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Львівська УВП (№19)» (на час перебування у відпустці для догляду за дитиною ст.лейтенанта вн.сл. ОСОБА_3 ), на підставі рапорту ОСОБА_1 , направлення №7 згідно з персональним розподілом випускників вищих навчальних закладів Міністерства юстиції (а.с.20).
Наказом ДУ «Львівська УВП (№ 19)» від 22.12.2023 №125/ОС-23 «По особовому складу» звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (за власним бажанням) з постановкою на військовий облік старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-015833), заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДУ «Львівська УВП (№ 19)», з 31.12.2023 (а. с. 50).
01.02.2024 за вх. № 82 на адресу Академії надійшов лист від 04.01.2024 за вих. №5/92 ДУ «Львівська УВП (№19)», яким повідомлено про звільнення старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-015833), заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДУ «Львівська УВП (№ 19)» (а.с.19).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись з довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з її утриманням та повідомленням про відшкодування витрат на навчання, оскільки не згідна з сумою виплати, про що ДУ «Львівська УВП (№ 19)» складено акт від 01.01.2024 (а. с. 23).
Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії (а.с. 22), за період навчання з 16.08.2018 по 14.04.2022 загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 119400,72грн, в т. ч.: грошове забезпечення 83468,67 грн; продовольче забезпечення 23065,09 грн; речове забезпечення 3899,13 грн; медичне забезпечення 1645,74 грн; оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії 7322,09 грн.
07.02.2024 за вих. №13/255 Академія рекомендованим листом направила ОСОБА_1 повідомлення про необхідність відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення (а. с. 24-25), яке відповідачем залишено без відповіді.
Станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази повного або часткового відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з її утриманням в Академії.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі Закон №2713-IV) Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Частиною п`ятою статті 23 Закону № 2713-IV визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі Порядок №261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема: звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Відповідно до пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
За приписами пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно із пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач ОСОБА_1 була звільнена із служби в Державній кримінально-виконавчій службі України наказом ДУ «Львівська УВП (№19)» від 22.12.2023 № 125/ОС-23 протягом трьох років після закінчення навчання в Академії з інших підстав, ніж через хворобу чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (а саме за власним бажанням), тому у відповідача, згідно із частиною четвертою статті 74 Закону №580-VIII, виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Академії. При цьому, позивач належними та допустимими доказами довів вартість витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Академії, надавши довідку-розрахунок (а.с.22), а також розрахунки до вказаної довідки-розрахунку щодо витрат на харчування, оплату комунальних послуг, на медикаменти та лікарські засоби, на грошове забезпечення з нарахуванням ЄСВ, щодо використання речового майна (а.с.72-78). Оскільки відповідач не спростувала розмір зазначених витрат, та не надала суду доказів добровільного відшкодування таких витрат частково чи в повному обсязі, тому суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Академії зазначених витрат в повному розмірі, що становить 119400,72грн.
Суд також відхиляє доводи відповідача про завищення заявленого до стягнення розміру грошового забезпечення, оскільки Академією з грошового забезпечення, отриманого відповідачем, було сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 43939,24грн, тому загальна сума витрат на грошове забезпечення з нарахуванням курсанта ОСОБА_1 за період навчання з 16.08.2018 по 14.04.2022 становить 83468,67грн, яка підлягає відшкодуванню.
При вирішенні спору суд також врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, які полягають у тому, що спори у справах про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи під час навчання у вищому навчальному закладі, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається післяїї звільнення з державної служби.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На думку суду, оскільки у цій справі задоволені позовні вимоги позивача, який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 3028,00 грн (а.с.8) з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Пенітенціарної академії України (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 34, ідентифікаційний код 08571788) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 119400 гривень 72 копійки (сто дев`ятнадцять тисяч чотириста гривень сімдесят дві копійки).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх
Судове рішення № 120089380, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 28.06.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/3276/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: