Рішення № 120075079, 26.06.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/399/24 Провадження № 2/358/409/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.,

секретар судового засідання Годжаєва З.Ф.

за участю відповідача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

11.03.2024 представник позивача «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду з даним позовом, якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26.05.2023 № 466271-КС-002 в сумі 251 901,92 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає наступне. 26.05.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 466271-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 26.05.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 466271-КС-002 про надання кредиту.

26.05.2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0231 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 26.05.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та відповідачем було укладено Договір № 466271-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 58 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.15061207 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 58 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 466271-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, у зв`язку із чим за ним виникла заборгованість в сумі 251 901,92 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 58 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 185 201,92 грн, суми прострочених платежів за комісією - 8 700,00 грн.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не повернута заборгованість по кредиту позивач звернувся до суду з наступним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість.

08.05.2024 в суд надійшов відзив позивача на позов, в якому він зазначає, що в задоволенні позову просить відмовити. Свою позицію обгунтовує наступним. Зазначає, що не погоджується з тим, що підписував вказаний договір, кредитні кошти не отримував. Суму процентів, яку просить стягнути позивач, вважає завищеною, щодо комісії - зазначає, що її нарахування не відповідає нормам чинного законодавства та умови про її нарахування є нікчемними. Крім того, оскільки Указом Президента України в Україні введено воєнний стан у зв`язку із чим законодавцем змінено правове регулювання сфери кредитування та запроваджено відповідні умови виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Так, в разі прострочення виконання за договором про споживчий кредит позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем, тобто до позичальника не можуть застосовуватися будь-які санкції за невиконання умов кредитного договору. Крім того, якщо позичальником прострочено внесення щомісячних обов`язкових платежів за кредитним договором, він звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором. Також забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом в разі невиконання зобов`язань за договором.

15.05.2024 в суд надійшла відповідь представника позивача на відзив. Зазначає, що укладений між сторонами по справі 25.06.2023 кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства: ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис». Дії сторін договору були направлені на його укладення. Грошові кошти в сумі 58 000 грн були перераховані відповідачу трьома платежами на його банківську картку, номер якої був нам зазначений при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором грунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Свій розрахунок відповідачем не наданий. В п.6 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» йдеться про звільнення позичальників за прострочення виконання зобов`язань від відповідальності у формі пені та штрафу. Позивач не просить суд стягнути з відповідача жодну пеню та штрафи. Суми зазначені у позовній заяві, які просить стягнути позивач, були нараховані відповідно до умов кредитного договору. Всі істотні умови договору встановлені у кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, та який підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, кредитним договором встановлена комісія саме за надання кредиту, а не за обслуговування договору. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Закону України «Про споживче кредитування» (ч.2 ст.8) чітко передбачає право кредитодавця на встановлення «комісії за надання кредиту». Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить задовольнити. Крім того, представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів з АТ «Універсал банк» - письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки на ім`я ОСОБА_1 та доказу про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та суду показав, що не заперечує проти стягненн з нього коштів в сумі 58 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту. В задоволенні іншої частини позовних вимог заперечував з урахуванням наданого ним відзиву. В частині клопотання про витребування доказів просив відмовити, оскільки вказана інформація становить банківську таємницю.

З урахуванням вимог ст.223 ЦПК України та думки відповідача, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.

Також судом протокольно ухвалено відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме інформації, яка становить банківську таємницю, з урахуванням того, що для розгляду питання щодо розкриття банківської таємниці встановлений інший порядок отримання такої інформації, регламентований Главою 12 ЦПК. Судом враховано, крім того, факт визнання відповідачем позову в частині отримання кредитних коштів.

Вислухав пояснення відповідача, дослідив матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

26.05.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 466271-КС-002. До договору долучено паспорт споживчого кредиту.

26.05.2023 позивач надав ОСОБА_1 після його реєстрації на вебсайті в мережі інтернет за посиланням: https://bizpozyka.com та ідентифікації в особистому кабінеті, паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором UA-5797, що направлявся на фінансовий номер телефону відповідача. Позивач направив відповідачеві індивідуальну оферту, яка містила істотні умови договору. ОСОБА_1 здійснив акцепт оферти та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-0231.

За умовами пунктів 2.1, 2.3, 2.6, 2.7, 3.2 Договору кредитодавець надає позичальнику кошти в розмірі 58 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк, на який надається кредит - 24 тижні. Загальний розмір наданого кредиту - 58 000,00 грн; процентна ставка за кредитом - фіксована 1,15061207 % в день; стандартна - 2,00000000% фіксована; комісія за надання кредиту - 8 700,00 грн; загальна вартість наданого кредиту складає 150 840,00 грн; термін дії Договору та дата повернення кредиту - до 10.11.2023 року.

Відповідно до пункту 3.2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується за ставкою вказаною у п.2.4 Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та Додатку 1 до договору.

Відповідно до пункту 6.3 договору у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплати на початок наступного дня після дня обов`язкового платежу, визначеного графіком платежів, та встановлюється у розмірах, що наведені нижче та Правилами надання споживчих кредитів.

За змістом пункту 7.3.1 Договору, підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що до укладення договору отримав від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема, передбачену у статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови Договору і Правила, що розміщені на сайті Кредитодавця.

Отже, судом встановлено, що між сторонами укладено електронний договір від 26.05.2023 № 466271-КС-002. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Грошові кошти в загальному розмірі 58 000,00 грн були перераховані відповідачу трьома платежами, що підтверджується довідками ТОВ « ФК «Елаєнс», що надає посередницькі послуги з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «Fondy».

Факт перерахування грошових коштів в сумі 58 000,00 грн в судовому засіданні визнаний відповідачем.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Із дослідженого судом договору від 26.05.2023 року № 466271-КС-002 встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладений між сторонами у справі договір від 26.05.2023 року № 466271-КС-002 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме: з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, кредитний договір від 26.05.2023 відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Також до позовної заяви долучено Витяг з анкети клієнта із зазначенням номеру банківського рахунку/картки, паспортних даних відповідача, адреси проживання/реєстрації та контактної інформації.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Обґрунтовуючи позов, представник ТОВ «Бізнес позика» зазначив, що видача ОСОБА_1 кредиту підтверджується двома довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 26.05.2023 року про успішне перерахування двох платежів (в розмірі 25 000,00 грн; 25 000,00 грн та 8 000,00 грн) на карту отримувача НОМЕР_2 , банк отримувача Monobank, призначення платежу: перерах. Коштів ОСОБА_1 . До кредитного дог. № 466271-КС-002 від 26.05.2023 без ПДВ, номер в системі FONDY № 581941871, 581941971, 581942085.

Таким чином встановлено, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору від 26.05.2023 ТОВ «Бізнес Позика» 26.05.2023 надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 508000,00 грн.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку позивача на 12.02.2024 року становить 251 901,92 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 58 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 185 201,92 грн, суми прострочених платежів за комісією - 8 700,00 грн.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надав.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем за тілом кредиту згідно договору від 26.05.2023 № 4662871-КС-002 в розмірі 58 000,00 грн.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк, кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням згідно договору від 26.05.2023 у розмірі 58 000,00 грн, яка що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідачем не надано контррозрахунку суми заборгованості за відсотками за користування кредитом. Також відповідачем не надано доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк, кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість згідно договору від 26.05.2023 за нарахованими відсотками у розмірі 185 201,92 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 8 700,00 грн, суд виходить з наступного.

Як зазначив в судовому засіданні відповідач, комісія не підлягає стягненню, зокрема у зв`язку із тим, що була сплачена при отриманні кредиту.

Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання Кредиту: 8 700,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.3. Кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Встановлений цим пунктом Кредитного договору графік платежів який передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Кредитним договором встановлена комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування.

Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту, яка була закладена у вартість кредиту.

Сплата комісії при отриманні кредиту відповідачем не доведена жодними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

-доходи кредитодавця у вигляді процентів;

-комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

-інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» чітко передбачає право кредитодавця на встановлення «комісії за надання кредиту».

Крім того, Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021р. №16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Дані правила передбачають правомірність встановлення Кредитодавцем супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту.

Також, комісія за надання кредиту вказана в кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту, які підписані відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом.

Щодо доводів відповідача про те, що відсотки та комісія не підлягають стягненню під час дії воєнного стану, оскільки є штрафними санкціями, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору у разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу, визначеного графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов`язкового платежу, визначеного графіком платежів, що встановлюється у розмірах, що наведені нижче, та Правил: у разі прострочки на 1 день, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 10 % від загальної суми простроченої заборгованості; у разі прострочки на 2 дні, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 20 % від загальної суми простроченої заборгованості; у разі прострочки на 3 дні, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 30 % від загальної суми простроченої заборгованості.

Відповідно до вищевикладеного, у п. 6 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» йдеться про звільнення позичальників за прострочення виконання зобов`язань від відповідальності у формі пені та штрафу.

Пунктом 6.3. Кредитного договору передбачена відповідальність позичальника за прострочення у формі штрафу, однак відповідно до позовних вимог, позиваче не нараховував та не просить стягнути з відповідача на його користь штрафні санкції. Позивач просить стягнути заборгованість по тілу, процентам, та комісії за надання кредиту, які були нараховані відповідно до умов Кредитного договору.

Кредит під час дії воєнного стану надається як послуга, зберігаючи при цьому всі свої базові принципи (зокрема принцип платності).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 022,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 466271-КС-002 про надання кредиту від 26.05.2023 року в сумі 251 901,92 грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот одна гривня 92 коп), яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 58 000,00 грн (п`ятдесят вісім тисяч), суми прострочених платежів по процентах - 185 201,92 грн (сто вісімдесят п`ять тисяч двісті одна гривня 92 коп), суми прострочених платежів за комісією - 8 700,00 грн (вісім тисяч сімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ 41084239) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 022,82 грн (три тисячі двадцять дві гривні 82 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складений 28.06.2024 року.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець