Вирок № 120041608, 28.06.2024, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/459/24

Провадження 1-кп/681/48/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2024 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх представника адвоката ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника адвоката ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне матеріали кримінального провадження № 12024244000000424 від 07.03.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселиця Полонського району Хмельницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта повна середня, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України

встановив:

07.03.2024 приблизно о 00:20 годин ОСОБА_9 керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухався зі сторони вул. Гончарної в напрямку вул. Правохоморної зі швидкістю в межах 76,6 -79,8 км/год. по автодорозі місцевого значення Т-06-12 сполученням «Звягель-Полонне-Старокостянтинів» котра проходить по вул. Академіка Герасимчука в м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області. Неподалік будинку АДРЕСА_2 обвинувачений не дотримався вимог п.п. 1.7, 2.3 (б), 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР) відповідно до яких:

п.1.7. Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності.

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

п.12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

п.12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Внаслідок перевищення ОСОБА_9 допустимої швидкості руху в межах населеного пункту, а також його неуважності та неналежного стеження за дорожньою обстановкою, особливо в умовах темної пори доби, обвинувачений не зреагував на її зміну, а саме не виявив, що в попутному напрямку рухається велосипедист, не прийняв мір щодо безпечного для інших учасників руху об`їзду останнього, або ж зниження швидкості керованого ним транспортного засобу до швидкості руху велосипедиста у зв`язку з чим здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля на задню частину велосипеда марки «Ardis» моделі «Либідь» на якому рухався ОСОБА_11 .

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми із садном та підшкірним крововиливом в правій потилично-тім`яній ділянці голови, переломом кісток основи черепа, забоєм речовини правої півкулі головного мозку, раною на поверхні правої брови, синцями навколо обох очей, саден на поверхні носа та підборіддя, грудної клітки, правого плеча; перелом тіла грудини, переломи восьми ребер правої половини грудної клітки та двох ребер лівої половини грудної клітки, закритий перелом діафіза правої плечової кістки, садна на поверхнях верхніх та нижніх кінцівок, садна на поверхні живота та попереку, які за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті.

Смерть потерпілого ОСОБА_11 настала від поєднаної травми голови, грудної клітки та правого плеча, що супроводжувалась переломом кісток основи черепа, забоєм головного мозку, переломами грудини та ребер обох половин грудної клітки, закритим переломом діафіза правої плечової кістки які ускладнились травматичним шоком.

Допущені ОСОБА_9 порушення вимог пункту 12.3 ПДР перебували в прямому причинному зв`язку із настанням ДТП та її наслідками, а недотримання вимог пунктів 1.7, 2.3 (б), 12.2, 12.4, 12.9 (б) ПДР - сприяло виникненню ДТП.

Зазначеними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Дані фактичні обставини ніким не оспорюються і підтверджуються показаннями самого ОСОБА_9 , котрий свою вину визнав повністю та розповів суду, що він дійсно у вище зазначений час та місці керував автомобілем «ВАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю орієнтовно 70-75 км/год., з світлом фар у ближньому режимі, при цьому не помітив, що попереду в попутному напрямку їде велосипедист на якого він наїхав передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу, після чого зупинився і прийняв міри до виклику швидкої медичної допомоги та поліції. В скоєному щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілих. Заявлені останніми цивільні позови визнав частково, вказавши, що для обох позивачок на відшкодування моральної шкоди може сплатити на протязі певного періоду часу загальну суму в розмірі 300-350 тисяч грн.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України судом, за згодою усіх учасників процесу, визнано недоцільним дослідження доказів щодо зазначених вище обставин, які ніким не оспорюються. Також судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та для них роз`яснено наслідки про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_9 інкримінується порушення ним вимог п.1.5 ПДР України, який встановлює, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

На думу суду, із об`єму обвинувачення слід виключити порушення обвинуваченим вищезазначеного пункту ПДР України, оскільки його положення носять загальний характер та не перебували в прямому причинному зв`язку із настанням ДТП і її наслідками, а також не сприяли виникненню інших вищезгаданих порушень ПДР України, допущених ОСОБА_9 .

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого обвинуваченим злочину, причини його скоєння, характер і кількість допущених ним порушень ПДР, ставлення ОСОБА_9 до цих порушень, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, дані про особу, сімейний та матеріальний стан, думки потерпілих, дані висновку органу пробації викладені у досудовій доповіді.

Обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_9 не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого являються повне визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння у розкриттю злочину.

Враховуючи позицію ОСОБА_12 та ОСОБА_7 щодо призначення обвинуваченому суворого покарання, а також вчинення ОСОБА_9 злочину, внаслідок якого загинув ОСОБА_11 , не відшкодування обвинуваченим в добровільному порядку протягом тривалого періоду досудового розслідування та судового розгляду справи завданої потерпілим моральної шкоди, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 має бути обране покарання у виді реального позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, приймаючи до уваги, наявність у діях обвинуваченого вище зазначених обставин, які пом`якшують покарання, позитивні характеристики з місця проживання та навчання, його молодий вік, а також, що ОСОБА_9 страждає захворюваннями, тому строк основного покарання суд визначає ближче до мінімальної межі санкції ч.2 ст. 286 КК України.

По справі потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов в якому вона просила стягнути на її користь:

із Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі Страхова компанія, Страховик) 42 600,00 гри. на відшкодування моральної шкоди, та 11970 грн. на відшкодування витрат пов`язаних з похованням чоловіка;

із ОСОБА_9 - 657 400,00 грн. моральної шкоди, яка не покривається страховою виплатою;

з обох відповідачів понесені нею судові витрати.

Позов мотивовано тим, що у зв`язку з вище вказаною ДТП її чоловік ОСОБА_11 загинув. Цивільна правова відповідальність володільця автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2108» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у вище згаданій Страховій компанії згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АР/3921494. Розмір страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого становить 320 000, 00 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, зокрема відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі (85200, 00 грн.) встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами, а отже вона як дружина загиблого в ДТП чоловіка має право на отримання від Страховика моральної шкоди у розмірі 42600 грн. (85200 : 2).

Також згідно Закону Страхова компанія повинна відшкодувати позивачці витрати, які вона понесла на поховання ОСОБА_11 в сумі 11970 грн.

Загальний розмір заподіяної ОСОБА_6 моральної шкоди у зв`язку зі смертю чоловіка вона визначала в сумі 700000 грн. Так як страхова компанія повинна їй сплатити лише 42600 грн. моральної шкоди, тому решту суми 657 400, 00 грн. (700 000, 00 - 42 600, 00) просила стягнути з обвинуваченого, як безпосереднього заподіювача шкоди.

Потерпіла ОСОБА_7 (дочка загиблого в ДТП ОСОБА_11 ) також звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути :

із Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 42 600, 00 гри. на відшкодування моральної шкоди;

із ОСОБА_9 - 657 400, 00 грн. моральної шкоди, яка не покривається страховою виплатою.

з обох відповідачів понесені нею судові витрати.

Позов мотивовано аналогічними підставами та обставинами, що й позов її матері ОСОБА_6 .

Представник страхової компанії ОСОБА_13 у поданому на позови відзиву зазначала, що страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання, за умови надання йому документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Також страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, зокрема її дружині та дітям. Розмір таких відшкодувань стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день страхового випадку.

Позивачі не звертались до страхової компанії із заявами про виплату страхових відшкодувань, а тому страховик не приймав рішень про відмову чи про призначення таких, а отже страхова компанія жодних їхніх прав чи законних інтересів не порушувала, а відтак зі страховика не повинні стягуватись судові витрати, зокрема понесені позивачами на оплату правничої допомоги.

Відповідач ОСОБА_9 заявлені до нього позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірах по 657400 грн. визнав частково, пояснив, що він повністю визнає свою вину у скоєнні ДТП внаслідок якої загинув ОСОБА_11 і усвідомлює щодо необхідності відшкодувати позивачам моральну шкоду, проте визначені останніми суми такої шкоди є для нього непомірними, він може виплачувати кошти частинами протягом певного періоду часу.

Вирішуючи цивільні позови суд виходить із такого.

Відповідно до ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За положеннями ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу, а згідно з ч. 1 ст. 129 КПК суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статей 3,4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. (стаття 6 Закону).

За положеннями ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Як встановлено у справі, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2108» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 застрахована у вище згаданій Страховій компанії згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АР/3921494 з терміном дії з 23.06.2023 по 22.06.2024. Розмір страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого становить 320 тисяч грн., за шкоду заподіяну майну 160 тисяч грн., розмір франшизи 3200 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема шкода, пов`язана із смертю потерпілого (ст. 23 Закону).

Стаття 27 Закону встановлює, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1167 цього Кодексу встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом.

Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вищенаведених законодавчих актів, суд вирішуючи заявлений цивільний позов, в межах його вимог приходить до таких висновків.

Відповідач страхова компанія зобов`язана відшкодувати для ОСОБА_6 понесені нею витрати на поховання чоловіка, а саме 10120 грн. - ритуальні товари придбані у ФОП ОСОБА_14 (фіскальний чек від 07.03.2024); 1850 грн. - витрати на копання могили (товарний чек від 07.03.2024 виданий підприємством "Співчуття), а всього - 11970 грн..

Крім цього страховик зобов`язаний відшкодувати для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральну шкоду у загальному розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку у рівних частинах, що становить 42600 грн. для кожної позивачки (7100 грн. х 12 : 2).

Оскільки обома позивачками заявлені вимоги про відшкодування шкоди заподіяної життю їхнього близького родича, а тому в даному випадку страхові відшкодування не підлягають зменшенню на суму франшизи.

На підставі вищевказаних статей ЦК України ОСОБА_9 , зобов`язаний відшкодувати позивачкам моральну шкоду, заподіяну для них внаслідок смерті їхнього чоловіка та батька, так як з вини обвинуваченого сталася ДТП при який загинув ОСОБА_11 .

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає відповідно до вимог ч.3 ст. 23 ЦК з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичного болю та душевних страждань яких зазнали потерпілі, їх тривалості, та безповоротності, форму вини обвинуваченого, та враховуючи при цьому враховуючи вимоги розумності і справедливості.

На думку суду розмір моральної шкоди, яку має відшкодувати ОСОБА_9 для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід встановити в сумі по 150 тисяч грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь кожної потерпілої 10814 грн. процесуальних витрат понесених на правову допомогу, а на користь держави 10601 грн. 92 коп. витрат пов`язаних із залученням експертів.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 100, 170, 371, 372, ч.15 ст. 615 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки і ШІСТЬ місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на ДВА роки.

Початок строку відбування основного покарання обчислювати з моменту взяття обвинуваченого під варту у порядку виконання вироку, а додаткове покарання поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, протягом двох років з моменту відбуття основного покарання.

Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_6 11970 грн. витрат понесених на поховання чоловіка ОСОБА_11 , та 42600 грн. моральної шкоди, а всього 54570 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_7 42600 ( сорок дві тисячі шістсот) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 150000 грн. моральної шкоди та 10814 грн. витрат на правову допомогу, а всього 160814 (сто шістдесят тисяч вісімсот чотирнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 150000 грн. моральної шкоди та 10814 грн. витрат на правову допомогу, а всього 160814 (сто шістдесят тисяч вісімсот чотирнадцять) грн.

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 10601 (десять тисяч шістсот одну) грн. 92 коп. процесуальних витрат пов`язаних із залученням у кримінальному провадженні експертів.

Речові докази:

автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належний для ОСОБА_15 користувачем якого є ОСОБА_9 залишити під арештом для забезпечення цивільних позовів та на зберіганні у Шепетівському ВП ГУНП у Хмельницькій області.

велосипед марки «Ardis» моделі «Либідь» синього кольору передати для потерпілої ОСОБА_6 ;

шапку чорного кольору, 6 уламків розсіювача світла велосипеда, поліетиленовий кольоровий пакет, фару покажчика правого повороту - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На вирок суду обвинуваченим, його захисником, прокурором, потерпілими, їхнім представником може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копії вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: