Рішення № 120031562, 26.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 рокусправа № 380/25337/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 по виданню наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2023 № 749 "Про результати службового розслідування, призначеного наказом № 3441 від 30.08.2023 та складенню та затвердженню акту т№ 12/3/397 службового розслідування по факту нестачі військового майна, виявленої під час приймання передачі посади начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2023 № 749 Про результати службового розслідування, призначеного наказом № 3441 від 30.08.2023 та акт № 12/3/397 службового розслідування по факту нестачі військового майна, виявленої під час приймання передачі посади начальника речової служби військової частиниА4123.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в тому числі з 25.12.2022 року по 27.08.2023 року на посаді начальника речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 30.08.2023 призначене службове розслідування з метою уточнення причин і умов за фактом нестачі, виявленої під час приймання-передачі посади начальника речової служби. За результатами проведеного службового розслідування складений Акт службового розслідування, на підставі якого виданий наказ № 749 від 18.09.2023. Відповідно до цього наказу на ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності за фактом втрати військового майна у сумі 333389,42 грн. Вважаючи наказ № 749 від 18.09.2023 «Про результати службового розслідування» та акт № 12/3/307 від 14.09.2023 року про службове розслідування незаконними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у зв`язку із несумлінним ставленням до виконання своїх службових обов`язків позивач не організував приймання та передачу майна, внаслідок чого відбулася втрата (нестача) військового майна трьох наметів каркасних вартістю 666778,64 грн. Звертає увагу суду, що позивач відповідно до своїх посадових обов`язків несе відповідальність за правильне використання, зберігання та облік речового, господарського, культурно-освітнього майна у підрозділах і на складі частини. У зв`язку із виявленою нестачею ввіреного йому майна позивач як начальник речової служби тилу логістики управління підпадає під повну матеріальну відповідальність. Вважає оскаржуваний наказ законним та таким, що відповідає чинному законодавству.

Представник позивача адвокат Московіта З.Й. подав заяву про забезпечення позову, просив суд зупинити стягнення коштів з грошового утримання начальника речової служби тилу військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , яке здійснюється військовою частиною згідно з наказом №435 від 05.12.2023 року тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини підполковника ОСОБА_3 . Суд ухвалою від 14.02.2024 року відмовив у задоволенні клопотання представника позивача щодо забезпечення позову.

Представник позивача подав додаткові пояснення у справі, де зазначив, що аргументи відповідача, викладені у відзиві не відповідають дійсності, навів аргументи на їх спростування.

Суд вивчив аргументи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 :

- з 10.08.2022 року - на посаді помічника начальника продовольчої служби тилу логістики ВЧ НОМЕР_1 (а.с.77), з цієї ж дати тимчасово виконував обов`язки вакантної посади начальника речової служби тилу логістики ВЧ НОМЕР_1 (а.с.76 зворот);

- з 25.11.2022 року - на посаді начальника речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 (а.с.83);

- з 29.08.2023 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із призначенням на посаду начальника речової служби тилу логістики ВЧ НОМЕР_2 на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 31.05.2023 №1172 (а.с.78). Командир ВЧ НОМЕР_1 неодноразово продовжував ОСОБА_1 термін здачі посади у зв`язку із необхідністю відновлення обліку речової служби (а.с.81-82).

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.08.2023 року № 3441 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування для з`ясування та уточнення причин та умов виникнення нестачі, виявленої під час приймання-передачі посади начальника речової служби (а.с. 50 зворот).

Підставою для прийняття наказу № 3441 від 30.08.2023 слугував рапорт начальника логістики-заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 від 28.08.2023 року (вхідний № 2153 від 29.08.2023 року) (а.с. 55). Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.09.2023 № 3504 строк службового розслідування продовжений до 15.09.2023 року (а.с. 56). Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.09.2023 № 3534 строк службового розслідування продовжений до 22.09.2023 року (а.с. 57).

14.09.2023 року за результатами проведеного службового розслідування складений акт службового розслідування № 12/3/307 (а.с. 46-49) такого змісту:

«II. Описова частина

2.1. Відомості, відомі на час призначення службового розслідування:

Під час приймання-передачі посади начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 , виявлено нестачу військового майна- нестачі трьох наметів каркасних уніфікованих, що перебували на балансі військової частини НОМЕР_1 та мають вартість 666778,64 гривень.

2.2. Відомості про осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування.

1) старший лейтенант ОСОБА_5 , (з 10.08.2022 року по 24.11.2022 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 , з 25.11.2022 року по 27.08.2023 року начальник речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВОС-310101), на військовій службі перебуває з 07.06.2018 року по теперішній час, з 25.11.2022 року по 28.08.2023 року був на посаді начальника речової служби тилу логістики управління військової частини НОМЕР_1 ;

2) підполковник ОСОБА_6 , (з 15.01.2023 року по теперішній час - начальник тилу-заступник начальника логістики військової частини НОМЕР_1 ) 18.09.1985 року народження, військова освіта - Одеський інститут Сухопутних військ на факультеті тилу за напрямком продовольче забезпечення, Національна академія Національної гвардії України за напрямком організація тилового забезпечення військ сил, на військовій службі з червня 2008 року по теперішній час, з 15.01.2023 року перебуває на посаді начальник тилу-заступник начальника логістики військової частини НОМЕР_1 .

2.3. Зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби.

2.3.1. Неправомірні дії начальника речової служби військової частини А.4123 старшого лейтенанта ІНФОРМАЦІЯ_2 , є такими, що порушили норми чинного законодавства України а саме: Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, введеного в дію наказом МОУ № 300 від 16.07.1997року і Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, що призвели до ВТРАТИ ВІЙСЬКОВОГО МАЙНА, а саме трьох наметів каркасних, полягають у наступному:

1) згідно пункту 1 статті 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, введеного в дію наказом МОУ № 300 від 16.07.1997року, усі посадові особи військової частини (з`єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;

2) згідно Пункту 5 статті 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, введеного в дію наказом МОУ № 300 від 16.07.1997року, усі посадові особи військової частини (з`єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів;

3) згідно пункту 9 статті 3.2.5 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, введеного в дію наказом МОУ № 300 від 16.07.1997року, начальник речової служби частини відповідає за службу і виконує свої обов`язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, азі спеціальних питань виконує вказівки начальника речової служби вищого штабу. Начальник речової служби частини відповідає: за забезпечення частини речовим та господарським майном за. нормами постачання, за утримання та зберігання його у порядку та справності; за лазнево-пральне обслуговування частини, індивідуальне припасування обмундирування та взуття особовому складу; за бойову підготовку і виховання підлеглого йому особового складу, військову дисципліну. Начальник речової служби повинен слідкувати за правильним використанням, зберіганням та обліком речового, господарського, культурно-освітнього майна у підрозділах і на складі частини;

4) згідно пункту 10 статті 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник служби бригади зобов`язаний вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів;

5) начальник речової служби старший лейтенант Ростислав КОГУТ після отримання наметів каркасних в кількості 105 одиниць військовою частиною НОМЕР_1 повинен був поставити їх на облік військової частини і слідкувати за правильним використанням та зберіганням майна. За результатами службового розслідування було встановлено, що наметів каркасних рахується на обліку 120 одиниць (підтверджується звітом забезпечення речовим майном за 2022 рік військової частини НОМЕР_1 ) підписано особисто ОСОБА_7 , що не відповідає дійсності, так як отримано було наметів каркасних 105 штук. Такі дії свідчать про несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків. Начальник речової служби взагалі не організував оформлення і передачу наметів у підпорядковані підрозділи, які фактично використовували ці намети.

6) після виїзду у грудні 2022 року підрозділів бригади з полігону у с. Старичі, не організував приймання наметів від підрозділів з послідуючою передачею до складу речової служби полігону. Вище перераховані дії були вчинені начальником речової служби Ростиславом КОГУТОМ у серпні 2023 року, а повинні були відбуватися у грудні 2022 року або у січні 2023 року. В період з листопаду 2022 року по серпень 2023 року 105 наметів каркасних перебували без відповідного нагляду і контролю начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_8 (підтверджується поясненнями діловодів речової служби військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_9 і молодшого сержанта ОСОБА_10 ) , в наслідок чого відбулася втрата трьох наметів каркасних, вартість яких станом на 02.09.2023 року складає 666778,64 грн. В своїх поясненнях старший лейтенант ОСОБА_11 вказує, що неодноразово в усній формі звертався до підполковника ОСОБА_12 для надання допомоги в усуненні даного порушення, але відповідно до абз.4 ст. 84 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» він повинен це був робити письмово. […]

2.4. Вина:

2.4.1. старшого лейтенанта ОСОБА_8 , полягає у неналежному виконанні ним, як військовою службовою особою, своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; […]

2.5. причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовців та подією, що трапилась полягає в тому, що не виконували належним чином своїх посадових обов`язків, не контролювали їх виконання підлеглими, не забезпечили відповідний контроль за виконавчою дисципліною, наслідком якого стала втрата трьох наметів каркасних;

2.6. було порушено статтю 76; статтю 82; пункт 1, пункт 3, пункт 7, пункт 8, пункт 10 статті 83; пункт 4 статті 84; пункт 2, пункт 3 ,пункт 7, пункт 9, пункт 20 статті 98 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункт 3.1.9, пункт 3.2.1, пункт 3.2.5, «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України», введеного в дію наказом МОУ № 300 від 16.07.1997року;

2.7. умови, що сприяли правопорушенню:

2.7.1. старшим лейтенантом ОСОБА_7 - відсутність дієвого контролю зі сторони безпосереднього командира та низький рівень професійної підготовки старшого лейтенанта ОСОБА_13 ; […]

ІІІ. Резолютивна частина

3.1. Висновки

У результаті службового розслідування встановлено наступне:

1. факт нестачі трьох наметів каркасних (модульних спеціальних уніфікованих) тип 2, вид 2 клас 2 (зовн. Тент і утепл. св-зелена). Нестача трьох наметів каркасних відбулася внаслідок втрати цих наметів і підтверджується поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_8 та поясненнями лейтенанта ОСОБА_14 . Шкода, що заподіяна внаслідок втрати трьох наметів каркасних на загальну суму 666778,64. грн. (згідно довідки від 02.09.2023 року про залишкову вартість), чим завдано істотну шкоду. […]

4. Неправомірні дії: 4.1. начальник речової служби військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант Ростислав КОГУТ, не виконував належним чином свої посадові обов`язки хоча був зобов`язаний це робити, самоусунувся від їх виконання; […]

5. Було порушено: статтю 82; пункт 1, пункт 3, пункт 7, пункт 8, пункт 10 статті 83; пункт 4 статті 84; пункт 3 статті 98 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», пункт 3.1.9 та пункт 3.2.5. «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України», введеного в дію наказом МОУ № 300 від 16.07.1997 року - старшим лейтенантом ОСОБА_7 […]

7. Форма вини:

7.1. ОСОБА_15 полягає у неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; […]

3.2. Пропозиції

- службове розслідування по факту нестачі військового майна, виявленої під час приймання-передачі посади начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 вважати закінченним;

- факт втрати військового майна, а саме трьох наметів каркасних (модульних спеціальних уніфікованих) тип 2, вид 2 клас 2 (зовн. Тент і утепл. св-зелена) вважати встановленим;

- вину старшого лейтенанта ОСОБА_15 та підполковника ОСОБА_16 вважати встановленою.

3.2.1. Пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності

- встановити для старшого лейтенанта ОСОБА_13 та підполковника ОСОБА_17 повну матеріальну відповідальність і поділити її у рівних частинах між ними;

- добровільне відшкодування завданих збитків.

3.2.2. Інші заходи, які пропонується здійснити

- передати матеріали службового розслідування до Державного Бюро Розслідувань, для з`ясування обставин, чи підпадають дії начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_13 та начальника тилу-заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_18 під ознаки кримінального правопорушення.»

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №749 від 18.09.2023 «Про результати службового розслідування, призначеного наказом № 3441 від 30.08.2023»:

« 1. Службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 року № 3441 по факту нестачі військового майна, виявленої під час приймання-передачі посади начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 вважати закінченим а факт нестачі, через втрату військового майна, а саме трьох наметів каркасних (модульних спеціальних уніфікованих) тип 2, вид 2 клас 2 (зовнішній Тент і утеплювач світло-зелений) речовою службою військової частини НОМЕР_1 - встановленим.

2. Вину начальника речової служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_15 та начальника тилу-заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_16 - вважати встановленою.

3. Тимчасово виконуючому обов`язки начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 занести до книги обліку втрат по службі суму збитків 666778 грн.84 коп.(шістсот шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 84 копійки) та облікувати солідарно за старшим лейтенантом ОСОБА_19 та підполковником ОСОБА_20 .

4. Начальнику фінансово-економічної служби-головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 : 4.1. занести до книги обліку нестач суму в розмірі 666778 гривень 84 коп. (шістсот шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 84 копійки) по речовій службі за старшим лейтенантом ОСОБА_19 та підполковником ОСОБА_20 по 333389 гривень 42 копійки (триста тридцять три тисячі триста вісімдесят дев`ять гривень 42 копійки). […].»

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.12.2023 року № 435 «Про відшкодування шкоди» помічнику командира з фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 доручено забезпечити стягнення з начальника речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 суми завданої ним шкоди у розмірі 333389,42 грн. до повного відшкодування завданої шкоди. Стягнення здійснювати щомісяця у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 (а.с. 90).

Суд для вирішення цього спору застосовує до спірних правовідносин такі норми права:

відносини між державою в особі компетентних органів (посадових осіб, службових осіб) та громадянами, які складаються з приводу проходження військової служби унормовані, зокрема, приписами Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999р. №548-XIV; далі за текстом Статут внутрішньої служби), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999р. №551-XIV; далі за текстом Дисциплінарний статут), Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року № 160-IX, Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608, Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300.

Так, відповідно до ст. 9 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з ст.11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Додатково правила збереження військового майна деталізовані у нормах Положення про військове (корабельне) господарство (затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997р. № 300 (далі - Положення № 300), згідно з п.п.3.1.7 якого у військових частинах (з`єднаннях), крім посадових осіб, вказаних у статтях 3.1.3 - 3.1.6 цього Положення, військовим господарством відають: заступники командира частини (з`єднання) з тилу, з інженерно-авіаційної служби - начальник технічної частини з питань аеромобільної підготовки та підпорядковані їм посадові особи; начальник служби ракетно-артилерійського озброєння; начальник інженерної служби; начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту; начальник зв`язку; начальник бронетанкової служби; начальник автомобільної служби; начальник метрологічної служби; начальник медичної служби; старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер); начальник фізичної підготовки та спорту; начальник фінансової служби; начальник служби (підрозділу) охорони праці; начальник адміністративно-господарчої частини штабу з`єднання; начальник квартирно-експлуатаційної служби; інші посадові особи військової частини (з`єднання) в межах своїх функціональних обов`язків.

Посадові обов`язки начальника речової служби частини закріплені Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Так, відповідно до пункту 3.2.5 Положення № 300 начальник речової служби частини відповідає за службу і виконує свої обов`язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника речової служби вищого штабу.

Начальник речової служби частини відповідає: - за забезпечення частини речовим та господарським майном за нормами постачання, за утримання та зберігання його у порядку та справності; - за лазнево-пральне обслуговування частини, індивідуальне припасування обмундирування та взуття особовому складу; - за бойову підготовку і виховання підлеглого йому особового складу, - військову дисципліну. Він підпорядкований заступнику командира частини з тилу і є прямим начальником особового складу речової служби частини. Він повинен, крім іншого: - своєчасно витребовувати та організовувати одержання, зберігання та видачу підрозділам частини речового та господарського майна, а також зберігання та видачу в підрозділи культурно-освітнього майна; - слідкувати за правильним використанням, зберіганням та обліком речового, господарського, культурно-освітнього майна у підрозділах і на складі частини; - не менше одного разу на два місяці перевіряти, відповідно до облікових даних частин, наявність, стан, категорію та комплектність речового і господарського майна у підрозділах та на складі частин, а також умови його зберігання; - вести облік та звітність у речовій службі частини.

Порядок приймання та здавання справ і посад особами, що відають військовим (корабельним) господарством визначений розділом 9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Пунктами 9.1.1 та 9.1.2 вказаного положення передбачено, що З метою підвищення відповідальності за керівництво військовим (корабельним) господарством і забезпечення збереження державної власності всі посадові особи при призначеннях і переміщеннях зобов`язані здавати та приймати справи і посаду.

Новопризначені командири військових частин (кораблів) невідкладно, після їх прибуття до військової частини та представлення старшим командиром (начальником), приступають до виконання обов`язків за посадою. Про початок виконання обов`язків за посадою новопризначений командир військової частини (корабля) оголошує наказом і доповідає старшому командирові (начальникові), після чого здійснює приймання справ та посади в порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та цим Положенням.

Для приймання та здавання справ і посади, починаючи з начальника служби військової частини та вище і їм відповідних посадових осіб, наказом старшого командира (начальника) призначається комісія.

У роботі щодо приймання та здавання справ і посади всіма матеріально відповідальними особами військової частини (з`єднання) обов`язково бере участь внутрішня перевірочна комісія.

Приймання та здавання справ і посади повинні проходити без порушення роботи служби.

Рішення щодо руху матеріальних засобів у підпорядкованих підрозділах, службах (службі), в тому числі щодо видачі матеріальних засобів зі складів, до закінчення приймання і здавання справ та посади (до затвердження акта) приймає особа, яка здає справи і посаду, з дозволу особи, що приймає справи і посаду.

Про прийняте рішення повідомляється голова комісії, призначеної наказом старшого командира (начальника).

Приймання та здавання справ і посади (у господарському відношенні) включає:

- вивчення тим, хто приймає посаду, стану військового господарства (служби), а також стану природоохоронних об`єктів, їх будівництва (реконструкції) і капітального ремонту, виділених і витрачених на це коштів; - ознайомлення з посадовими особами; - здавання тим, що здає посаду, а тим, що приймає,- перевірку та приймання матеріальних засобів, коштів і документів; - документальне оформлення приймання та здавання справ і посади.

Відповідно до пункту 9.1.6 Положення № 300 комісія, призначена для приймання та здавання справ і посади, чи внутрішня перевірочна комісія у присутності того, хто приймає, і того, хто здає справи і посаду, проводить: - інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються заново призначеною посадовою особою військової частини (з`єднання); - перевірку господарської діяльності військової частини, служб складів та інших об`єктів з моменту останньої перевірки і порівняння облікових відомостей з даними дійсної наявності матеріальних засобів.

Пунктом 9.1.7 вказаного положення передбачено, що приймання та здавання справ посадовими особами, що відають військовим (корабельним) господарством, оформлюється актом.

До акта додаються відомості наявності і якісного стану матеріальних засобів з указанням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення того, хто здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.

У тих випадках, коли той, хто здає, або заново призначений начальник має по окремих статтях акту заперечення, він викладає їх у письмовій формі в акті під час його підписання.

Вищий начальник при затвердженні акта про приймання та здавання справ і посади зобов`язаний розглянути заперечення. При необхідності, для виявлення дійсного стану речей і розбору заперечень того, хто здає (приймає) справи і посаду, розпорядженням командира частини (з`єднання) призначається службове розслідування, яке повинно бути закінчено в двотижневий строк.

Порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначається Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-ІХ)

Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону № 160-ІХ матеріальна відповідальність це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Частиною першою статті 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Частиною 2 статті 3 Закону № 160-ІХ визначено, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Так, згідно чч. 1-2 ст. 8 Закону № 160-IX посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць (частина 3 статті 8 Закону № 160-ІХ).

Частини 6, 7, 8 ст. 8 Закону № 160-ІХ визначає, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Стаття 11 Закону № 160-ІХ визначає умови відшкодування шкоди в разі переведення особи до іншого місця служби чи перебування в розпорядженні відповідного командира (начальника). Так, згідно із часинами 2, 3 статті 11 цього закону якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п`ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п`ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.

Процедура проведення службового розслідування відносно військовослужбовців передбачена ст.ст. 47, 84 - 88 Дисциплінарного статуту і деталізована нормами Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (затверджений наказом Міністра оборони України від 21.11.2017р. №608; далі за текстом Порядок № 608).

Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (п. 7 Порядку № 608).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Розділом ІІІ Порядку № 608 визначено порядок проведення службового розслідування. Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (п.1 розділу ІІІ Порядку № 608).

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування. (п.3 розділу ІІІ Порядку № 608).

До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 13 розділу ІІІ Порядку № 608).

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування (пункт 14 розділу ІІІ Порядку № 608).

За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (п. 1 розділу V Порядку № 608).

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (п. 5 розділу V Порядку № 608).

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (п. 6 розділу V Порядку № 608).

За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (п. 1 розділу VІ Порядку № 608).

Аргументи позивача на обґрунтування позовних вимог зводяться до такого:

- призначення позивача на посаду начальника речової служби здійснене всупереч вимогам Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_1 про передачу прийняття посади начальника речової служби не видаввся, інвентаризації майна речової служби внутрішньо-перевірочною комісією військової частини не проводилось, інвентаризаційні відомості не складались, акт прийому передачі посади не складався і не затверджувався, рапорт про прийняття посади не подавався;

- у діях позивача відсутня вина щодо виникнення нестачі трьох наметів, оскільки такі не були йому ввірені, участі при їх передачі не приймав, про те, що намети перебувають на балансі ВЧ НОМЕР_1 не знав.

Надаючи оцінку аргументам сторін суд керується такими мотивами:

ОСОБА_1 з 10.08.2022 тимчасово виконував обов`язки вакантної посади начальника речової служби тилу логістики ВЧ НОМЕР_1 , а з 25.11.2022 був призначений на цю посаду.

З огляду на те, що станом на дату призначення ОСОБА_1 на посаду начальника речової служби тилу логістики ВЧ НОМЕР_1 ця посада була вакантною, а сам позивач тимчасово виконував обов`язки за цією посадою, суд відхиляє як помилковий аргумент про те, що ОСОБА_1 повинен був при призначенні складати акт прийому-передачі військового майна адже в такій ситуації він би приймав посаду сам в себе. Щодо аргументів позивача про неналежне та запізніле ознайомлення ОСОБА_1 з обов`язками за посадою, то суд такі визнає безпідставними, оскільки він сам не проставляв дату підписання у відповідних документах, залишаючи відповідні графи порожніми (а.с.80). Суд також враховує, що позивач приступив до виконання службових обов`язків за посадою, не ініціюючи проведення інвентаризації ввіреного йому майна, оскільки відсутні його рапорти відповідного змісту.

Підрозділи ВЧ НОМЕР_1 в листопаді-грудні 2022 року проходили підготовку на військовому полігоні в АДРЕСА_1 , а особовий склад був розміщений в польових наметах (каркасних, модульних спеціальних уніфікованих), що були передані ВЧ НОМЕР_1 на підставі накладних (а.с.61-62) та введені в експлуатацію 02.11.2022 (а.с.64). В грудні 2022 року підрозділи бригади (ВЧ НОМЕР_1 ) виїхали з полігону у с. Старичі, а намети залишилися на полігоні та використовувалися іншими військовими підрозділами. У січні 2023 року ОСОБА_1 як начальник речової служби тилу особисто подав звіт про забезпечення ВЧ НОМЕР_1 речовим майном за 2022 рік та заявку на 2023 рік, у якому вказав, що на балансі ВЧ НОМЕР_1 перебувають палатки каркасні у кількості 120 штук (а.с. 60-61).

Отже, ОСОБА_1 щонайпізніше в січні 2023 року вже достеменно знав, що палатки каркасні перебувають на балансі ВЧ НОМЕР_1 , перебувають на полігоні в АДРЕСА_1 та більше не використовуються підрозділами ВЧ НОМЕР_1 , оскільки вони вибули з полігону.

ОСОБА_1 як начальник речової служби тилу логістики ВЧ НОМЕР_1 відповідно до пункту 3.2.5 Положення № 300 та статті 98 Статуту внутрішньої служби ЗСУ повинен був вести облік та звітність у речовій службі частини, перевіряти не менше ніж один раз на два місяці, відповідно до облікових даних бригади, наявність, стан, категорію та комплектність речового та господарського майна в підрозділах і на складі бригади, а також умови зберігання та його схоронність.

Отже, у випадку належного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 щонайпізніше в січні 2023 року повинен був вирішити проблему перевірки правильності обліку, наявності, стану та комплектності каркасних наметів, а також умов їх зберігання та схоронності; оскільки це майно перестало використовуватися підрозділами ВЧ НОМЕР_1 вирішити питання щодо його переміщення на склад ВЧ або щодо передачі іншим військовим частинам (напр., навчальному центру, що функціонує на полігоні тощо).

В ході службового розслідування ОСОБА_21 стверджує, що неодноразово в усній формі звертався до підполковника ОСОБА_22 для надання допомоги в питання обліку та передачі палаток. Оцінюючи такі твердження суд враховує, що відповідно до абзацу 4 статті 84 Статуту внутрішньої служби ЗСУ про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов`язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові. Проте у матеріалах службового розслідування та/або матеріалах позовної заяви відсутні рапорти ОСОБА_1 відповідного змісту чи будь-які інші письмові докази на підтвердження цієї обставини. Тому суд не враховує такі твердження позивача як голослівні - з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження обставини, на яку посилається ОСОБА_1 .

Водночас зібрані в ході службового розслідування пояснення інших обізнаних із ситуацією з обліком та зберіганням каркасних наметів військовослужбовців ВЧ № НОМЕР_3 (як начальників, так і підпорядкованих ОСОБА_1 ) свідчать про те, що ОСОБА_1 байдуже ставився до виконання своїх безпосередніх обов`язків та ігнорував вказівки безпосереднього начальника:

1) начальник тилу заступник начальника логістики ОСОБА_22 пояснив, що «[…] неодноразово давав вказівки старшому лейтенанту Когуту про правильне оформлення (їх передачу або повернення до частини) наметів каркасних, які рахувалися за частиною, а по факту знаходилися на території полігона в селі Старичі, на що начальник речової служби говорив, що приведе облік служби у відповідність вимог керівних документів і здійснить їх документальне оформлення.

Незважаючи на неодноразові бесіди зі старшим лейтенантом ОСОБА_23 стан справ залишався на тому ж рівні. Готуючи документи до притягнення та накладення стягнення старший лейтенант ОСОБА_24 , згідно бойового розпорядження, потрапив в зону бойових дій м. Бахмут, де її самовільно залишив і отримав дисциплінарне стягнення від командира частини. […]» (а.с. 74-75);

2) помічник начальника речової служби ОСОБА_25 пояснив, що «[…] начальник речової служби ОСОБА_26 особисто здавав річний звіт і володів інформацією про стан палаток. Начальнику служби неодноразового нагадував про палатки і що потрібно вирішити це питання, але питання не вирішувалось. […] я начальнику тилу доповідав про проблемні питання по наметах каркасних і він неодноразового ставив задачу начальнику речової служби ОСОБА_27 вирішити це. За потреби рекомендував поїхати в с.Старичі для вирішення цього питання, натомість ОСОБА_24 казав, що вирішить цю задачу, але потім не приймав ніяких рішень по вирішенню і не здійснював ніяких заходів […]» (а.с. 67-68);

3) діловод тилу логістики ОСОБА_28 пояснила, що «[…]Прихід намету каркасного у кількості 89, 15, 1 к-кт відбувся на полігоні у с.Старичі Львівської обл. Отримував їх мол.с-нт ОСОБА_29 . Накладні були поставлені мною на одлік, занесено до д. 1 д. 46 книги обліку та руху військового майна. Надалі мені не відома. Команда від НРС ОСОБА_1 щодо проведення звірок стосовно наметів з січня 2022 р по серпень 2023 р не надходило […]» (а.с.69);

4) діловод речової служби ОСОБА_30 пояснила, що «[…] На час моєї мобілізації ОСОБА_26 перебував на посаді ТВО начальника речової служби, а з листопада займав посаду начальника речової служби.

За час моєї служби з ОСОБА_31 він не особливо цікавився чи переймався службою. У листопаді, коли бригада перебувала у с. Старичі, ОСОБА_1 більшість часу проводив у своїй машині, де дивився фільми. Коли він був у кабінеті, то зазвичай грав ігри на мобільному і постійно говорив, що хоче перевестись у іншу бригаду. Вказівок, розпоряджень чи будь-яких інструкцій щодо вирішення проблемних питань по речовій службі в/ч НОМЕР_1 від ОСОБА_1 не поступало.

ОСОБА_1 також ніколи не цікавився питанням щодо наметів. Вперше він підняв питання щодо оформлення та проведення по обліку наметів у с. Старичі у липні 2023 року, коли постало питання щодо його переведення у іншу військову частину. […]» (а.с. 70).

Отже, ОСОБА_1 як начальник речової служби тилу логістики ВЧ НОМЕР_1 не забезпечив виконання (1) ані власних обов`язків щодо перевірки наявності, стану та комплектності каркасних наметів, що перебували на балансі бригади, а також умов їх зберігання та схоронності після завершення використання підрозділами бригади (ВЧ НОМЕР_1 ) на полігоні в АДРЕСА_1 , (2) ані виконання команди безпосереднього начальника, що доручав позивачу вчинити описані дії.

Хронологія подій дозволяє зробити висновок, що позивач почав проявляти зацікавленість у вирішенні проблеми з перевіркою наявності та стану збереження ввіреного йому майна із затримкою на пів року, після прийняття 31.05.2023 наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду в іншу військову частину ( АДРЕСА_2 ), внаслідок чого постало питання здачі посади в ВЧ НОМЕР_1 , що передбачало проведення інвентаризації та підписання акта приймання-передачі майна (відповідні накладні датовані серпнем 2023 року; а.с.63).

Суд при оцінці обставин справи також враховує, що описана нестача військового майна була спричинена не втратою/знищенням в районах ведення бойових дій, а зумовлена відсутністю будь-якого контролю за використанням цього майна впродовж пів року на полігоні в глибокому тилу, після припинення використання ВЧ НОМЕР_1 , внаслідок ігнорування позивачем посадових обов`язків.

З огляду на це суд визнає обґрунтованим висновок відповідача про те, що начальник речової служби військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант Ростислав Когут не виконував належним чином свої посадові обов`язки (самоусунувся від їх виконання), внаслідок чого було:

- порушено статтю 82; пункт 1, пункт 3, пункт 7, пункт 8, пункт 10 статті 83; пункт 4 статті 84; пункт 3 статті 98 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», пункт 3.1.9 та пункт 3.2.5. «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України», введеного в дію наказом МОУ № 300 від 16.07.1997 року;

- втрачено три намети каркасних вартістю 666778,64 грн., що підтверджується довідкою від 02.09.2023 року про залишкову вартість.

Відповідно до своїх посадових обов`язків позивач як начальник речової служби тилу логістики управління ВЧ НОМЕР_1 несе відповідальність за правильне використання, зберігання та облік, речового, господарського, культурно-освітнього майна у підрозділах і на складі частини. Оскільки за наслідками службового розслідування підтверджена нестача (втрата) майна, відповідальним за облік та зберігання якого був ОСОБА_1 , то він несе повну матеріальну відповідальність відповідно до статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Відповідач поклав на позивача відшкодування половини розміру шкоди, завданої виявленою при передачі ОСОБА_1 посади нестачею майна; відшкодування іншої половини шкоди покладено на безпосереднього начальника позивача як на особу, що не забезпечила дієвого контролю за виконанням ОСОБА_1 посадових обов`язків. Суд визнає такий підхід відповідача пропорційним та таким, що не порушує прав позивача.

Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ відповідача в частині, що стосується позивача, відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 є очевидно безпідставними. Так, акт службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер. За своєю правовою природою акт службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення. Акти службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, акт за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації. Водночас обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. З огляду на це в задоволенні вимог про скасування акта слід відмовити (відповідає висновку про застосування норм права, викладеному в постанові КАС ВС від 28.04.2022 у справі № 240/10485/19).

Вимоги про скасування наказу №749 від 18.09.2023 в частині, що не стосується ОСОБА_1 , також є безпідставними, оскільки в цій частині оскаржене рішення не порушує та в принципі не може порушувати суб`єктивних прав позивача.

Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає усі понесені позивачем судові витрати на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович