Ухвала суду № 120031415, 24.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження

24 червня 2024 року № 640/18477/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

при секретарі судового засідання Зубкович Г. І.,

за участю:

Заінтересованої особи - Рябка І.В.,

Стягувача - Рябка В.І.,

розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засіданні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну сторони,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2022 року в справі № 640/18477/21 відповідача було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 з обов`язковим врахуванням довідок Офісу Генерального прокурора від 11.06.2020 № 21-1197зп, № 21-1198зп, виходячи з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

10.11.2022 року по справі № 640/18477/21 було видано виконавчий лист на підставі якого відкрито виконавче провадження № 70375767.

Від заінтересованої особи, ОСОБА_2 , надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

В ній ОСОБА_2 просить суд У виконавчому проваджені ВП № 70375767 замінити стягувача з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 з виконанням право власності на підставі договору від 23 жовтня 2023 року про відступлення прав вимоги новим правонаступником, встановити правовий режим грошових коштів боргу пенсії 128879,14грн і дослідити норми матеріального, процесуального права мстатті 52 Закону №1058-1V на умови, норми і порядок узгодження спірних правовідносин з положеннями ст.ст. 512, 1218, 1219, 1227 Цивільного кодексу України.

23 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про відступлення права вимоги.

Пунктом 1 Договору визначено, що ОСОБА_1 передає належне йому право вимоги до боржника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, який не виконує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 №640/18477/21, набравши законної сили 27.10.2022, що підлягає примусовому виконанню на підставі виконавчого листа №640/18477/21 від 10.11.2022 Окружного адміністративного суду міста Києва у виконавчому провадженні ВП №70375767 щодо виплати нарахованої і не виплаченої суми боргу 128 879,14 грн., а правонаступник ОСОБА_2 приймає право вимоги до Боржника, що належне ОСОБА_1 нарахованої і не виплаченої суми боргу 128 879, 14 грн.

До матеріалів заяви, заявником додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.11.2022 №2600-0202-8/150636, наданий на запит ОСОБА_3 від 08.11.2022, в якому зазначено зокрема, що погашення заборгованості, обчисленої на виконання судового рішення здійснюється в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань. Різниця пенсії на виконання рішення суду, яка підлягала виплаті в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету може бути виплачена в разі заміни стягувача.

Також, у листі Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 13.01.2023 № 2800-030203-8/1962, наданого на запит ОСОБА_3 зазначено, що недоотримана у зв`язку зі смертю стягувача сума коштів, нарахована на виконання рішення суду, здійснюється на підставі рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішенням суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у адміністративних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частинами 1 та 2 статті 509 визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Частина 2 статті 512 ЦК України визначає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Частина 3 статті 512 ЦК України визначає, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Водночас, правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, регулюються нормами Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Статтею 61 вказаного закону визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

З урахуванням зазначеного суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

При цьому, суд звертає увагу, що право на пенсійне забезпечення випливає зі змісту права на соціальний захист, спрямованого на забезпечення громадян у зв`язку зі старістю, інвалідністю, втратою годувальника, з інших передбачених законом підстав і реалізується шляхом надання особі такого виду матеріальної підтримки як пенсії.

Відтак, таке право на пенсію нерозривно пов`язане з особою пенсіонера, якому призначена, нарахована та виплачується така пенсія.

Зважаючи, що право на пенсію є особистим правом пенсіонера, суд не приймає до уваги Договір про відступлення права вимоги від 23 жовтня 2023 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як підставу про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі.

В контексті викладеного, суд звертає увагу, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені заявником у цій справі не допускають правонаступництва на час розгляду заяви та Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" не визначено права пенсіонера за-життя передати свої права на отримання невиплаченої суми пенсії іншій особі, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

Окрім того, суд зауважує, що у виконавчому провадженні не стоїть питання виплати перерахованих сум, а лише вчинення дій по перерахунку пенсії.

Борг, який утворився внаслідок виконання рішення суду і його виплата є позитивним обов`язком Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в порядку забезпечення виконання відповідних управлінських повноважень відповідача і яке не охоплюється виконавчим провадженням № 70375767 та предметом судової справи.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за належне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 370, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 23.02.2024 про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали .

Суддя Терлецька О.О.

Повний текст ухвали виготовлено 27 червня 2024 року