Рішення № 120025933, 27.06.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 380/4073/24

Номер провадження 2-а/235/15/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.,

за участю секретаряЮриної К.І.

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Петрів Н.В., до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Петрів Н.В., до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 лютого 2024 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинською О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, номер виконавчого провадження 74220809. Підставою для відкриття виконавчого провадження стало примусове виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі №235/746/24 від 26 січня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення на підставі ч.3 ст. 172-20 КУпАП - «розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду».

Вважає, що постанову про відкриття виконавчого провадження винесено передчасно, з порушенням права позивача на добровільне виконання рішення суду щодо притягнення для адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення на підставі ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Оригіналу оскаржуваної постанови не отримано, просить врахувати, що позивач є військовослужбовцем військової частини, призваним на військову службу під час мобілізації, знаходиться на території тимчасового розташування військової частини.

Обставини справи: 20.02.2024 р. позивач отримав сповіщення у мобільному застосунку «Дія» про наявність у нього штрафу за адміністративне провадження у розмірі 17 000 гривень, строк для оплати - до 25 лютого 2024 року. 21.02.2024 року у мобільному застосунку АТ «Приватбанк» позивач побачив арешт коштів на незрозумілу суму коштів за виконавчим провадженням, підстава відкриття якого була невідомою. Шляхом перевірки у автоматизованій системі виконавчого провадження, Єдиному реєстрі судових рішень виявлено постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі 235/746/24 від 26 січня 2024 року, про винесення якої та судовий розгляд щодо нього позивачу нічого не повідомлялося. Шляхом пошуку інформації у відкритих джерелах із використання РНОКПП вдалося з`ясувати факт відкриття 20 лютого 2024 року виконавчого провадження за номером 74220809. У той же день - 21.02.2024 року позивачем укладено договір про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом Петрів Н.В. (шляхом підписання ЕЦП).

Із тексту постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі 235/746/24 (за текстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки про такий судовий розгляд позивачу нічого не відомо, документів немає, постанову не отримував) з`ясовано, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є ніби-то наявність у його діях складу адміністративного правопорушення на підставі ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі 235/746/24 від 26 січня 2024 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Постанова може бути оскаржена до відповідного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення за правилами, встановленими ст.294 КУпАП. У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу.

Оскільки позивач є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, знаходився і на час винесення постанови суду, і постанови державного виконавця, і на дату подання цього позову на території тимчасового розташування військової частини (місце розташування на час подання цієї позовної заяви-Донецька область). Враховуючи той факт, що жодних документів про притягнення його до адміністративної відповідальності він не отримував, то строки для добровільного виконання рішення суду позивачем не пропущено. Окрім цього, у мобільному застосунку «Дія» станом на 20 лютого 2023 року строк для добровільного виконання рішення суду у сумі 17 000 гривень зазначено 25 лютого 2024 року (тобто кінцевий термін навіть на день подання цього позову не настав).

Додатково повідомляє, що позивачем 22 лютого 2024 року подано апеляційну скаргу на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі 235/746/24 від 26 січня 2024 р.

Позивач просить суд постанову державного виконавця Франківського відділу державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинської О.І. від 20 лютого 2024 року про відкриття виконавчого провадження, ВП 74220809, скасувати.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року адміністративну справу передано на розгляд до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Головний державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинська О. у відзиві на позовну заяву зазначила, що 13.02.2024 у Франківський ВДВС у м. Львові надійшла заява Красноармійського міськрайонного суду Донецької області про відкриття виконавчого провадження із виконання виконавчого документу - постанови № 235/746/24 від 26.01.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 17000,00 грн. В постанові суд постановив визнати винним ОСОБА_1 та накласти на нього штраф у розмірі 17000,00грн, у разі несплати штраф у строк встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу. Відповідно до розподілу, здійсненого автоматизованою системою виконавчого провадження, ця заява була направлена головному державному виконавцю Лодинській О.І. для виконання. Діючи відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-УІІІ та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. №512/5 (у ред. наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016р. №2832/5), державним виконавцем Лодинською О.І. було перевірено поданий виконавчий документ та заяву стягувача на відповідність нормам чинного законодавства та проаналізовано наявність законних підстав для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до чинного законодавства, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»: за заявою стягувана про примусове виконання рішення, за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави у суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду, у випадках передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ст.26 Закону).

Стаття 3 Закону «Про виконавче провадження» містить перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню. Відповідно до Закону, до виконавчих документів, які є підставою для примусового виконання рішення, належать ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; (п.2 ч.1 ст.3 Закону стаття 4 Закону містить вимоги до виконавчого документу. У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань стягувана та боржника; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень) що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання. Виконавчий, документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Водночас, чинним законодавством передбачено 3- річний термін пред`явлення виконавчого документу до виконання. Винятком із цього правила є посвідчення комісії по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Цей строк встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню -з наступного дня після його прийняття.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.2б Закону). При винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, державний виконавець ОСОБА_2 керувалася положеннями ст.27 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, ч.1 вказаної статті вказує на те, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (ч.2-4 ст.27 Закону). Правовою підставою для винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника є положення ст.56 Закону «Про виконавче провадження», а саме - постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Відтак, вважає, що відкриття виконавчого провадження було обґрунтованим та відбулося із дотриманням норм чинного законодавства, оскільки постанова № 235/746/24 від 26.01.2024 видана Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, відповідає вимогам виконавчого документа, пред`явлена у встановлений законодавством термін і у головного державного виконавця ОСОБА_2 , не було підстав для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття його до виконання.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 05.06.2024 року у задоволенні заяви представника позивача адвоката Петрів Н.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовлено, розгляд справи відкладено з метою реалізації права позивача та його представника на безпосередню участь у судовому засіданні.

До судового засідання позивач, його представник та представник відповідача не прибули.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції Українивстановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ізст.1Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставітаких виконавчихдокументів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч.1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч.ч. 5, 6 зазначеної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію продоходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1ст.74Закону Українивід 2червня 2016року №1404-VIII«Про виконавчепровадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1ст. 287 КАС України).

Згідно з ч. 5 ст.287КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. 4ст. 78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази ,які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

20 лютого 2024 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконаної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинською О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, номер виконавчого провадження 74220809. Підставою для відкриття виконавчого провадження стало примусове виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі №235/746/24 від 26 січня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення на підставі ч.3 ст. 172-20 КУпАП - «розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду».

Постанова Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі №235/746/24 від 26 січня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення на підставі ч.3 ст. 172-20 КУпАП, направлена ОСОБА_1 29.01.2024 року, направлена на виконання 13.02.2024 року до Франківського ВДВС у місті Львові.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення направлені до Дніпровського апеляційного суду 29.02.2024 року, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.05.2024 року в поновленні строку захиснику адвокату Петрів Н.В., діючій в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Красноармійського міськрайонного суду від 26.01.2024 року відмовлено.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про те що, факт порушення державним виконавцем прав, свобод чи інтересів позивача ОСОБА_1 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 74220809 від 20 лютого 2024 року не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду справи, та про необґрунтованість позовних вимог позивача.

За таких обставин підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не вбачається, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст.6,77,78,243,244,245,246,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Петрів Н.В., до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, відмовити.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Петрів Наталія Василівна. АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. М. Львів, вул. Конотопська, 6, ЄДРПОУ 35009269.

Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2024 року.

Суддя Хмельова С.М.