Рішення № 120017926, 07.05.2024, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1324/23

Провадження № 2/630/90/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.

за участю секретаря Нерубацької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 630/1324/23 (провадження № 2/630/90/24) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої дії ОСОБА_2 , до Люботинської міської ради Харківської області, про встановлення факту, що ОСОБА_3 , 1872 року народження, на ім`я якого зареєстрований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ), і ОСОБА_3 , 1872 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть № 114 від 29 серпня 1951 року), є однією особою; та визнання права власності на житловий будинок загальною площею 52,70 кв.м, житловою площею 27,20 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявленого позову представник позивача ОСОБА_2 вказала, що за адресою: АДРЕСА_2 , розташований житловий будинок, який зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва, виданого 29 грудня 1940 року Люботинською міською радою Харківського району. За життя ОСОБА_3 залишив заповіт від 02 серпня 1950 року, у відповідності до якого на випадок своєї смерті належне йому домоволодіння та усе інше майно заповів своїй доньці ОСОБА_4 , яка мешкала з ним. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Але під час видачі у Люботинському міському бюро ЗАГС свідоцтва про смерть ОСОБА_3 була допущена помилка у написання його по батькові, і замість « ОСОБА_5 » записали « ОСОБА_6 ». Донька померлого ОСОБА_4 постійно проживала в будинку разом зі спадкодавцем і спадщину прийняла, оскільки не відмовилась від нею. Таким чином, житловий будинок перейшов у власність ОСОБА_4 , яка є рідною бабусею позивача ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, і після її смерті відкрилась спадщина у виді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є саме її онука ОСОБА_1 , позивач в справі, оскільки донька спадкодавці ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач постійно проживала зі своєю бабусі на час її смерті і прийняла спадщину у встановленому порядку. Але реалізувати свої спадкові права позивач не в змозі, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок, та існує розбіжність у написанні по батькові особи власника житлового будинку.

Ухвалою від 18 грудня 2023 року було відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Відповідачу був визначений 15-денний строк для подання відзиву. Але протягом цього строку відповідачем відзив не поданий.

Відповідачем Люботинською міською радою Харківської області копії ухвали про відкриття провадження в справі та позовної заяви з доданим до неї матеріалами отримано 16 березня 2023 року. Однак у визначений судом строк відповідачем відзив не поданий.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилась, але подала заяву про підтримання заявлених позовних вимог, та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Люботинська міська рада Харківської області в судове засідання не з`явилась, але направила листа з проханням проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

В судовому засіданні, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Згідно з відповіддю КП «Люботинське АПБ» Люботинської міської ради Харківської області від 18 січня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 ) станом на 31 грудня 2012 року обліковується запис від 19 жовтня 1949 року про реєстрацію права власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва, виданого Люботинською міської радою Харківського району 29 грудня 1940 року за № 86. До такої відповіді додано позивачем копію відповідного Свідоцтва та довідки від 19 жовтня 1949 року про проведення реєстрації права власності.

02 серпня 1950 року від імені ОСОБА_3 державний нотаріусом був посвідчений заповіт, за яким він усе своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось, і де б не знаходилось, та належне йому домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , заповів у власність своїй доньці ОСОБА_4 , яка проживає з ним.

29 серпня 1951 року Люботинським міським бюро ЗАГС Харківської області була зареєстрована смерть ОСОБА_3 , 1872 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Люботин Харківського району Харківської області, про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .

За ініціативою представника позивача судом була витребувана копія актового запису про смерть № 114 від 29 серпня 1951 року, на підставі якої було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 29 серпня 1951 року. З актовому записі вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , вік якого становить 78 років, рік народження 1872, та який постійно проживав на час смерті за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи, що має місце співпадіння прізвища, імені та адреси місця постійного проживання власника житлового будинку на ім`я ОСОБА_8 із прізвищем та іменем і адресою місця постійного проживання померлої особи на ім`я ОСОБА_8 , суд доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована смерть саме ОСОБА_3 , власника спірного житлового будинку, а помилка у написанні по батькові померлого є наслідком неуважності співробітників бюро ЗАГС при складанні актового запису про смерть, оскільки в їх розпорядження був переданий паспорт померлого ОСОБА_3 .

На підставі цього суд вважає встановленим, що померлий ОСОБА_3 і власник житлового будинку ОСОБА_3 являються є однією і тією ж особою.

Отже, з дня смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст.ст. 416, 429 ЦК УРСР 1922 року, зі змінами та доповненнями, допускається спадкоємство за законом і за заповітом; якщо спадкоємець, присутній в місці відкриття спадщини, на протязі трьох місяців з дня її відкриття не заявить належному нотаріальному органу про відмовлення від спадщини, він вважається таким, що прийняв її.

За повідомленням Харківського обласного державного нотаріального архіву після смерті ОСОБА_3 з заявами про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкові справи не заводились, свідоцтва про право власності нікому не видавались.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 спадщину у виді житлового будинку на підставі заповіту прийняла його донька ОСОБА_4 , яка постійно приживала з померлим батьком в житловому будинку, за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим 13 січня 2009 року відділом РАЦС Люботинського міського управління юстиції Харківської області.

У зв`язку із смертю ОСОБА_4 04 листопада 2005 року відкрилась спадщина, як це передбачено ст. 1220 ЦК України, до складу якої входить житловий будинок, що розташований за АДРЕСА_2 , яким померла володіла, але право власності на який нею за життя не було зареєстроване.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим Люботинським БТІ станом на 14 серпня 2023 року, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розташований житловий будинок літ. «А-1» з сіньми літ. «а» і тамбуром літ. «а3» загальною площею 52,70 кв.м, в тому числі житловою площею 27,20 кв.м, та надвірні будівлі: ганок лі. «а4», погреб літ. «Г», сарай літ. «Ж», вбиральня літ. «З», душ літ. «І», гараж літ. «Й», колодязь літ. «К», огорожа № 3-5.

Згідно із положеннями ст. 1261 ЦК України до першої черги спадкування за законом відносяться діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З представлених позивачем документів випливає, що у спадкодавиці ОСОБА_4 була рідна донька ОСОБА_7 , що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00040489630 від 12 липня 2023 року та Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00040907754 від 10 серпня 2023 року.

Але ОСОБА_7 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим 26 листопада 2003 року відділом РАЦС Люботинського міського управління юстиції Харківської області.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , виданим 04 жовтня 1965 року Люботинським міським бюро ЗАГС Харківської області,та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00040489541 від 12 липня 2023 року. Отже позивач ОСОБА_1 є рідною онукою спадкодавиці ОСОБА_4 .

Статтею 1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадкування майна, яке належало ОСОБА_4 , та яке належало б рідній доньці померлої ОСОБА_7 , якби вона була живою, перейшло до позивача ОСОБА_1 , як онуки спадкодавиці.

У відповідності до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з інформацією зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відкривались.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області № 03-10/2933 від 12 грудня 2023 року ОСОБА_4 до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , і разом з нею постійно проживала ОСОБА_1 , яка і до тепер залишається зареєстрованому у житловому будинку.

Таким чином спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її онука ОСОБА_1 , яка постійно проживала зі спадкодавицею і від прийняття спадщини не відмовилася.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як спадкоємець за законом своєчасно та у належний спосіб прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її бабусі ОСОБА_4 у виді житлового будинку з надвірними будівлями. Та оскільки позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, суд задовольняє позов в повному обсязі та визнає за позивачем право власності на спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 10-13, 77-81, 206, 263, 265, 294, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , 1872 року народження, на ім`я якого зареєстрований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ), і ОСОБА_3 , 1872 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть № 114 від 29 серпня 1951 року), являються є однією і тією ж особою.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 52,70 кв.м, житловою площею 27,20 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний № НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Люботинська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26.

Суддя О. О. Малихін

Повне рішення складено

16 травня 2024 року.