Рішення № 119991437, 25.06.2024, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/316/24

Провадження № 2/931/154/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 червня 2024 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29.04.2024 року до суду надійшов позов ТзОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3679224, відповідно до якого банк зарахував позичальнику на банківський рахунок грошові кошти в сумі 20000 грн, строком на 30 днів, зі сплатою 1,25% процентів від фактичного залишку кредиту за кожен день користуванням кредитом. Стандартна процентна ставка становить 5% процентів від фактичного залишку кредиту за кожен день користуванням кредитом. Комісія за надання кредиту - 2200 грн (11 процентів від суми кредиту).

26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 26-01/2022-83, відповідно умов якого ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 3679224 від 28.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило ТзОВ «Коллект центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 3679224 від 28.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 08.04.2024 року виникла заборгованість у розмірі 118700 грн, з них: 20000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 96500 грн - заборгованість за відсотками, 2200 грн заборгованість за комісією. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовим збором - 3028 грн та витратами на правничу допомогу, що становлять 25000 грн.

Ухвалою судді від 01 травня 2024 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась повторно, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судовими повістками, які 08.05.2024 року - вручена відповідачці особисто, що підтверджується розпискою, а направлена 28.05.2024 року за її зареєстрованим місцем проживання судова повістка, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, повернулася суду органами поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Про поважні причини неявки суд не повідомила, будь яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно доч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 28.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3679224, відповідно до якого банк зарахував позичальнику на банківський рахунок грошові кошти в сумі 20000 грн, строком на 30 днів, зі сплатою 1,25% процентів від фактичного залишку кредиту за кожен день користуванням кредитом. Стандартна процентна ставка становить 5% процентів від фактичного залишку кредиту за кожен день користуванням кредитом. Комісія за надання кредиту - 2200 грн (11 процентів від суми кредиту) (а.с. 5-8).

26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 3679224 від 28.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року, до ТзОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», в тому числі за кредитним договором № 3679224 від 28.04.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с.19-21).

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 відступило ТзОВ «Коллект центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 3679224 від 28.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 (а.с. 22-24), що підтверджується реєстром боржників (а.с.25-27).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як убачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3679224 від 28.04.2021 року станом на 08.04.2024 року становить 118700 грн, з них: 20000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 96500 грн - заборгованість за відсотками, 2200 грн заборгованість за комісією (а.с. 14, 15).

Відповідно до статей 12,81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача у справі.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатила, розмір заборгованості не оспорила, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором у сумі 118700 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.

Згідно із ч.1, п.1 ч.3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.

Позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 02.01.2023 року № 02-01/2023, укладений із адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с. 38, 39), заявку на надання юридичної допомоги № 70 від 01.03.2024 року (а.с. 42), витяг з акту №4 із розрахунком витрат на юридичну допомогу від 08.03.2024 року за вказаним договором про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 , з якого вбачається види юридичних послуг, наданих позивачу, та їх вартість, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн, підготовка пропозицій - 6000 грн, складання позовної заяви для подання до суду - 15000 грн, всього на суму 25000 грн (а.с. 43), платіжна інструкція № 0421260000 від 15.03.2024 року на суму 75000 грн за надання правової допомоги за договором від 02.01.2023 року № 02-01/2023 (а.с. 41).

Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не заявляла клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не доводила їх неспівмірність.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є підставною та підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 25000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1,3,81, 512, 514, 516, 509,526, 530,626,628,634,638, 1048,1049,1054 ЦК України,суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 3679224 від 28.04.2021 року в сумі 118700 (сто вісімнадцять тисяч сімсот) грн, з них: 20000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 96500 грн - заборгованість за відсотками, 2200 грн заборгованість за комісією, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн витрат по сплаті судового збору та 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба