Постанова № 119990954, 17.06.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання боржника банкрутом,

відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство

17.06.2024м. ДніпроСправа № 904/4937/22за заявою Фізичної особи-підприємця Ребеко Світлани Юріївни, м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА", Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.

Представники:

Від ТОВ "Суффле Агро Україна": Нечитайло Т.В., дов. №б/н від 10.04.2023, адвокат;

Від боржника: Пухир П.В., ордер серія АР №1092105 від 13.05.2024, адвокат;

Від ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС": Тоноян А.К., ордер серія АЕ №1285400 від 13.05.2024, адвокат;

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

23.12.2022 ФОП Ребеко С.Ю. звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 10.01.2023 відкрито провадження у справі №904/4937/22 за заявою ФОП Ребеко С.Ю. про визнання банкрутом ТОВ "ПРАВДА". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 29.06.2023. Призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Черненченко Д.А. Призначено попереднє засідання суду.

За підсумками попереднього судового засідання постановлено ухвалу господарського суду від 27.11.2023, цією ж ухвалою призначено підсумкове судове засідання на 08.01.2024.

29.12.2023 до суду від розпорядника майна боржника Штельманчука М.С. надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

02.01.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява про направлення протоколу зборів кредиторів для долучення до матеріалів справи.

05.01.2024 від ТОВ "ПРАВДА" надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

05.01.2024 на електронну пошту суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшла заява про участь у справі.

08.01.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

08.01.2024 до суду від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про відкладення підсумкового засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 05.02.2024. Відкладено підсумкове засідання на 05.02.2024.

11.01.2024 до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшла заява про участь у справі.

02.02.2024 до суду від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про відкладення підсумкового засідання.

05.02.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшло доповнення до клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 11.03.2024. Відкладено підсумкове засідання на 11.03.2024.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 01.04.2024. Відкладено підсумкове засідання на 01.04.2024.

01.04.2024 до суду від боржника надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

01.04.2024 до суду від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про долучення звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, відповідних актів та інвентаризаційних описів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 29.04.2024. Відкладено підсумкове засідання на 29.04.2024.

25.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від розпорядника майна надійшов звіт про діяльність розпорядника майна боржника у справі про банкрутство №904/4937/22 станом на 25.04.2024.

26.04.2024 до суду від боржника надійшло клопотання про відкладення підсумкового засідання по справі.

26.04.2024 до суду від боржника надійшов супровідний лист про долучення документів до матеріалів справи.

29.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від розпорядника майна надійшло клопотання про відкладення підсумкового засідання по справі.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 13.05.2024. Відкладено підсумкове засідання на 13.05.2024.

02.05.2024 через систему "Електронний суд" до суду від ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" надійшло клопотання (вх.№21972/24 від 02.05.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Штельманчука М.С. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 призначено судове засідання для розгляду клопотання ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (вх.№21972/24 від 02.05.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Штельманчука М.С. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" на 13.05.2024.

13.05.2024 через систему "Електронний суд" від розпорядника майна боржника надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 15.05.2024. Призначено підсумкове засідання та розгляд клопотання ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (вх.№21972/24 від 02.05.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Штельманчука М.С. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" на 15.05.2024.

13.05.2024 до суду від боржника надійшов лист про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 03.06.2024. Відкладено підсумкове засідання та розгляд клопотання ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (вх.№21972/24 від 02.05.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Штельманчука М.С. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" на 03.06.2024.

03.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від боржника надійшло клопотання (вх.№26952/24 від 03.06.2024) про закриття провадження по справі.

03.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" надійшли додаткові пояснення щодо наступної процедури у справі про банкрутство.

03.06.2024 до суду від представника боржника надійшла заява про відкладення судового засідання по справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ПРАВДА" та повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. до 17.06.2024. Відкладено підсумкове засідання та розгляд клопотання ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (вх.№21972/24 від 02.05.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Штельманчука М.С. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "ПРАВДА" на 17.06.2024.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та розпорядника майна, господарським судом Дніпропетровської області встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19, тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16 встановлено, що наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів у разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника чи комітету кредиторів, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.

За статтею 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2022 по справі № 925/409/20.

Згідно протоколу №1 засідання зборів кредиторів ТОВ "ПРАВДА" від 05.01.2024 прийнято рішення про покладення на ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" обов`язку звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про визнання банкрутом ТОВ "ПРАВДА" та відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що інвентаризація була здійснена одноособово директором Боржника Сафоновим О.В. без залучення розпорядника майна Штельманчука М.С. (т. 5, а.с. 28-62).

В свою чергу господарський суд зазначає, що інвентаризація активів та зобов`язань Боржника повинна проводитися відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (Положення про інвентаризацію).

Відповідно до пункту 5 розділу І (Загальні положення) Положення про інвентаризацію, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Розділ ІІ Положення про інвентаризацію встановлює основні вимоги до організації та основні правила проведення інвентаризації:

- Голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) забезпечують додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов`язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації.

- Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.

- Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

- В інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

- Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Проте, як вбачається із наданих інвентаризаційних описів:

- інвентаризація здійснювалася без участі розпорядника майна;

- інвентаризація здійснювалася без участі матеріально відповідальних осіб;

- інвентаризація здійснювалася без обов`язкового підрахунку, зважування, обміру, а відповідні акти обмірів і розрахунки не додані до інвентаризаційних описів;

- із інвентаризаційних описів неможливо встановити місцезнаходження цінностей;

- не містять інвентарних номерів, не дають змоги встановити їх місцезнаходження та/чи матеріально відповідальну особу.

Положення статті 76 ГПК України встановлюють, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає надані інвентаризаційні відомості неналежними доказами.

Також Боржником до суду долучено документи, за змістом яких останній стверджує, що в ТОВ "ПРАВДА" достатньо активів для погашення заборгованості перед кредиторами.

Відповідно до наданих Описів матеріальних цінностей у Боржника в користуванні 1139,877 га орендованих земельних ділянок, а також у власності активів на загальну суму 116 333 632,20 грн., в тому числі:

Товарний залишок продукції (соняшник, пшениця, ріпак, кукурудза) на суму 37 828 486,40 грн.

- Транспорт та техніка на суму 49 522 784,92 грн.,

- Солома на суму 2 362 500, 00 грн.

- Нерухомість на суму 22 212 753,60 грн.

- Дизельне паливо на суму 979 020, 00 грн.

- Худоба (свині) на суму 1 344 133, 42 грн.

- Запас податкового кредиту на суму 316 904, 00 грн.

- Запчастини та інші матеріальні цінності на суму 744 217, 96 грн.

- Добрива та ємності на суму 1 022 851, 86 грн.

Боржником надано Опис товарно-матеріальних цінностей від 13.05.2024 (соняшник, пшениця, ріпак, кукурудза) на загальну суму 49 522 784, 92 грн. Також Боржником надано Опис Палива б/н б/д, у якому зазначено бензин та дизельне паливо на суму 979 020, 00 грн., опис запчастин та інших матеріальних цінностей на суму 744 217, 96 грн., худоби на суму 1 344 133, 42 грн., соломи на суму 2 362 500, 00 грн. та ін.

Однак в межах справи про банкрутство ТОВ "ПРАВДА" велику кількість угод про придбання боржником товарів було визнано недійсними. Тобто частина товарного залишку, яка обліковується Боржником на балансі, реально не була отримана у зв`язку із фраудаторністю укладених правочинів.

Опис активів Боржника містить рядок «добрива та ємності», але не містить інформації про кількість, якість та індивідуальні характеристики добрива та не підтверджується належними доказами.

Відповідно до пункту 3 Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому Наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Що стосується податкового кредиту із ПДВ, то даний актив може бути використано виключно у разі здійснення господарської діяльності Боржником. Тобто такий актив не може бути реалізований для задоволення вимог кредиторів і тому не повинен враховуватись при визначенні співвідношення активів і пасивів боржника при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом.

Окремо господарський суд вважає за необхідне зазначити, що Боржником зазначено про наявність у нього у власності ряду об`єктів нерухомості в кількості 18 штук площею 15 781,8 м.кв. на загальну вартість 22 212 753,60 грн. за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Новожитлівка, вул. Центральна, буд. 22.

12.06.2024 судом було здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповіддю №638760 від 12.06.2024 на вищевказаний запит не підтверджено права власності боржника на нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Новожитлівка, вул. Центральна, буд. 22, проте наявні інші об`єкти нерухомого майна, які не внесені Боржником до інвентаризаційних описів нерухомого майна ТОВ "ПРАВДА". Документи, які визначають технічний стан та вартість наявних у Боржника об`єктів нерухомості, в матеріалах справи відсутні.

У Постанові від 21.08.2020 по справі №904/2357/20 Верховний Суд наголошує на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 по справі №916/3027/21 повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Виходячи з визначеного, суд зазначає, що кредитором ТОВ "Суффле Агро Україна" обґрунтовано поставлено під сумнів наявність у Боржника активів у заявлених обсягах.

В свою чергу боржником та розпорядником майна належними та допустимими доказами не було спростовано ці сумніви, що вказує на те, що докази та обґрунтування позиції кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" є більш вірогідними.

За сукупністю обставин, господарський суд вважає, що Боржником не підтверджено наявність в нього заявлених активів, які б дали змогу погасити в повному обсязі наявну заборгованість перед кредиторами.

Підсумовую викладене, господарський суд вважає, що ТОВ "ПРАВДА" має ознаки неплатоспроможності та, враховуючи перевищення пасивів над активами боржника, а також відсутність пропозицій інвесторів щодо запровадження процедури санації відносно ТОВ "ПРАВДА", вважає за необхідне визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Вирішуючи питання щодо призначення ліквідатора банкрута судом враховано наступне.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу №1 засідання зборів кредиторів ТОВ "ПРАВДА" від 05.01.2024 прийнято рішення запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича для виконання функцій ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "ПРАВДА", подати до Господарського суду Дніпропетровської області відповідне клопотання, щодо кандидатури арбітражного керуючого Плесюка О.С. для виконання функцій ліквідатора.

Інших кандидатур для призначення ліквідатором боржника у справі до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323) арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 195, оф. 219; який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1971 від 06.10.2020), зобов`язавши його здійснювати заходи ліквідаційної процедури у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи відкриття ліквідаційної процедури у справі та призначення арбітражного керуючого Плесюка О.С. ліквідатором боржника, господарський суд відхиляє клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" про зміну розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука М.С. на арбітражного керуючого Плесюка О.С.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства) господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Керуючись ст.ст. 48, 58, 59 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ТОВ "ПРАВДА" (вх.№734/24 від 05.01.2024) про закриття провадження у справі №904/4937/22 про банкрутство ТОВ "ПРАВДА" - відмовити.

Припинити процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323).

Припинити повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича (49044, м. Дніпро, бульвар Катеринославський, буд. 2, офіс 610; який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №194 від 28.02.2013).

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323) - банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 17.06.2025.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323) призначити арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 195, оф. 219; який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1971 від 06.10.2020).

Встановити основну грошову винагороду арбітражному керуючому Плесюку Олексію Степановичу за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323) в розмірі трьох встановлених законом мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора.

З дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (стаття 59 Кодексу України з процедур банкрутства) господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323) - завершити.

Строк виконання всіх грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 23; ідентифікаційний номер юридичної особи 32075323) вважати таким, що настав 17.06.2024.

Скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Зобов`язати ліквідатора банкрута Плесюка Олексія Степановича:

- здійснювати ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;

- не менш як один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів;

- за результатами проведеної роботи у строк до 17.06.2025 надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс у відповідності до вимог статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства.

Постанова набирає законної сили 17.06.2024 та може бути оскаржена у 20-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 26.06.2024.

Копію ухвали надіслати: ініціюючому кредитору, боржнику, розпоряднику майна, Криничанському ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Криничанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Криничанській РДА Дніпропетровської області, Південно-східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Суддя С.В. Мартинюк