Рішення № 119983127, 26.06.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39247/20-ц

пр. 2-1746/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога на поховання,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ у м. Києві) звернулось до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога на поховання у розмірі 53 917,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, який є чоловіком померлої ОСОБА_2 , звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про виплату грошової допомоги на поховання. 02 жовтня 2018 року відповідач отримав допомогу на поховання у розмірі 53 917,20 грн.

Пенсійне законодавство передбачає, що допомога на поховання пенсіонера виплачується особам, які здійснили його поховання, в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Позивач вказує на те, що померла ОСОБА_2 отримувала довічне грошове утримання судді у відставці, а тому підстав для виплати відповідачу вказаної допомоги немає.

Посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути кошти, виплачених як допомога на поховання, оскільки набуття цих коштів ОСОБА_1 не мало достатніх правових підстав.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою, в якій просив надати грошову одноразову допомогу на поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з талоном до разового доручення №6 від 02 жовтня 2018 року, допомога на поховання ОСОБА_2 виплачена в сумі 53 917,20 грн.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За положеннями статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Положення частини другої статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачають, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частина п`ята статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач просив стягнути кошти, виплачених як допомога на поховання, оскільки набуття цих коштів ОСОБА_1 не мало достатніх правових підстав, посилаючись на статтю 1212 ЦК України.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивач зазначає вказану норму права, але не враховує, що вона застосовується у системному зв`язку з іншими нормами права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Такий правовий висновок сформовано у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 28 січня 2019 року у справі № 536/486/17, від 25 жовтня 2018 року у справі № 495/196/17.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність відповідача при зверненні до ГУ ПФУ у м. Києві з заявою про надання одноразової грошової допомоги, у розумінні статті 1212 та статті 1215 ЦК України.

Врахувавши наведені вище норми права та обставини справи, суд приходить до висновку, що допомога, яка виплачена на поховання, не підлягає поверненню, оскільки відсутні докази рахункової помилки з боку позивача чи зловживання або недобросовісність відповідача.

За частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 5-6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 грошової допомоги, що виплачена на поховання, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність відповідача чи рахункової помилки з боку позивача, а тому кошти не підлягають поверненню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-89, 174, 178, 258, 259, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 42098368) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, виплачених як допомога на поховання - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк