Рішення № 119982412, 19.06.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/297/24

провадження № 2/691/260/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

сторона судового провадження:

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив :

АТ «ПУМБ» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач мотивує, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , 07 жовтня 2020 року укладено кредитний договір №20117027698 та видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3000 грн, який в подальшому було збільшено 35000 грн.. АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте відповідач свої зобов`язання повернути кредит не виконала, у зв`язку з чим, станом на 01 лютого 2024 має заборгованість у розмірі 54675, 64 грн., з яких 34990,96 грн. заборгованість за кредитом, 19684,68 грн. заборгованість за процентами, для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду (а.с.1-4).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року позивачу відмовлено у розгляді цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред`явлення зустрічного позову (а.с.56).

В підготовчому засіданні 19 червня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду (а.с.66).

У судове засідання представник позивача АТ «ПУМБ», будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився. За змістом позовної заяви просив цивільну чправу розглянути без участі представника (а.с.1-4).

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала в повному обсязі та пояснила, що заборгованість за кредитним договором утворилася через відсутність коштів, незадовільне матеріальне становище, неможливість працевлаштування офіційно.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, зміст клопотання представника позивача про розгляд у його відсутність, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В ході судового розгляду із досліджених судом доказів та пояснень відповідача, встановлено, що з метою отримання банківських послуг, відповідач 07 жовтня 2020 року підписала Анкету клієнта, чим беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція 12 серпня 2020 року), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.5, 9-25). Разом з Анкетою клієнта, відповідач 07 жовтня 2020 року ознайомилась та підписала Паспорт споживчого кредиту, в якому відображена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.6). У Паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, порядок повернення кредиту (а.с.6). Так, відповідач отримала кредит в сумі 3000 грн. на строк 12 місяців, який, за спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін (а.с.6). між сторонами погоджено стандартну процентну ставку, відсотків річних та реальну річну процентну ставку, за умови використання кредиту поза межами пільгового періоду та погашення кредиту рівними платежами, відсотків річних, яка складає 47,88% (а.с.6). Як вбачається із публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, з якою відповідач ознайомлена, в ній відображено види банківських послуг, що надаються клієнту, а саме банківські та інші фінансові послуги відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», в тому числі відкриття рахунків, надання кредитів, залучення вкладів (депозитів) (а.с.9-25). Крім того, відповідач, відповідно до вказаної публічної пропозиції попереджена, що приєднання клієнта до публічної пропозиції (оферти) передбачає надання його згоди на зазначені умови надання банківських послуг, клієнт може відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації (а.с.9-25). Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 12.06.2019 р.), затвердженої рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол №760 від 11.06.2019 р., передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору. Відповідно до п. 5.1.4. розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти (а.с.9-25). Згідно п. 5.1.7. розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором (а.с.9-25). Позивач зобов`язання з надання відповідачеві грошових коштів (кредиту) виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених кредитним договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте відповідач свої зобов`язання повернути кредит не виконала, у зв`язку з чим, станом на 01 лютого 2024 має заборгованість у розмірі 54675, 64 грн., з яких 34990,96 грн. заборгованість за кредитом, 19684,68 грн. - заборгованість за процентами, для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду (а.с.1-4). Вказана сума підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №20117027698 від 07 жовтня 2020 року з повною інформацією про рух коштів на рахунку відповідача (а.с.30-43). На виконання зобов`язань перед АТ «ПУМБ», а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 54675, 64 грн., протягом тридцяти днів, позивачем 01 лютого 2024 року направлено рекомендованим повідмленням письмову вимогу №КНО-44.2.2/74 (а.с.26-28). Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06 жовтня 2023 року, АТ «ПУМБ» є юридичною особою з правом заняття економічною діяльністю (а.с.48), та, як юридична особа, має Статут, затверджений рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 25 листопада 2021 року №87 (а.с.49-52).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України.

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №20117027698 від 07 жовтня 2020 року, станом на 01 лютого 2024 відповідач має заборгованість у розмірі 54675, 64 грн., з яких 34990,96 грн.- заборгованість за кредитом, 19684,68 грн. - заборгованість за процентами (а.с.30-32). Вказана сума встановлена судом на підставі наявних у цивільній справі письмових доказів і не змінена позивачем у справі. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування чи заперечення суми заборгованості не надала. Розрахунок заборгованості за процентами містить суму заборгованості по процентах за користування кредитами у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Позивач, особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи, ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини судом перевірені на підставі пояснень сторін і досліджених доказів.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення сум позики, і це є істотним порушенням за кредитним договором №20117027698 від 07 жовтня 2020 року, не може трактуватися на користь відповідача, як обґрунтовані причини невиконання зобов`язання, то, суд обґрунтовано стверджує, на підставі досліджених доказів, що в результаті дій позивача, відповідач ОСОБА_1 не була позбавлена можливості отримати належну суму боргу, сплатити тіло кредиту і відсотки у погоджений строк, і тому, слід з неї, як відповідача стягнути на користь позивача відповідно до умов кредитного договору №20117027698 від 07 жовтня 2020 року, заборгованість, що утворилась, оскільки протилежного відповідач до суду не спростувала, а навпаки погодилася, що через відсутність працевлаштування не змогла вчасно виконувати взяте фінансове зобов`язання.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору.

Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», у зв`язку з чим сплатив судовий збір на підставі п.1 ч.2 ст.4 з врахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №19 від 11 березня 2024 року зі сплатою суми судового збору у розмірі 2422, 40 грн. (а.с.47), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України.

Позов підтверджується: копією Анкету клієнта від 07 жовтня 2020 року; копією Паспорта споживчого кредиту від 07 жовтня 2020 року; копією публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 12.06.2019 р.); копією розрахунку заборгованості за кредитним договором №20117027698 від 07 жовтня 2020 року з повною інформацією про рух коштів на рахунку ОСОБА_1 ; копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06 жовтня 2023 року; копією Статуту АТ «ПУМБ», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 25 листопада 2021 року №87; платіжною інструкцією по сплату судового збору №19 від 11 березня 2024 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд,-

ухвалив:

позовну заяву Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», юридична адреса м.Київ вул.Андріївська, №4, код ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитним договором №20117027698 від 07 жовтня 2020 року в розмірі 54675 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн. 64 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», юридична адреса м.Київ вул.Андріївська, №4, код ЄДРПОУ 14282829, судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Копію рішення направити позивачу, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк», юридична адреса м.Київ вул.Андріївська, №4, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач : особа 2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко