Рішення № 119965301, 12.06.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року 11:20 ЛуцькСправа № 140/33288/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В. І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участі представника позивача Антіпова Є.В.,

представника відповідача Годунко М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу в режимі відеоконференції за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Гувер» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Гувер» (далі АТ «ЗНВ КІФ «Гувер», позивач, товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення №00/5603/04-08 від 11 травня 2023 року та податкової вимоги від 24 липня 2023 року №0001830-1304-0320.

Позов обґрунтовано тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт № 3899/03-20-04-08/40632091 від 22 березня 2023 року.

ГУ ДПС у Волинській області дійшло висновків про порушення АТ «ЗНВ КІФ «Гувер»: пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України); пункту 201.15 статті 201 Розділу V ПК України, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі ПДВ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29 січня 2016 року за № 159/28289.

Повідомляє, що такі порушення обґрунтовуються відповідачем нібито узгодженням податкового зобов`язання, визначеного платнику податків Головного управління ДПС у м. Києві згідно податкового повідомлення-рішення №00363370702 від 09 грудня 2022 року за результатами проведення іншої перевірки у вигляді зменшення суми від`ємного значення ПДВ в розмірі 2 221 202 грн, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка була відображена у податковій декларації за липень 2022 року.

Вказує, що ані вказаного вище акту перевірки, ані оскаржуваних податкових повідомлень-рішень АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» не отримувало. Невручення акту перевірки, в свою чергу, позбавило права позивача на подання заперечень, додаткових документів та участі у прийнятті рішення контролюючим органом.

На думку представника позивача ГУ ДПС у Волинській області взагалі не мало повноважень за результатами проведення камеральної перевірки робити висновки про заниження Позивачем в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року позитивної різниці ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, адже такі висновки без вивчення документів є лише припущеннями щодо підстави для відображення в декларації цих показників.

В свою чергу відповідач, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими встановлено порушення щодо заниження позитивного значення ПДВ, задекларованого за січень 2023 року, виходив із узгодженості податкового зобов`язання, визначеного позивачу згідно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00363370702 від 09 грудня 2022 року за результатами проведення документальної перевірки у вигляді зменшення суми від`ємного значення ПДВ в розмірі 2 221 202 грн, яка була відображена у податковій декларації за липень 2022 року та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» 12 червня 2023 року засобами поштового зв`язку до Київського окружного адміністративного суду пред`явлено позов із оскарження винесеного Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення №00363370702 від 09 грудня 2022 року, який був отриманий судом 13 червня 2023 року.

Враховуючи наведене вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а також, як наслідок, податкова вимога, були прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасування, у зв`язку із чим просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-5).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, у строк визначенийстаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 24).

Від представника позивача 11 грудня 2023 року на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої просив прийняти заяву та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №00/5602/04-08, №00/5603/04-08 від 11 травня 2023 року та податкову вимогу від 24 липня 2023 року №0001830-1304-0320 (арк. спр. 28-29).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року ухвалено справу за позовом АТ «ЗНВ КІФ «Гувер»до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово (арк. спр. 33-34).

Представником відповідача 22 березня 2024 року подано відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнає та зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 розділу V ПК України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» звітний (податковий) період січень 2023 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 22 березня 2023 року №3899/03-20-04-08/40632091 (далі акт перевірки).

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн, за липень 2022 року, про що складено акт перевірки від 13 жовтня 2022 року № 30102/26-15-07-02-04-03/40632091 та встановлено порушення щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2022 року на суму 2 221 202 грн, у зв`язку із чим винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №00363370702 (форма «В4»), яке надіслано позивачу 09 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку. На адресу Головного управління ДПС у м. Києві 20 січня 2023 року вказане податкове повідомлення-рішення повернулось у зв`язку із відсутністю платника податку за податковою адресою. Дата вручення податкового повідомлення-рішення в ІКС «Податковий блок» відображено 20 січня 2023 року.

Вказує, що позивач, в порушення Наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, не задекларовано в рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період січень 2023 року суму «-» 2 221 202 грн, а саме зменшення на 2 221 202 грн залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року № 00363370702 (форма «В4»), що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) в сумі 80 109 грн та до завищення задекларованої суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21) в сумі 2 141 093 грн.

На переконання ГУ ДПС у Волинській області, акт перевірки надісланий в адресу позивача у порядку визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено платнику податку 21 квітня 2023 року.

Повідомила, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09 грудня 2022 року №00363370702 оскаржується АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» в судовому порядку (судова справа №320/27679/23).

У зв`язку із наведеним, уважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу правомірними, представник ГУ ДПС у Волинській області просила у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. спр. 41-43).

На адресу суду 05 квітня 2024 року, від представника позивача, надійшла відповідь на відзив, у якій АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» підтримало позицію, викладену у позовній заяві та додав, що податковий орган не заперечує та визнає обізнаність з 12 червня 2023 року про неузгодженість первинного податкового повідомлення-рішення, прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві, в силу його судового оскарження платником у межах адміністративної справи № 320/27679/23.

Повідомив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 320/27679/23, що набрало законної сили 19 березня 2024 року після його перегляду в апеляційному порядку Шостим апеляційним адміністративним судом, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 00363370702 від 09 грудня 2022 року, на яке відповідач посилається як на підставу винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, визнано протиправним та скасовано (арк. спр. 62-64).

У додаткових пояснення від 11 червня 2024 року представник ГУ ДПС у Волинській області вказала, що акт перевірки був надісланий згідно вимог чинного законодавства, а саме за юридичною адресою відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення (арк. спр. 110-111).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі (арк. спр. 82).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Представником відповідача 06 червня 2024 року подано клопотання у якому просить долучити до матеріалів справи акт перевірки, податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2023 року №00/5602/04-08 та податкову декларацію за січень 2023 року та липень 2022 року (арк. спр. 91).

У судовому засіданні 06 червня 2024 року з метою дотримання принципу змагальності сторін, диспозитивної та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплених у статтях 2, 9, 44 КАС України, суд, протокольною ухвалою вирішив долучити вказані докази до матеріалів справи не взявши до уваги заперечення представника позивача про їх не долучення у зв`язку із пропущенням процесуального строку на подання.

Більше того, представник позивача подавав клопотання до суду про витребування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2023 року №00/5602/04-08, форми В4 (арк. спр. 31).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

У судових засіданнях 06 червня та 12 червня 2024 року представник позивача позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві , відповіді на відзив та поясненнях по суті справи.

Додатково звертав увагу суду, що акт перевірки позивач не отримував і із долученого представником відповідача повідомлення про вручення поштового відправлення з трекінг-номером 4302002202906 не вбачається вміст рекомендованого поштового відправлення, тобто неможливо встановити, що саме у вказаному конверті було надіслано акт перевірки, а представник відповідача на спростування не надає жодних письмових доказів. Також вказує, що згідно відомостей, що містяться у зазначеному документі, вчинено підпис про нібито отримання поштового відправлення 21 квітня 2023 року, проте, жодна з посадових осіб чи представників АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» його не отримували, підпис про отримання стоїть неуповноваженої підприємством особи без зазначення її прізвища, ім`я та по батькові отримувача, що не дає змогу ідентифікувати особу.

Разом з тим в повідомленні не зазначена службова особа поштової служби та відсутній штамп вузла зв`язку, яким воно вручалось, що є порушенням Правил надання послуг поштового зв`язку, відтак такий доказ не є належним та достовірним доказом отримання АТ «ЗНВ КІФ «ГУВЕР» акту камеральної перевірки про що додатково зазначив у поданому клопотанні від 11.06.20234 (арк.спр.118-119).

Отож оскаржувані ППР грунтуються на протиправних, юридично нікчемних та хибних відомостях з листів ГУ ДПС у м.Києві та з ІКС «Податковий блок» відносно позивача , які винесені податковим органом в комп`ютерну підсистему на підставі незаконного та неузгодженого попереднього рішення (справа №320/27679/23).

Представник ГУ ДПС у Волинській області просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та наданих поясненнях у судових засіданнях.

Щодо надіслання акта перевірки повідомила, що такий був відправлений за податковою адресою товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а отже з дотриманням вимог пункту 42.4 статті 42 ПК України.

Про вміст такого відправлення повідомила, що Правилами визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.

Судом було оголошено перерву у розгляді справи до 10:00 год 12 червня 2023 року.

У судовому засіданні від 12 червня 2024 року представник АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» наголосив про наявність рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року, яким адміністративний позов товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09 грудня 2022 року №00363370702, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року.

Представник відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях і в задоволенні позову просила відмовити повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, ТОВ АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради як юридична особа 06 липня 2016 року за номером 1 074 102 0000 060862, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06 липня 2016 року за №265916127560, зареєстровано платником ПДВ з 01 листопада 2017 року за індивідуальним податковим номером 406320926591, фактичний вид економічної діяльності за КВЕД: 64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб`єкти, 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), тощо.

ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 розділу V ПК України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ акціонерного товариства за звітний (податковий) період січень 2023 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 22 березня 2023 № 3899/03-20-04-08/40632091 (арк. спр. 102-104).

Перевіркою встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, наказу Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн, за липень 2022 року, про що складено акт від 13 жовтня 2022 року №30102/26-15-07-02-04-03/40632091 та встановлено порушення вимог пунктів 44.1, 44.3, 44.5, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2022 року на суму 2 221 202 гривень.

На вказану суму завищення від`ємного значення ПДВ винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №00363370702 (форма «В4»), яке надіслано товариству 09 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку.

На адресу Головного управління ДПС у м. Києві 20 січня 2023 року зазначене податкове повідомлення-рішення повернулось у зв`язку з відсутністю платника податку за податковою адресою, а саме: 43020, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 54. Дата вручення податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року № 00363370702 (форма «В4») в ІКС «Податковий блок» відображено 20 січня 2023 року.

ГУ ДПС у Волинській області під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 201 розділу V, пункту 201.15 статті 201 розділу V ПК України, підпункту 5 пункту 4 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.

На підставі акта перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2023 року №00/5603/04-08 Форми «Р» на загальну суму 88119,90 грн, в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями («+» - збільшення; «-» зменшення) в розмірі 80109,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 8010,90 грн (арк. спр. 14-15) та від 11 травня 2023 року №00/5602/04-08 Форми «В4», якою завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 2141 093,00 грн (арк. спр. 100).

У зв`язку із наявністю податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2023 року №00/5603/04-08 Форми «Р», ГУ ДПС у Волинській області сформовано податкову вимогу від 24 липня 2023 року №0001830-1304-0320 на суму 88119,90 грн (арк. спр. 7).

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до вимог підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України звірки та перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, є формами податкового контролю.

Так, пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно із пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Відтак судом встановлено, що підставою проведення камеральної перевірки була перевірка даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період січень 2023 року від 16 лютого 2023 року №9026485674 (арк. спр. 97-99), а саме перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац 3 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

На переконання суду, виявлені порушення, які зазначені в акті перевірки, були встановлені у зв`язку із відображенням 20 січня 2023 року в ІКС «Податковий блок» податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №00363370702, винесеного Головним управлінням ДПС у м. Києві, як узгодженого.

Враховуючи наведене, суд вважає посилання позивача на відсутність підстав та предмету для проведення камеральної перевірки, безпідставними.

Стосовно вручення позивачу акту перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (пункт 42.3 статті 42 ПК України).

Пункт 42.5 статті 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надіслано товариству за адресою: 43020, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 54 (арк. спр. 49,115). На переконання суду, дана адреса є юридичною адресою позивача, яка також зазначена і в позовній заяві безпосередньо представником АТ «ЗНВ КІФ «Гувер».

Так, за фактичних обставин та наведених вище письмових доказів, очевидним є, що поштовим відправленням №4302002202906 було направлено акт перевірки. Крім того, нормами ПК України не передбачено обов`язкового складання опису вкладення при листуванні податкового органу з платниками податків.

Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, які передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень. Так, пункт 99 цих Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Оформлення цих поштових операцій визначено у пункті 105 Правил:

для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.

У пункті 106 Правил передбачено:

під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.

Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

З наведених норм Правил можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис вносить працівник поштового зв`язку.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення стоїть підпис неуповноваженої підприємством особи без зазначення її прізвища ім`я та по батькові, що не дає змогу ідентифікувати отримувача, а також в повідомленні не зазначена службова особа поштової служби та відсутній штамп вузла зв`язку, якими воно вручалось, оскільки на звичайному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення проставляється підпис одержувача після встановлення його особи працівником поштового зв`язку. Натомість, одержувач розписується та зазначає прізвище на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".

Суд зауважує, що вручення поштового відправлення адресату здійснюється працівником поштового зв`язку, який є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків.

Отож, посилання позивача щодо неотримання акту перевірки та, як наслідок, допущення відповідачем порушення вимог нормативно-правових актів щодо підстав, предмету та оформлення результатів оскаржуваної перевірки, не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Щодо виявлених під час перевірки порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розділом III наказу Міністерства фінансів України №21 від 28 січня 2016 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок №21) регламентовано порядок оформлення та подання податкової звітності.

Зокрема, згідно із положеннями пункту 5 розділу V Порядку №21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Зі змісту наведених норм слідує, що сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення враховується у рядку 16.3 декларації за звітний (податковий) період, у якому узгоджено суму збільшення/зменшення від`ємного значення.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки відповідача про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 ПК України, пункту 201.15 статті 201 ПК України та підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 внаслідок заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації), яке сплачується до державного бюджету в сумі 80109,00 грн та завищення задекларованої суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2141093,00 грн, внаслідок не задекларування в рядку 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період січень 2023 року суму «-» 2221202,00 грн, а саме зменшення на цю ж суму залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №00363370702 Форми «В4».

Досліджуючи правомірність наведених висновків контролюючого органу, суд зазначає наступне.

В силу положень підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Положеннями підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №00363370702, винесено Головним управлінням ДПС у м. Києві було оскаржено у судовому порядку та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі №320/27679/23 адміністративний позов АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09 грудня 2022 року №00363370702 про зменшення АТ «ЗНВ КІФ «Гувер» розміру від`ємного значення ПДВ в розмірі 2221202,00 грн.

В свою чергу, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №320/27679/23 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково, змінено рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у мотивувальній частині, в іншій частині рішення залишено без змін.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням від 09 грудня 2022 року №00363370702 зменшено розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 221 202,00 грн, що мало прямий вплив на показники податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року, а саме рядки 18 та 21.

Відтак суд зауважує, що податкові повідомлення-рішення №00/5602/04-08, №00/5603/04-08 від 11 травня 2023 року були винесені у зв`язку із наявністю узгодженого податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №00363370702, яке, в подальшому, було визнано протиправним та скасовано.

Отже, враховуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі №320/27679/23 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №320/27679/23, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №00/5602/04-08, №00/5603/04-08 від 11 травня 2023 року.

У зв`язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення №00/5603/04-08 від 11 травня 2023 року суд вважає за доцільне також визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 24 липня 2023 року №0001830-1304-0320, яка є похідною у даній справи та винесена на підставі вказаного рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач згідно із квитанцією про сплату судового збору від 04 листопада 2023 року №2408-7407-9364-1524 сплатив судовий збір в розмірі 2684,00 грн (арк. спр. 6) та платіжною інструкцією від 11 червня 2024 року №45 (арк. спр. 120), який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (арк. спр. 23, 131), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 26 750,55 грн (2229212,9 х 1,5% х 0,8 = 26750,55 грн, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання даного адміністративного у розмірі 89,45 грн (вісімдесят дев`ять гривень 45 копійок), може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 26 750,55 (двадцять шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень 55 копійок).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Гувер»(43020, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 54, ЄДРПОУ 40632091) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 11 травня 2023 року №00/5602/04-08 (В4) та №00/5603/04-08 та податкову вимогу №0001830-1304-0320 від 24.07.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Гувер»судовий збір в сумі 26750,55 грн (двадцять шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень п`ятдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено та підписано 21 червня 2024 року.