Рішення № 119962608, 21.06.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/34/24

Провадження № 2/545/767/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №А03.00502.008396527 від 26.07.2021 за яким відповідач отримала безготівковий кредит в сумі 53660грн, строком на 60 місяців. На підставі договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, укладеного між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № А03.00502.008396527.

Просив стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 107777,29 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 53328,70 грн, заборгованість за відсотками 14744,15 грн, заборгованість за комісіями 39704,44 грн та судові витрати.

Відповідач відзив на позов не подала.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, та зазначив, що вимоги підтримує повністю, просить задовольнити.

Відповідач у судовому засідання позов не визнала повністю, посилаючись на те, що кредитні кошти вона не отримувала, будь-які документи не підписувала.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Встановлено, що 26.07.2021 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № А03.00502.008396527, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 53 660 грн з змінюваною процентною ставкою 15% річних строком на 60 місяців шляхом відкриття банківського рахунку та перерахування кредиту за реквізитами платіжної картки (а.с. 6-12).

На підставі договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором А03.00502.008396527 (а.с.24-25).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № А03.00502.008396527 від 26.07.2021 за період з 07.07.2023 по 30.11.2023 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 107777,29 грн, з яких: 53328,70 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14744,15 грн заборгованість за відсотками, 39704,44 грн заборгованість за комісіями (а.с.23).

Згідно з витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023 за кредитним договором № А03.00502.008396527 боржником є ОСОБА_1 (а.с.26).

Таким чином, факт укладення договору про надання банківських послуг між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним. Доказів на підтвердження заперечень відповідач не надала, судом роз`яснено право на проведення судового-почеркознавчої експертизи, проте відповідач відповідного клопотання не надала.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ч.1 ст.610, ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договорів щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договорами платежів, що призвело до невиконання взятих на себе зобов`язань.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання, стосовно умов повернення кредитів, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредитам, заборгованості за відсотками.

Щодо посилань позивача про стягнення заборгованості за нарахованою комісією за надання кредиту № А03.00502.008396527 від 26.07.2021 в розмірі 39704,44 грн слід зазначити таке.

Частинами 1,3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» - 10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статі 12 Закону.

Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування»

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга фінансової установи, визначена як обслуговування простроченої заборгованості по сплаті комісії за видачу кредитної заборгованості (або кредиту), має надаватися клієнту банку безоплатно.

Отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту № А03.00502.008396527 від 26.07.2021 в розмірі 39704,44 грн слід відмовити.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача 68072,85 грн заборгованості за тілом кредиту та відсотків; в іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю.

Суд відхиляє твердження відповідача з приводу відсутності договірних відносин між нею та банківською установою з таких підстав.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, у порушення вимог ст.81 ЦПК України, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту підроблення її підпису на кредитному договорі. У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що до правоохоронних органів з цього приводу не зверталася, ініціювати проведення почеркознавчої експертизи не бажає.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Так, позивач звернувся з позовом на загальну суму 107777,29 грн.; позов задоволений на суму 68072,85 грн. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 1690,92 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором №А03.00502.008396527 від 26.07.2021 у розмірі 68072,85 грн, з яких: 53328,70грн заборгованість за основним боргом; 14 744,15 грн заборгованість за відсотками та судовий збір 1690,92 грн, всього 69763,77грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк