Постанова № 119955145, 25.06.2024, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.06.2024

227/1789/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

30.05.2024 року об 11.05 год. на автодорозі с. Добропілля - с. Новогришино, водій ОСОБА_1 керував мопедом «Suzuki» б/н, з наявними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Частиною 1 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення може розглядатися під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути адміністративну справу у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження та його дії кваліфіковані правильно.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності може бути притягнута особа за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як передбачено п. 1.10 Правил, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Як передбачено п. 1.10 Правил, транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

У судовому засіданні встановлено, що мопед, яким керував ОСОБА_1 призначений для перевезення людей, а тому є транспортним засобом.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №818598 від 30.05.2024 року, відповідно до якого 30.05.2024 року об 11.05 год. на автодорозі с. Добропілля - с. Новогришино, водій ОСОБА_1 керував мопедом «Suzuki» б/н, з наявними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які маються в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №818598 від 30.05.2024 року, де останній зазначив, що 15.05.2024 року вживав канабіс;

- направленням на медичний огляд водія ОСОБА_1 від 30.05.2024 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння до КНП «Добропільська ЛІЛ», оскільки у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, такі як зіниці очей не реагують на світло;

- DVD-R диском срібного кольору, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 керував мопедом, був зупинений працівниками поліції, на пропозицію поліцейського пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння відмовився, пояснивши, що менше місяця назад курив канабіс, наслідки такої відмови ОСОБА_1 роз`яснені.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо незгоди ОСОБА_1 із складеним відносно нього адміністративним протоколом, а також відсутні відомості щодо оскарження дій працівників поліції.

Відповідно до пункту 6 розділу Х «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбаченастаттею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року №1408/27853 та є чинною, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Оскільки процесуальні дії були зафіксовані на відео за допомогою нагрудної камери поліцейського, присутність двох свідків не є обов`язковою.

Саме факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали є допустимими доказами.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та має бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

При визначенні виду і розміру стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, наслідки правопорушення, що настали, особу правопорушника, ступінь його вини.

Щодо позбавлення права керування транспортними засобами особи, яка його не отримувала, зазначаю, що колегія суддів об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові у справі №702/301/20 від 04 вересня 2023 року висловила правову позицію, відповідно до якої, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Так, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , псапорт серії НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який повинен бути сплачений за реквізитами: отримувач Донецьке ГУК/Донецька область/21081300, код отримувача (ЕДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , псапорт серії НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна де у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Любчик