Ухвала суду № 119952224, 25.06.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1518/24

Провадження № 2/185/1949/24

У Х В А Л А

25 червня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайоннийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі головуючогосудді ВрониА.О.,за участюсекретаря судовогозасідання ВакулиВ.С.,позивача ОСОБА_1 ,представника позивача ОСОБА_2 ,представника відповідача ОСОБА_3 ,розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданніцивільну справуЄУ №185/1518/24за позовом ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства "ДТЕКПавлоградвугілля"про стягнення коштів, скасування наказу та визнання недійсним частини колективного договору,-

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказана вище цивільна справа.

Судом поставлене на обговорення питання щодо підсудності судам загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства заявленої позивачем позовної вимоги про визнання п. 1.6 "Положення про преміювання працівників" та Додатку № 7 до "Положення про оплату праці ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" невід`ємної частини Колективного договору ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" нікчемним або недійсним.

Представник позивача вказав, що провадження у справі вже відкрито, вказана вимога підлягає вирішенню судом.

Представник відповідача вказала, що заявлена вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Таким чином, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

У частині першій статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість йогопоновлення/захисту в обраний спосіб.

Заявлена вимога не підлягає розгляду ані за правилами цивільного судочинства, ані за правилами господарського та адміністративного судочинства.

Приписами статті 10 Кодексу законів про працю України та статті 1 Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» визначено, що колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір укладають роботодавець з однієї сторони і один або кілька профспілкових органів, а у разі відсутності таких органів представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (стаття 3 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, врегульовано Законом України від 03 березня 1998 року № 137/98-ВР «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» окремо встановлено особливу процедуру розгляду розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових (колективних) відносин. Указаним законодавчим актом передбачається примирно-третейська процедура та система організаційних структур із належною компетенцією щодо узгодження інтересів конфліктуючих сторін.

Відповідно до ст. 2 цього зазначеного закону колективний трудовий спір це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин (найманими працівниками (працівником), трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом), зокрема, щодо укладення чи зміни колективного договору. Колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, у яких ідеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин.

Згідно зі ст. 7 зазначеного Закону розгляд колективного трудового спору з питань укладення чи зміни колективного договору здійснюється примирною комісією, яка складається із представників сторін спору.

Якщо примирні органи не змогли врегулювати розбіжності між сторонами, наймані працівники або уповноважений ними орган чи професійна спілка мають право з метою виконання висунутих вимог застосовувати всі дозволені законодавством засоби, крайнім з яких відповідно до ст. 17 вказаного Закону та ст. 44 Конституції України є право на страйк.

Нормами ЦПК України та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачений виключний перелік випадків судового порядку розгляду колективних трудових спорів.

Згідно з пунктом 3 позовної заяви, заявлена позовна вимога це спір між найманим працівником і підприємством, а предметом позову є визнання недійсним або нікчемним частини колективного договору.

Суд роз`яснює, що до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Така позиція відповідає висновкам ВП ВС від 01 жовтня 2019 року у справі №916/2721/18 (номер судового провадження: 12-64гс19), від 03 липня 2019 року справа № 761/33069/16-ц (провадження № 14-3цс19),Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 213/5101/19 (провадження № 61-18946св20), під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, відступати від яких не вбачається правових підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у цивільній справі ЄУ № 185/1518/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" в частині позовних вимог про визнання п. 1.6 "Положення про преміювання працівників" та Додатку № 7 до "Положення про оплату праці ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" невід`ємної частини Колективного договору ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" нікчемним або недійсним.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: А. О. Врона