Ухвала суду № 11994042, 28.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 року м. КиївК-58280/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року у справі № 2-а-12973/09/1670 за позовом Прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Полтавському районі Полтавської області до відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос»про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Полтавського району звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Полтавському районі, в якому просив стягнути з ВАТ «Бурова компанія «Букрос»заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року, позовні вимоги задоволені.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ВАТ «Бурова компанія «Букрос» зареєстроване як юридична особа 15 лютого 1994 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради( ідентифікаційний код - 00143136) та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно до положень ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1У, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400 та розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, а саме: 33,2 % від фонду оплати праці та 0,5 - 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Як встановлено судом, відповідач надав до органів Пенсійного фонду розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті з квітня 2005 по лютий 2006 р, відповідно до яких загальна сума страхових внесків за квітень 2005 року складає 7106,12 грн., за травень 2005 року - 7680,94 грн., за червень 2005 року - 7145,18 грн., липень 2005 року - 7073,38 грн., серпень 2005 року - 6989,34 грн., вересень 2005 року - 7652,69 грн., за жовтень 2005 року - 6186,35 грн., за листопад 2005 року-5696,37 грн., за грудень 2005 року - 5834,98 грн., за січень 2006 року -5629,46 грн., за лютий 2006 року - 6649,86 грн..

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та відповідно до п. 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місці виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків н пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплаті заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідачем самостійно розраховані страхові внески н загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з квітня 2005 року по лютий 2006 року, однак у встановлені ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»строки, страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплачені.

Згідно до п. 3.1 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року № 2-4, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до Пенсійного фонду України на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ й організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податків, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу. Особові рахунки платників відкриваються районним (міським) органом Пенсійного фонду України щорічно.

В добровільному порядку сума заборгованості погашена частково в розмірі 3119,65 грн., що підтверджується картками особового рахунку страхувальника.

Доводи відповідача щодо дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

З порушенням провадженням у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Оскільки у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 18 липня 2006 року провадження у справі №18/257 про банкрутство, на спірні правовідносини не поширюються приписи ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, абз.8 ч.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос»відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя М.Є. Бим