Рішення № 119936761, 24.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 рокуЧернігів Справа № 620/7371/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною відмови Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо компенсації вартості на проїзд ОСОБА_1 за 2023 рік; зобов`язання Ріпкинську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за квитки на проїзд у 2023 році відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 700 грн. (сімсот гривень).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 20 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14 Закону) надається така гарантована державою компенсація та пільга - безоплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків.

Відповідачем, Ріпкинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, було подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки належним суб`єктом для звернення та вирішення питання про проведення спірної компенсації вартості за проїзд буде Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 24.06.2024 відзив Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області було повернуто без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 05.04.2019 (а.с. 8).

Позивач звернувся до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області із заявою від 15.02.2024 про компенсацію проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом згідно проїзних документів Тип ІІ ААБЖ № 562530, Тип ІІ ААБЖ № 561883 (а.с. 10).

Листом від 11.03.2024 № 538/04-06 Ріпкинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області повідомила позивача про необхідність звернення з вказаного питання до органів соціального захисту (а.с. 11).

В подальшому, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області з заявою про відшкодування йому проїзду згідно наданих документів (а.с. 12).

Управлінням соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області листом від 03.04.2024 №11/1436 позивачу було повідомлено, що вирішення цього питання віднесено до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування (а.с. 13).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

За приписами пункту 19 частини першої статті 20 Закону особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків.

У свою чергу, абзацами 1, 2 пункту 13 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (у редакції до 26.10.2016) (далі - Постанова №936), було передбачено, що відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку (без врахування пересадок) здійснюється за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом та за місцем реєстрації громадян на підставі проїзних квитків, пред`явлених управлінню (відділу) праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, виконкому міських, районних у містах рад. При цьому сума відшкодування вартості проїзду залізничним транспортом не повинна перевищувати вартості проїзду у плацкартному або купейному вагоні швидкого поїзду, а також у вагонах другого класу швидкісного поїзду.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 759 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 та від 14.05.2015 № 285» було внесено зміни до Постанови № 936, якими виключено абзаци 1 та 2 пункту 13, що встановлювали відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на підставі проїзних квитків, поданих управлінню соціального захисту населення.

При цьому суд враховує, що гарантоване право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на компенсацію безплатного проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад в повному обсязі визначено пунктом 19 частини першої статті 20 Закону, а Закон України має вищу юридичну силу над постановою Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1-ї категорії, гарантується відповідне право на відшкодування вартості проїзду.

Суд зазначає, що неодноразово Верховний Суд України у своїх рішеннях вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та відповідно до проїзних документів у 2023 році здійснив проїзд автомобільним транспортом 25.11.2023 з м. Чернігова до м. Києва та 28.11.2023 у зворотному напрямку, вартість якого у сумі складає 700,00 грн.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже враховуючи, що чинним законодавством України гарантовано право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на компенсацію в повному обсязі, за рахунок державного бюджету, вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку один раз на рік, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо компенсації вартості на проїзд ОСОБА_1 за 2023 рік; зобов`язання Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за квитки на проїзд у 2023 році відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 700 грн (сімсот гривень).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що не затвердження органами місцевого самоврядування відповідних програм на забезпечення реалізації прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може позбавляти особу наданого їй Закономправа на отримання компенсації вартості проїзду.

Разом з тим, позовні вимоги до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області задоволенню не підлягають, оскільки належним суб`єктом для звернення та вирішення питання про проведення спірної компенсації вартості на проїзд є Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Святомиколаївська, 85, смт Ріпки, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 15000, код ЄДРПОУ 04412583), Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (просп. Миру, буд.116-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 03196179) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо компенсації вартості на проїзд ОСОБА_1 за 2023 рік.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за квитки на проїзд у 2023 році відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 700 грн (сімсот гривень).

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.06.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА