Постанова № 11993555, 03.08.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2840/09/2770

03.08.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_1 - не зявився

представник відповідача, Територіального управління державної судової адміністрації в місті Севастополі - не зявився

представник відповідача, Державної судової адміністрації України - Лашкевич Світлана Петрівна, довіреність № 11-625/10 від 08.02.10

представник відповідача, Державного казначейства України - не зявився,

представник третьої особи, Севастопольського апеляційного господарського суду- Сирцов Валерій Валерійович довіреність № 5038-141а від 11.01.10

представник третьої особи, Кабінету Міністрів України- не зявився

представник третьої особи, Міністерство фінансів України- не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної судової адміністрації в місті Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 10.02.10 у справі № 2а-2840/09/2770

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

до Територіального управління державної судової адміністрації в місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9, місто Севастополь,99011)

Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, місто Київ 21,01021)

Державного казначейства України (вул. Бастіонна, 6, місто Київ 14,01014)

треті особи:

Севастопольський апеляційний господарський суд (вул. Суворова,21, місто Севастополь,99011)

Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, місто Київ,01024)

Міністерство фінансів України (вул. М.Грушевського, 12/2, місто Київ,01008)

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованності по заробіній платі

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.02.2010 позов задоволено. Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 заборгованість (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів) по заробітній платі у розмірі 81 229 (вісімдесят одна тисяча двісті двадцять девять) гривень 00 копійок та щомісячному довічному грошовому утриманню у розмірі 65 521 (шістдесят пять пятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Не погодившись з постановою суду, Державна судова адміністрація України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 29.11.2001 №2870-ІІІ наказом голови Севастопольського апеляційного господарського суду «Про призначення на посаду»від 12.12.2001 №26-К ОСОБА_1 призначено з 12.12.2001 на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду. Цим же наказом ОСОБА_1 установлено надбавку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 №2288 «Про впорядкування умов плати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів»від 05.09.2001 №1142 «Про деякі питання функціонування господарських судів», Указу Президенту України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», наказу Вищого арбітражного суду України від 09.01.1997 №4-К у розмірі 40 відсотків до посадового окладу з врахуванням доплати за 2 кваліфікаційний клас та надбавку за вислугу років у розмірі 40 відсотків.

Згідно довідкам Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 №5038-37053 та №5038-37054 позивачу на період роботи з 01.06.2005 по 31.12.2005 донараховано заробітну плату в сумі 81229,00грн.

Заробітна плата судді, як складова його матеріального та соціально-побутового забезпечення, є елементом статусу судді. Частиною першою статті 44 Закону України “Про статус суддів” визначено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

03.09.2005 Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про оплату праці суддів” № 865 (з 16.01.2008 назву постанови викладено у наступній редакції “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”) (далі Постанова) якою, затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, а також (з 16.01.2008) розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.

Згідно з додатками 4,5 до Постанови посадовий оклад судді Севастопольського апеляційного господарського суду становить 8,5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про оплату праці” мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Так, Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік”, Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік” визначені наступні розмірі мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2006 року 350,00грн., з 1 липня 2006 року 375,00грн., з 1 грудня 2006 року 400,00грн., з 1 січня 2007 року 400,00грн., з 1 квітня 2007 року 420,00грн., з 1 липня 2007 року 440,00грн., з 1 жовтня 2007 року 460,00грн., 1 січня 2008 року 515,00грн., з 1 квітня 2008 року 525,00грн. з 1 жовтня 2008 року 545,00грн., з 1 грудня 2008 року 605.00грн. на місяць.

Урядом України 31.12.2005 прийнято постанову “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865” № 1310. Серед іншого, Постанову доповнено пунктом 4-1 за змістом якого розміри посадових окладів суддів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332,00грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.

Таким чином, щорічне поетапне збільшення розміру мінімальної заробітної плати, що передбачається законами про Державний бюджет України, не призводить до збільшення розміру заробітної плати суддів.

Пункт 4-1 Постанови "Про оплату праці суддів" визнано незаконним постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 і набрала законної сили.

Крім того, ОСОБА_1 має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно даних фінансово-економічного відділу Севастопольського апеляційного господарського суду сума донарахованого грошового утримання позивачу без утримання податку з доходів фізичних осіб складає 65521,00грн.

Колегія суддів зазначає, що підставою недоотримання позивачем заробітної плати та грошового утримання є незаконне заниження розміру посадового окладу, внаслідок незастосування фактичного розміру мінімальної заробітної плати у збільшеному розмірі для встановлення посадового окладу та не донарахування щомісячних премій, надбавок за вислугу років, щомісячного грошового утримання та інших виплат, розмір яких залежить від розміру посадового окладу.

Зазначені виплати здійснюються з Державного бюджету України відповідно до встановленого законодавством порядку.

Так, відповідно до частини першої статті 120 зазначеного закону, фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною другою цієї статті передбачено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

1) Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ;

2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних судах (у тому числі Апеляційному суду України), військових судах (місцевих та апеляційних разом) та окремо по Касаційному суду України та кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році (частина третя статті 120 Закону України "Про судоустрій України").

Державна судова адміністрація України розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на підставі зазначених нормативів (частини четверта статті 120 Закону України "Про судоустрій України").

Відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на державну судову адміністрацію. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснює Рада суддів України, а також органи державної влади, визначені законом (частина пята статті 120 Закону України "Про судоустрій України").

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 126 Закону України "Про судоустрій України", до повноважень Державної судової адміністрації України віднесено виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом. Також з положень зазначеної статті вбачається, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення про територіальні управління державної судової адміністрації, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.11.2004 № 205/04, “основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності загальних місцевих судів (далі - судів), яке становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя”.

Враховуючи, що Севастопольський апеляційний господарський суд є спеціалізованим судом, та його фінансування не відноситься до повноважень Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Севастополі колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги до цього відповідача не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що здійснювати виплату недоотриманої заробітної плати та грошового утримання позивачу, за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", відповідно Закону України "Про державний бюджет України" повинна Державна судова адміністрація України.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлені бюджетні видатки за програмою “Виконання рішень судів на користь суддів” на 9500,00 тис. грн.

За таких повноважень відповідачів, права позивача можуть бути відновлені шляхом зобов'язання Державного казначейства України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" у сумі 146750,00грн. для виплати позивачу та стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 у зазначеній сумі, з якої: 81229,00грн. складає заробітна плата та 65521,00грн. - довічне грошове утримання.

Сума, яка підлягає стягненню на користь позивача вказана без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів. Оскільки справляння податку і сплата податків та інших обовязкових платежів є обовязком роботодавця та працівника, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів без визначення їх розміру.

Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції має бути змінена через наступне. В резолютивній частині постанови вказано: стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 заборгованість (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів) по заробітній платі у розмірі 81229( вісімдесят одна тисяча двісті двадцять девять) гривень 00 копійок та довічному грошовому утриманню у розмірі 65521(шістдесят пять пятсот двадцять одна) гривні 00копійок. Тоді як заявник апеляційної скарги в судовому засіданні пояснив, що недоплачені суми не можуть бути зазначені як "заборгованість", оскільки заборгованістю є суми, що нараховані до сплати позивачу, однак не сплачені з вини відповідача. Тоді як видатки за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів” у сумі 146750,00грн. за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 не були зараховані з Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України, а отже і не могли сплачуватися на користь позивача. Таким чином, колегія суддів зазначає, що резолютивну частину постанови суду слід змінити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтею 195, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.02.2010 у справі №2а-2840/09/2770 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:

"Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Державне казначейство України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 20055032) провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів” у сумі 146750,00грн. (сто сорок шість тисяч сімсот пятдесят гривнь 00 копійок) для виплати судді Севастопольського апеляційного господарського суду ОСОБА_1.

Стягнути з Державної судової адміністрації України (01021, місто Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) на користь судді Севастопольського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номерНОМЕР_1) за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів” несплачену частину із заробітної плати за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 у розмірі 81229,00грн. ( вісімдесят одна тисяча двісті двадцять девять гривень 00копійок) (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів), а також несплачену частину із щомісячного грошового утримання за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 у розмірі 65521,00грн. (шістдесят пять тисяч пятсот двадцять одна гривня 00 копійок) (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів), а всього 146750,00грн. (сто сорок шість тисяч сімсот пятдесят гривень 00 копійок).

У задоволенні позовних вимог до Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Севастополі відмовити."

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 серпня 2010 р.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко