Ухвала суду № 11992950, 27.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2104/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Зайцева М.П., Усенка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський елеватор»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у справі за їх позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції у Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Білоцерківський елеватор»звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції у Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000581/151/0/3870 від 20 листопада 2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ВАТ «Білоцерківський елеватор»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Київський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Білоцерківської ОДПІ в Київській області відповідно 13.11.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету відповідно до вимог абз. 1 ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»ВАТ «Білоцерківський елеватор», код ЄДРПОУ 00951729.

Підставою для проведення перевірки є виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 26.10.2009 року № 23411/7/15-0217 та Державної податкової адміністрації в Київській області від 03.11.2009 року № 10399/7/12-126.

Перевіркою встановлено, що статутний фонд ВАТ «Білоцерківський елеватор»на момент створення підприємства відповідно до установчих документів заявлений у сумі 1259848,00 грн. та розподілений на 5039392 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Засновником підприємства відповідно до установчих документів є, окрім інших суб'єктів господарювання, держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області, частка якого у цінних паперах підприємства складає 6,16 %.

Відповідно до п. 5 Протоколу № 18 від 30.04.2009 року загальних зборів акціонерів ВАТ «Білоцерківський елеватор», прибуток підприємства за 2008 рік складає 5747000,00 грн. та прийнято рішення дивіденди не нараховувати, а спрямувати прибуток на розвиток підприємства.

В ході проведення перевірки працівниками Білоцерківської ОДПІ виявлено та зафіксовано в акті перевірки № 3616/151/545 від 13.11.2009 року факт неперарухвання позивачем у встановлені чинним законодавством строки на користь державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету (код бюджетної класифікації - 21010100), нарахованої на акції, що належать державі, у сумі 53102, 00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки заступником начальника Білоцерківської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 000581/151/0/3870 від 20.11.2009 року про визначення податкового зобов'язання на частину прибутку (доходу) - дивідендів в сумі 53102,00 грн., отримане повноважним представником позивача 20.11.2009 року.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно з п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під дивідендами розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.

Статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

У відповідності до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», господарські товариства повинні сплатити до 1 червня 2009 року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Згідно із абз. 1 ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що у разі неприйняття господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007 та 2008 роки до 1 червня 2009 року, такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 червня 2009 року. Тобто обов'язок суб'єкта господарювання здійснити таку виплату є безумовним (подібним до податкового зобов'язання) і не може залежати ні від рішення вищого органу управління суб'єкта господарювання, ні від будь-яких інших (окрім форс-мажорних) об'єктивних чи суб'єктивних обставин.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 08.04.2009 року «Про затвердження базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у 2009 році», частка прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів господарських товариств Мінтрансзв'язку становить 15 %.

Додатком № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»передбачено, що органом, за яким закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежу, що має код бюджетної класифікації 21010100, є Державна податкова адміністрація України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Фонду державного майна України від 17.06.2009 року № 10-31-8501 «Щодо переліку господарських товариств, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів на корпоративні права держави за результатами фінансово - господарської діяльності в 2008 році»", загальними зборами акціонерів ВАТ «Білоцерківський елеватор»відповідне рішення про нарахування дивідендів не прийнято.

Відповідно до абз. 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах „а"-„в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. У разі несплати в установлений термін податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, виникає право податкової застави на активи платника податків і таке податкове зобов'язання визнається податковим боргом.

Всупереч вищезазначеним вимогам норм чинного законодавства ВАТ «Білоцерківський елеватор»не подано до податкового органу розрахунок та не проведено відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку з суми частки, яка належала державі та входила до статутного фонду підприємства в сумі 53120,00 грн.

Отже, враховуючи те, що держава є особливим суб'єктом господарювання, взаємовідносини з яким регулюється законодавчо, і у Статутному фонді апелянта державна частка становить 6,16 %, до спірних правовідносин застосовуються відповідні норми закону, які регулюють порядок сплати належних державі коштів до бюджету.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський елеватор»відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 27.10.2010 року.