Ухвала суду № 119927356, 20.06.2024, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/955/24

1-кс/368/175/24

УХВАЛА

Іменем України

"20" червня 2024 р. м. Кагарлик Київської області

Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1

При секретарі- ОСОБА_2

За участі:

Слідчий - ОСОБА_3

- розглянувши скаргуадвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань, -

В С Т А Н О В И В :

14.06.2024року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшласкарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань, в прохальній частині якої скаржник просить слідчого суддю винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

- зобов`язати слідчого (уповноважену особу) ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області внести до ЄРДР відомості, викладені в заяві ОСОБА_5 від 10 червня 2024 року та невідкладно розпочати досудове розслідування.

Вимоги, викладені в прохальній частині скарги, скаржник в мотивувальній її частині обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

- 10 червня 2024 року ОСОБА_5 звернулася до Відділення поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення по відношенню до її чоловіка - військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 .

Так, у вказаній заяві було зазначено наступне:

"...08.06.2024 року мій чоловік, - ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , - був доставлений мертвий до приміщення моргу Кагарлицької ЦРЛ.

Під час огляду тіла мого чоловіка, - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - було виявлено, що на тілі мого чоловіка містяться чисельні тілесні ушкодження у виді синців та гематом, а саме, - на обличчі та тулубі.

Наявність тілесних ушкоджень на тілі мого чоловіка дають мені підстави вважати, що смерть мого чоловіка була насильницька та спричинена діями невідомих осіб, а тому смерть заподіяна шляхом умисного позбавлення життя...».

За вказаними фактами Заявник - ОСОБА_5 просила внести відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування, притягнути до кримінальної відповідальності осіб, причетних до заподіяння смерті її чоловіку - ОСОБА_6 , призначити судово-медичну експертизу з метою встановлення причини смерті ОСОБА_6 та визнати її потерпілою.

Частина 1 ст. 1 Кримінального кодексу України визначає, що завданням Кримінального кодексу України є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, і в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

У ст. 24 і п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, закріплено демократично-правовий принцип «всі рівні перед законом, і судом».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розспідувннь.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений, зокрема., починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з обставинами, вказаними у заяві про кримінальне правопорушення, просилося внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Разом з тим, всупереч імперативним вимогам КПК України щодо недопущення невнесення відомостей до ЄРДР, слідчим (уповноваженою особою) Відділення поліції №1 Обухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області після отримання заяви про кримінальне правопорушення не було здійснено, передбачених ст. 214 КПК України, обов`язкових дій.

Таким чином, бездіяльність слідчого (уповноваженої особи) Відділення поліції №1 Обухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області повністю не узгоджується із нормами Кримінального кодексу України, основними завданнями якого є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобіганн злочинам.

З огляду на вищевикладєне, слідчий (уповноважена особа) Відділення поліції №1 Обухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області був зобов`язаний після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 10 червня 2024 року внести відомості, викладені у даній заяві до ЄРДР, та розпочати досудове розслідування.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 КПК України, порядок кримінального провадження н території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яки надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасникі. кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини та жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань післ отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Частина 1 ст. 306 КПК України визначає, що скарги на рішення, дії чі бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про, зокрема, зобов`язанню вчинити певну дію ( п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означав невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Таким чином, очевидним є факт протиправної бездіяльності слідчого (уповноваженої особи) Відділення поліції № 1 Обухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 10 червня 2024 року протягом 24 годин після отримання даної заяви, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 214 КПК України.

Заяву про вчинене кримінальне правопорушення від 10 червня 2024 року було отримано уповноваженою особою Відділення поліції № 1 Обухівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 11 червня 2024 року (докази отримання надаються). Таким чином, строк передбачений на оскарження дій/ бездіяльності триває до 22 червня 2024 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.: ст. 214, 303, 304, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, - скаржник просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній чатині скарги.

14.06.2024року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слуханняданого кримінального провадженнябула визначенаслідчий суддяКагарлицького районногосуду ОСОБА_7 , присвоєно справа № 368/955/24, провадження № 1 кс/368/175/24.

17.06.2024року слідчимсуддею Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_7 подано заявупро самовідвід в даному кримінальному провадженні з огляду на наявність підстави, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

17.06.2024року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слухання даного кримінального провадження в частині слухання питання самовідводу судді ОСОБА_7 був визначений слідчий суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1

18.06.2024 року слідчим суддею винесено ухвалу, згідно якої:

1.Заяву просамовідвід слідчогосудді ОСОБА_7 у кримінальному провадженніза скаргоюадвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань, справа № 368/955/24, провадження № 1 кс/368/175/24, - задовольнити.

2. Відвести слідчого суддю Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_7 від розгляду справи № 368/955/24, провадження №1 кс/368/175/24, за скаргоюадвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань.

3. Справу за скаргоюадвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань, справа № 368/955/24, провадження № 1 кс/368/175/24, - направити до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення іншого слідчого судді цього ж суду, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України, - для слухання даної справи.

19.06.2024року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слуханняданого кримінального провадженнябув визначенийслідчий суддяКагарлицького районногосуду ОСОБА_1 , присвоєно справа № 368/955/24, провадження № 1 кс/368/175/24.

19.06.2024 року слідчим суддею було винесено ухвалу, згідно з якою:

1. Відкрити провадження у справі № 368/955/24, провадження № 1 кс/368/175/24 за скаргоюадвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань.

2.Призначити судовезасідання заскаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань, -

-в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул.Володимира Великого, 3 на 17 год. 30 хв. 19.06.2024 року.

3. В судове засідання викликати учасників судового провадження:

-скаржника,- авдоката ОСОБА_4 ;

-прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області;

-слідчого СВОбухівського РУП ГУ НП в Київській області;

4. В порядку підготовки до слухання провадження:

- зобов`язати слідчий відділ СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області в строк до 17 год. 30 хв. 19.06.2024 року надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, (адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3), матеріали по перевірці заяви ОСОБА_5 від 10.06.20224 року про кримінальне правопорушення та іншу подію).

5.Копію ухвалинаправити учасникамсудового провадження, які підлягають виклику в судове засідання.

В судове засідання, яке відбулося 19.06.2024 року скаржник, - адвдокат ОСОБА_4 , - не з`явився, хоча був повідомлений судом про день, час та місце слухання кримінального провадження, проте, - на адресу суду надійшла письмова заява клопотання скаржника, в якій він просить суд слухати кримінальне провадження без його участі, вимоги, викладені в прохальній частині скарги, - підтримує в повному обсязі.

В судове засідання, яке відбулося 19.06.2024 року, прокурор не з`явився, хоча був повідомлений про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява клопотання прокурора, в якій він просить суд слухати справу без його участі.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.06.2024 року, слідчий СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_8 , - заперечувала проти задоволення вимог, викладених в заяві скаржника, та повідомила, що по факту смерті ОСОБА_6 як військовослужбовця вже заведено інше кримінальне провадження в іншому слідчому підрозіділі в іншій області України, тому вона після отримання заяви ОСОБА_5 перенаправила її заяву до слідчого, в провадженні якого вже перебуває кримінальне провадження по факту самогубства ОСОБА_6 .

Розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши слідчого, яка заперечувала проти задоволення скарги, приходжу до висновку щодо задоволення скарги, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Перш за все зазначаю, що однією із засад проведення кримінального провадження, які зазначені в ст. 7 КПК України та ст. 22 КПК України, - є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Наголошую, що рішення прийнято лише на підставі скарги та доданих до неї документів, а тому слід вважати доведеними обставини справи, які зазначені скаржником в скарзі (так як вони не спростовані в судовому засіданні слідчим), а саме:

- 10.06.2024 року громадянка України ОСОБА_5 звернулася до ЧЧ ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП вКиївській області з заявою про те, що при огляду трупа її чоловіка (війсчьковослужбовця, який був доставлений мертвий з місця несення служби), який знаходиться в приміщенні моргу Кагарлицької ЦРЛ було виявлено, що на тілі її чоловіка є синці та гематоми, а тому вона вважає, що смерть її чоловіка була не самогубством, а містяться ознаки насильницької смерті.

Зазначаю, що заява про скоєне кримінальне правопорушення (злочин), - була здана ОСОБА_5 до ЧЧ ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ще 10.06.2024 року, проте, - заява про скоєний злочин (як вбачається з змісту вбивство), - не була взагалі зареєстрована посадовими особами відділку поліції майже добу, і лише після сплину часового проміжку доби, - така заява потерпілої була зареєстрована і то не до ЄРДР, а до ЖЄО.

Заяву переданобуло слідчомуСВ ОбухівськогоРУП ГУНП вКиївській областімайору поліції ОСОБА_8 , яка, в порушення вимог, ст. 214 КПК України, - не зареєструвала заяву до ЄРДР, а передала типу за підсудністю до слідчого в іншу область, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, яке порушене за фактом самогубства військовослужбовця.

Отже, формально з заяви ОСОБА_5 про скоєний злочин вбачається склад кримінального правопорушення (попередньо ч. 1 ст. 115 КК України, але, наголошу.ю, - не самогубство), окрім того, - заява подана про реєстрацію відомостей саме про скоєний злочин, вказано об`єктивні ознаки скоєного злочину (місце, час, наслідки, тощо).

Дана заява в порушення вимог ст. 214 КПК України не була зареєстрована до ЄРДР, та взагалі відсутні відомості про її належну реєстрацію в Обухівському РУП ГУ НП в Київській області.

Вважаю, що дії (бездіяльність) відповідальних осіб СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області (слідчого), - є незаконними, так як порушують як Основний Закон України, - Конституцію України, так і норми КПК України, та галузевий Закон, яким працівникам поліції слід керуватися неухильно, - Закон України «Про Національну поліціїю України», та, як наслідок, - повинні бути припинені шляхом винесення судового рішення слідчим суддею у виді ухвали, яка оскарженню не підлягає, та підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення з огляду на наступне.

Перш за все слід зазначити, що бездіяльність відповідальних осіб СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області порушує норми ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Так, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Формування, функціонування та розвиток правового порядку здійснюються на певних засадах, які являють собою систему взаємопов`язаних та взаємодіючих головних елементів правової основи регулювання суспільних відносин. Фундамент правового порядку становлять принципи, положення Конституції України, права і свободи людини та ін. Вони визначають виникнення його окремих елементів, поєднують їх в єдине ціле, забезпечують такі властивості правопорядку, як динамізм, стабільність та ін.

Заснований назакріплених вРозділі ІКонституції Українипринципах правопорядоквиступає могутнімантиподом анархії,хаосу,неорганізованості,невизначеності танестабільності відносинміж людьми.Він стримуєможливі незаконніпрояви збоку держави,її органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб стосовно громадян, а також однісї людини щодо іншої. Громадяни, інші суб`єкти права у разі примушення їх робити щось протиправне, звертаються за захистом до відповідних органів держави, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, можуть посилатись як на конкретні норми законодавства, так і на зазначені засади правопорядку.

Встановлені КонституцієюУкраїни засадинабувають певноїякості впринципах,які виступаютьправовими імперативамидій суб`єктівправа вусіх сферахдержавного ісуспільного життя.

У першу чергу це стосується принципів законності, гуманності, справедливості, верховенства права, верховенства Конституції України, принципу поділу влади та ін.

Додержання принципів відіграє важливу роль у зміцненні правопорядку.

На перше місце серед засад слід поставити принцип законності, який являє собою найбільш загальну, широку і категоричну вимогу правомірної поведінки (діяльності) суб`єктів суспільних відносин у сфері як законотворчості, так і правореалізації. Жодна юридично значуща дія в демократичній, правовій державі не може бути поза сферою дії принципу законності, виконання його вимог законотворчими органами держави забезпечує правовий характер законодавства правову основу правопорядку. Відносно правореалізації законність вимагає суворого додержання і виконання законів органами держави, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами та їх соціальними утвореннями.

Відповідно, в ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлюється відповідний спеціально-дозвільний тип правового регулювання, притаманний органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам. Фактично йдеться про принцип «заборонено все, крім дозволеного законом».

Встановлення щодо державних органів і органів місцевого самоврядування саме цього типу правового регулювання є закономірним. В умовах правової держави він є найбільш оптимальним способом впорядкування діяльності органів держави, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Він забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливе свавілля з боку держави та її органів.

Такий порядок є природним для будь-якої сучасної правової, демократичної держави. Як відомо, однією з найважливіших ознак правової держави є її пов`язаність правовим законом. Це означає, що діяльність зазначених органів, посадових осіб повинна здійснюватися на основі правових актів, у їх межах і за процедурою, встановленою цими актами. Конституцією України і законами пов`язані законодавча, виконавча і судова гілки влади.

Відповідно, ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплює вимогу пов`язаності держави законом, яка випливає з принципу законності. Тому цю конституційну норму можна розглядати як важливу правову гарантію забезпечення основних прав і свобод особистості.

Офіційно представляючи народ, органи держави та органи місцевого самоврядування мають набір владних повноважень для виконання покладених на них завдань. Для цього вони наділені правами та іншими засобами виражати і втілювати в життя інтереси та волю народу.

Владні повноваження надаються органам держави та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам для обов`язкової реалізації. Якщо користування громадянином своїми правами залежить від його волі, то суб`єкт владних повноважень зобов`язаний здійснювати надані йому права для забезпечення і захисту публічних інтересів.

Виходячи звимог ч.2ст.19Конституції України,органи державита органимісцевого самоврядування,їх посадовіособи повиннідіяти лишеу межахповноважень,визначених івстановлених узаконодавчих актах.

Конституція спеціально наголошує на тому, що перелік повноважень, які повинні бути максимально точно та повно регламентовані, необхідно закріплювати в Конституції та законах. Ступінь конкретизації цих норм має бути максимальним. Це необхідно насамперед для того, щоб звести до мінімуму можливе свавілля державних органів при тлумаченні цих норм, створити перешкоди довільному, суб`єктивному розумінню і застосуванню повноважень. Розсуд посадових осіб повинен мати свої легальні межі.

Всі органи державної влади, органи місцевого самоврядування та посадові особи повинні діяти в межах наданих їм повноважень. Обмеженість будь-якого повноваження це його органічно іманентна властивість, оскільки абсолютно безмежних повноважень в умовах правової, демократичної держави існувати не може. Межі повноважень окреслюють їх зміст та обсяг. Такі межі обов`язково встановлюються Конституцією та законами України.

Отже, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язує органидержавної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Спосіб це визначене законом в їх компетенції те, яким чином здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов`язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Зглядаючись на вимоги ч. 2ст. 19 Конституції України, які в даному випадку для відповідальних осіб СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області (зокрема слідчого та прокурора), - є апріорі імперативними, вважаю, що посадова особа СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, - в даному випадку слідчий - порушила спосіб виконання своїх повноважень, а саме, - порушила вимоги КПК України, та положення Закону України «Про Національну поліцію України».

Порушення норм процесуального права, - норм КПК України, допущені посадовими особами СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

Згідно положень ст. 25 КПК України:

Прокурор, слідчий зобов`язанів межахсвоєї компетенціїрозпочати досудоверозслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Загальна засада, яка міститься у ст. 25 КПК України, характеризує кримінальне провадження як владно-організаційну діяльність посадових осіб та органів, які діють offisio, тобто в офіційному порядку, відповідно до службового обов`язку, від імені держави. Цей принцип становить основу правового регулювання повноважень прокурора та слідчого у кримінальному провадженні, їх взаємовідносин з іншими суб`єктами та судом, системи і порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, процедури винесення процесуальних рішеш тощо.

Правовий зміст принципу публічності становлять такі положення.

Зазначаю в даному випадку, що, дійсно, - існує кримінальне провадження по факту самогубства громадянина ОСОБА_6 , проте, - воно внесено в ЄРДР за ст. 115 КК України з відміткою, як самогубство, а в даному випадку із заяви потерпілої вбачається, що смерть її чоловіка містить насильницький характер, тому, на мою думку, - ст. 115 КК України з відміткою про самогубсмтво, та ознаки насильницької смерті, що кваліфікуєтьтся за ч. 1 ст. 115 КК України, - дві різні речі, а тому слідча була зобов`язана внести відомості в ЄРДР, в потім на підставі постанови, - могла процесуальну можливість направити матеріали до приєднання до полпереднього ЄРДР.

Далі,-на початковомуетапі кримінальногопровадження прокурор,слідчий зобов`язанів межахсвоєї компетенціїрозпочати досудоверозслідування вкожному випадкубезпосереднього виявленняознак кримінальногоправопорушення абов разінадходження заяви(повідомлення)про вчиненнякримінального правопорушення.

Відповідно дост.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Засадою публічності пояснюється вимога поєднання ініціативи і активності в процесуальній діяльності прокурора та слідчого підчас кримінальногопровадження.

До засобів забезпечення цієї активності належать владні повноваження, процесуальні обов`язки, дискреційні повноваження та власна процесуальна ініціатива. Відповідно до вимог закону на осіб, які ведуть досудове кримінальне провадження, покладається обов`язок вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).

Публічність виявляє себе також у тому, що прокурор, слідчий зобов`язані забезпечити під час кримінального провадження повагу до людської гідності (ст. 11 КПК); права та законні інтереси осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні (статті 12-20 КПК). На них покладається обов`язок не тільки повідомити вказаних осіб про їх права, передбачені КПК, а й роз`яснити їх (п. 2 ч. З ст. 42, ч. 3 ст. 223 КПК) та забезпечити можливість їх використання.

До правового змісту принципу публічності входить покладення державою на прокурора, слідчого, керівника органу досудового розслідування, інших службових осіб органів державної влади обов`язку неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК); виконувати процесуальні дії або приймати процесуальні рішення у розумні строки (ч. 1 ст. 28 КПК); збирати докази (ч. 2 ст. 93 КПК); відповідно до їх компетенції проводити слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії; скласти обвинувальний акт та передати його до суду (ст. 291 КПК); закрити кримінальне провадження при наявності до того підстав (ст. 283-284 КПК) тощо.

Винятком із принципу публічності є кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів Національної поліції.

Згідно ч.1ст.39КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.

Згідно п.1ч.2ст.39КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою визначати старшого групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Згідно ч.1ст.40КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Згідно п.1ч.2ст.40КПК України слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Отже, положеннями ч. 2 ст. 40 КПК України визначаються повноваження слідчого, який здійснює досудове розслідування.

Згідно зп.5ч.1ст.3КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч.2ст.214КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно ч.4ст.214КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно ч.5ст.214КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

- дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

- прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

- інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

- попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

- інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Згідно ч.6ст.214КПК України слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

Отже,досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК).

Одним із суб`єктів, які реалізують завдання кримінального судочинства, є слідчий, який у своїй професійній діяльності застосовує положення кримінального процесуального законодавства, та процесуальне визначення якого надано в п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Так,згідно п.17ч.1ст.3КПК Українислідчий слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально - виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішньо контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважеі в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудої розслідування кримінальних правопорушень.

Отже, слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).

Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Слід зазначити,що іззаявою чиповідомленням можезвернутися якзаявник,так іпотерпілий.

Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженої розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ст. 60 КПК).

Потерпілим, згідно зі ст. 55 КПК України, є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права та обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про його процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 55 КПК). Другий екземпляр пам`ятки долучається до матеріалів досудового розслідування із відповідною відміткою про її вручення потерпілому.

Отже, потерпілим в даному випадку є фізична особа, - ОСОБА_5 , - так як вона є офіційною дружиною військовослужбовця, який дсотавлений в місцевий морг з явними тілесними ушкодженнями у виді синців на обличчя та на тулубі.

Далі, про прийняття і реєстрацію заяви особа, що її подала, отримує від органу, до якого вона звернулась, документ про прийняття і реєстрацію заяви (ст. 60 КПК).

Після офіційного прийняття та реєстрації заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення передається керівнику органу досудового розслідування.

Керівник органудосудового розслідуваннявизначає попереднюправову кваліфікаціюта працівника,який проводитимерозслідування.Така діяпроцесуально оформляєтьсядорученням пропроведення досудовогорозслідування,у якомумають бутизазначені: відомості про слідчого, якому доручено провести досудове розслідування; відомості про час та місце його проведення; прізвище, ім`я, по батькові заявника, відомості про інше джерело обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; відомості про керівника органу досудового розслідування, його підпис, ініціали, прізвище.

Суд наголошує на тій обставині, що, в даному випадку обов`язок зареєструвати заяву повідомлення про злочин імперативно (тобто, в будь якому випадку) покладено на посадову особу керівника слідчого відділення чи слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, як на реєстратора відомостей в розумінні ст.. 214 КПК України.

Далі, внесення відомостей до ЄРДР визначає момент початку досудового розслідування.

Одержавши від керівника доручення про проведення досудового розслідування, слідчий відразу, не зволікаючи, повинен внести відомості до ЄРДР.

ЄРДР - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог КПК, Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України,зокрема,-п.1Розділу IIНаказу ОфісуГенерального прокурора«Про затвердженняПоложення проЄдиний реєстрдосудових розслідувань,порядок йогоформування таведення» від30червня 2020року за№ 298, (із змінами та доповненнями), - з метою забезпечення: єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.

Реєстрація кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ст. 218 КПК).

Реєстраторами ЄРДР є: прокурори; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення).

Користувачами ЄРДРє: керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи органів внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та Державного бюро розслідувань, які виконують функції з інформаційно - аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-облікових, дактилоскопічних, тощо) відповідно до чинного законодавства.

Внесення відомостей реєстратором здійснюється шляхом заповнення реквізитів статистичних карток або автоматичного вибору відповідних даних у довідниках та включення їх до документів первинного обліку про: кримінальне правопорушення; наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення; заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності; особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та яка підозрюється у їх вчиненні; рух кримінального провадження.

Після внесення відомостей до ЄРДР реєстратором проводиться накладення електронного цифрового підпису. Використання електронного підпису здійснюється відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Законом передбаченообов`язок слідчого, прокурора,іншої службовоїособи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, прийняти і зареєструвати їх. Будь-яка відмова не допускається. Очевидно, що у разі виявлення неточностей у змісті заяви чи повідомлення, поданих особисто, приймається інформація та оформляється протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення.

Проте, як в бачається з матеріалів кримінального провадження по заяві скаржника ОСОБА_5 , - яка взагалі не була зареєстрована в установленому Законом порядку, - не здійснено жодної процесуальної дії, що є порушенням вимог КПК України.

Далі, особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.

Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об`єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв`язку, непритомний стан заявника, відрядження, тощо.)

Відповідно, вважаю така бездіяльність відповідальних посадових осіб СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, які виразилися в нереєстрації заяви про вчинений злочин до ЄРДР, - є незаконними, та такими, які грубо порушують вимоги ст. 25, 26, 214 КПК України щодо порядку реєстрації заяви про злочин, Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30 червня 2020 року за № 298.

Тому,вважаю,що скаржникв даномувипадку правомірнозвернулвся до слідчогосудді впорядку,який передбаченост.ст.24,303,304КПК України.

Згідно ст.24КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п.1ч.1ст.303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Отже, відмова у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення є неприпустимою.

Тобто, на посадових осіб СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області (керівника структурного підрозділу, - слідчого відділення, слідчого, як реєстраторів в розумінні ст.. 214 КПК України) імперативно (тобто, в будь якому випадку, незалежно від будь яких чинників) покладено обов`язок невідкладно вносити всі отримані повідомлення і заяви про злочин до ЄРДР.

Слід зазначити, що дослідча перевірка не є процесуальною формою здійснення кримінального провадження у відповідності до положень КПК України.

Скаржником зазначено в його заяві, яку вона надала, - про необхідність невідкладного внесення відомостей про вчинений злочин до ЄРДР, в зв`язку з існуванням обставин, які мають ознаки складу кримінального правопорушення (злочину).

Зазначаю, що КПК України передбачає лише одну форму перевірки достовірності відомостей, викладених в заявах (повідомленнях) про злочин, - внесення відомостей до ЄРДР, відповідно, діючим КПК України передбачено лише одну форму перевірки достовірності відомостей, викладених в заяві (повідомленні) про злочин, - внесення відомостей до ЄРДР і проведення досудового розслідування за правилами, передбаченими КПК України.

Визначаючи такий порядок початку кримінального переслідування, законодавець виходив із того, що посадова особа органу досудового розслідування фактично позбавлена можливості іншим чином перевірити обставини, викладені в заяві/повідомленні про злочин, окрім, як шляхом проведення необхідних слідчих та процесуальних дій.

Такий порядокпочатку досудовогорозслідування єєдино можливимзгідно нормКПК України,що витікаєіз законностіта верховенстваправа,як загальнихзасад кримінальногопровадження,-ст.ст.7,8КПК України, однак, відповідальними посадовими особами СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області грубо порушено положення КПК України щодо початку досудового розслідування, а саме, - всупереч ст. 214 КПК України не внесено відомості, викладені в заяві, до ЄРДР.

Слід зазначити, що предметом судового провадження при розгляді даної скарги є саме наявність/відсутність порушень процесуального Закону у діяхвідповідальних посадових осіб СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, і жодним чином не допускається будь яке дослідження фактичних обставин вчиненого злочину, в т.ч. і щодо наявності ознак злочину у поданій заяві.

В даному випадку слід виходити з того, що скарга подається у порядку, передбаченому Главою 26 КПК України, - «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування».

Відповідно,до функційслідчого суддіна данійстадії кримінальногопровадження належитьлише формальнаоцінка процесуальнихпорушень,допущених слідчим,прокурором,але ніякимчином невстановлення обставинвчиненого кримінальногоправопорушення (злочину), оскільки слідчий суддя у цьому випадку не наділений повноваженням суду розглядати кримінальну справу по суті.

Окрім того,вповідно довисновків УзагальненняВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ«Про практикурозгляду скаргна рішення,дії чибездіяльність органівдосудового розслідуваннячи прокурорапід часдосудового розслідування»за 2017рік підчас розглядускарг набездіяльність,яка полягаєу невнесеннівідомостей доЄРДР,слідчим суддямнеобхідно враховувати,що КПКдійсно передбачаєвнесення доЄРДР відомостейна підставізаяв таповідомлень прокримінальне правопорушення,а небудь-якихзаяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об`єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Саме тому апелювати на цьому етапі до положень ст. 2 КК, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, - недоцільно.

Якщо зізвернення особивбачається,що вонапорушує передорганом досудовогорозслідування питанняпро вчиненнякримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

В даному випадку наголошую на тому, що слідча повинна була внести відомості до ЄРДР, а вже потім при виявлення іншого ЄРДР, - нгаправити дане ЄРДР для приєднання до попереднього.

Таким чином, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обгрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Згідно п.3ч.2ст.307КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов`язання вчинити певну дію.

Згідно ч.3ст.307КПК України ухвала слідчого суді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Слід зазначити,що положенняч.3ст.307КПК України забороняє оскарження жодного з рішень слідчого судді, ухваленого ним за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, окрім рішення про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Слід зазначити, що дане положення також відповідає Основному закону України, - Конституції України.

Так, перед прийняттям даного Кодексу, він проходив юридичну експертизу у Міністерстві юстиції України на предмет законності, відповідності його положень іншим Законам України, конституційності, тобто, відповідності Основному Закону України, - Конституції України.

Окрім того, на даний час немає рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень ч. 3 ст. 307 КПК України, немає правової позиції ВССУ щодо можливості відступлення в певних, окремо взятих випадках, від положень щодо порядку та умов оскарження ухвал слідчого судді, що, звісно ж, виключає можливість оскарження даної ухвали слідчого судді, так як відсутні повністю правові підстави для такого оскарження.

Окрім того, оскарження даної ухвали не передбачено ст. 309 КПК України.

Крім того,згідно ч.3ст.309КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Окрім того, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», викладено такі роз`яснення.

Частинами 1, 2 ст. 309 КПК передбачено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути предметом оскарження в апеляційному порядку на стадії досудового розслідування. Крім цього переліку, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді, постановлені в порядку ч. 2 ст. 117, ч. 7 ст. 583, ч. 9 ст. 584, ч. 6 ст. 591 КПК. Водночас сторона кримінального провадження має право висловити свою незгоду з ухвалою, можливість оскарження якої не передбачена в КПК, шляхом подання під час підготовчого провадження в суді заперечень проти неї.

Отже, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені:

- ухвали слідчого судді, постановлені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора: ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ч. З ст. 307 КПК);

- ухвала про повернення скарги (ч. 6 ст. 304 КПК); ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора (ч. 6 ст. 304 КПК);

- ухвали слідчого судді, постановлені в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а саме:

- ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання (ч. 5 ст. 190 КПК);

- ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні (ст. 183 КПК);

- ухвала про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні (ст. 199 КПК);

- ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (ст. 181 КПК);

- ухвала про продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст. 181 КПК);

- ухвала про поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні (ст. 499 КПК);

- ухвала про продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні (ст. 499 КПК);

- ухвала про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову в такому направленні (ст. 509 КПК);

- ухвала про арешт майна або відмову у ньому (ст. 173 КПК);

- ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, що посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляється можливості здійснювати свою діяльність (ст. 163 КПК);

- ухвала про відсторонення від посади або відмову у ньому (ст. 154 КПК);

- ухвала про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку (ч. 2 ст. 117 КПК);

- ухвала про застосування чи відмову в застосуванні тимчасового арешту (ч. 7 ст. 583 КПК);

- ухвала про застосування чи відмову в застосуванні екстрадиційного арешту (ч. 9 ст. 584 КПК);

- ухвала про задоволення чи залишення без задоволення скарги на рішення про видачу (екстрадицію) особи (ч. 6 ст. 591 КПК).

У главі 26 КПК спеціально не встановлено перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді. Тому в цьому разі слід керуватися ст. 393 КПК. Для вирішення питання про те, чи має особа право звертатися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, слід зважати, чи стосується оскаржувана ухвала прав, свобод, інших інтересів особи, яка звертається з апеляційною скаргою.

Враховуючи вищевикладене,керуючись п. 1 ч. 1 ст. 303, 306, п. 3 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , - щодо невнесення відомостей до Єдиного реєструу досудових розслідувань, - задовольнити.

Зобов`язати слідчогоСВ ОбухівськогоРУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_8 (а в разі її відсутності, - будь якого слідчого вищевказаного слідчого підрозділу ОВС України, в тому числі керівника вищевказаного слідчого підрозділу), негайно,-після отриманняданої ухвали,-внести доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвідомості прокримінальне правопорушенняна підставізаяви ОСОБА_5 , яка була подана потерпілою до ЧЧ ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ще 10 червня 2024 року, (талон повідомлення єдиного обліку № 3342 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію) про вчинення кримінального правопорушення, та надати Заявнику ОСОБА_5 ( та її представнику, - адвокату):

- пам`ятку про права та обов`язки потерпілої;

- витяг з ЄРДР.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Невиконання рішення суду у виді ухвали тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.

Слідчий суддя: ОСОБА_1