Постанова № 11992536, 05.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2010 року 18:17 № 2а-11309/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкова Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укргазвидобуток"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.02.2010р. №001712/15-03/0

за участю представників сторін:

від позивача: Чудновський О.В.;

від відповідача: Мартинюк О.В.;

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

29 липня 2010 року відкрите акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (далі-позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі-відповідач) про скасування повідомлення - рішення №001712/15-03/0 від 12.02.10 р. Позовні матеріали передані на розгляд судді 30 липня 2010 року.

Ухвалою від 30 липня 2010 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 26 серпня 2010 року позивачем усунено недоліки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-11309/10/2670.

15 вересня 2010 року за участю учасників процесу, суд оголосив перерву у зв'язку з задоволенням клопотання про ознайомлення з матеріалам справи, та зобов'язав відповідача надати заперечення щодо заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні 05 жовтня 2010 року позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи тим що у податкової інспекції відсутні підстави передбачені п.п. 17.1.7. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III, для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання, тому що ця норма закону не передбачає застосування штрафу в разі сплати податку з помилкою у рахунках.

Відповідач надав письмові запереченнях, в яких вважає в межах граничного строку сплату податку, до бюджету на відповідний рахунок кошти від позивача не поступили, і тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Державної податкової інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на додану вартість відкритого акціонерного товариства "Укргазвидобування", ідентифікаційний код 25635581 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, який наявний в матеріалах справи.

В результаті якої складено акт №27/15-03 від 04.02.2010, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №001712/15-03/0 від 12.02.2010 року.

Дане податкове повідомлення-рішення №001712/15-03/0 направлено Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва керівнику «Укргазвидобуток», який є відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД від 11.04.2000 року №245 з ДК «Укргазвидобування» НАК Нафтогаз України» код 453760937, що відповідно до акту №27/15-03 від 04.02.2010 року встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток на 4 календарних дні у сумі 457 085 гри. (чотириста п'ятдесят сім тисяч вісімдесят п'ять гри.) та сплаті штрафу в розмірі 10% у сумі 45708 гри. 50 коп. (сорок п'ять тис. сімсот грн. 50 коп.).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку визначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Позивач з вказаним повідомленням-рішенням не погоджується, на підтвердження цього надав суду платіжне дорученням № 15 від 09.11.2009 року, яке вказує про сплату податку на прибуток у сумі 457085,00 (чотириста п'ятдесят сім тисяч вісімдесят п'ять гривень 00 кой).

Граничний термін сплати податку на прибуток позивача був 19 листопада 2009 року. Позивач сплатив вказаний податок 09 листопада 2009 року, проте виявив помилку у номері рахунку, на який оплачено податок.

Згідно Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи кошти перераховані на рахунок 31117009700011 (податок на прибуток приватних підприємств),відтак позивач встановив його, як помилково сплачений, про що свідчить лист адресований Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

Разом з тим, позивач завчасно, 16 листопада 2009 року, до закінчення граничного терміну сплати податку звернувся у встановленому порядку до відповідача із заявою про необхідність зарахувати сплачені позивачем кошти на вірний рахунок -31114002700011 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності) (лист з відміткою про отримання податковим органом 16.11.2009 наявний в матеріалах справи).

Відповідач не заперечує факт отримання листа від 16 листопада 2009 року з проханням позивача зарахувати сплачені кошти на вірний рахунок -31114002700011 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності).

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 лютого 2005 року N 58/78/22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2005 р. за N 247/10527. затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків.( далі- по тексту Порядок)

Згідно з цим Порядком поверненню з бюджету підлягають: надміру сплачені податки, збори (обов'язкові платежі) та помилково сплачені податки, збори (обов'язкові платежі).

Отже пунктом 5 даного Порядку визначено, що для повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.

Пункт 6 передбачає, що заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний (вкладний) рахунок платника податку в установі банку; на погашення податкового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, незалежно від виду бюджету, щодо якого обліковується такий борг; шляхом оформлення чека на одержання готівки в разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам (п. 7 Порядку) .

Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

На вимогу суду відповідачем надано висновок щодо заяви або результату розрахунку за загальним річним оподаткованим доходом фізичної особи № 50658/10 від 16.11.09., проте доказів направлення до Державного казначейства України не подано.

Наказ Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року N 226, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 р. за N 1000/7288 в пункті 3 чітко вказано, що повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, зі змінами (далі - План рахунків), шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України.

Статтею 17 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що податок зараховується до бюджетів згідно з Бюджетним кодексом.

За змістом ст. 13 Бюджетного кодексу будь-які податкові надходження поповнюють загальний або спеціальний фонд бюджету України. Відповідно до п. 4.1 Порядку виконання державного бюджету за доходами № 131, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року, усі податкові надходження до зазначених фондів обліковуються за відповідними балансовими рахунками згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів № 119, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.12.2000 року, на аналітичних рахунках, відкритих в обласних управліннях Державного казначейства України в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації доходів. Зазначена сукупність рахунків складає єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України.

Тобто, будь-який податок, що надійшов до бюджету, відображається на відповідному балансовому рахунку та враховується на єдиному казначейському рахунку незалежно від того, на який аналітичний рахунок він був сплачений.

Частиною 5 ст. 50 Бюджетного кодексу встановлено: податки та збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до доходу державного бюджету з моменту їх надходження на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Зміст терміну «єдиний казначейський рахунок" розкрито в Положенні про єдиний казначейський рахунок № 122, затвердженому наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року, де сказано: «Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України, для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів України...». В цьому ж Положенні вказується, що єдиний казначейський рахунок є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевого бюджетів через систему електронних платежів НБУ. Незважаючи на те, що різні доходи бюджету, у тому числі і різні податки, надходять на різні рахунки Держказначейства, всі ці рахунки становлять структуру єдиного казначейського рахунку (розділ 2 Положення № 122).

Тобто, сплачені кошти зараховуються в кінцевому підсумку на єдиний рахунок Державного казначейства України. Згідно Бюджетного кодексу, факт сплати відбувається в момент надходження грошових коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Порядок обліку сплачених до бюджету податків не може впливати на сплату податків до бюджету та свідчити про виконання або невиконання платниками своїх обов'язків по сплаті податків. Чи належним є виконання зобов'язань по сплаті податків залежить саме від їх надходження до бюджету, а не від того, як і де вони обліковуються.

Отже, з моменту зарахування суми податкового зобов'язання на єдиний Державного казначейства України, таке зобов'язання є виконаним.

Крім цього, судом встановлено, що саме зволікання відповідача з вирішенням заяви позивача призвело до затримки на 4 дні переведення коштів з одного рахунку на інший. Відтак, позивач не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність відповідача, адже звернувся із передбаченою законодавством заявою, у встановленому порядку та завчасно.

Відтак, висновку акту від 04.02.2010 є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті, за таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, необхідно позов задовольнити повністю, оскільки в т.ч. відповідачем не доведено, що позивач належним чином повідомлений про рахунки, на які потрібно перераховувати податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства "Укргазвидобуток" задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 001712/15-03/0 від 12.02.2010 р.

3. Судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Укргазвидобуток".

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено 14.10.2010