Постанова № 11992489, 12.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2010 року 09:57 № 2а-17179/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача Шкляр Т.В. (дов.від 15.04.10 №б/н), Грек О.М. (дов.від 16.04.10 №б/н), Власенко О.О. (дов.від 16.04.10 №б/н)

від відповідача: Мартинов К.В. (дов.від 21.01.10 №193/9/10-114)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Міжнародно-діловий центр» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.10.2010 року о 09 год. 57 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2009р. №0004462303/0.

На думку позивача прийняте податкове повідомлення-рішенням прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва з податку на додану вартість в сумі 18737245,00грн. з підстав заниження суми податку на додану вартість за грудень місяць 2008 року є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Позивач вважає, що відповідачем зроблено помилковий висновок про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахування та сплати до бюджету за грудень 2008 року. Позиції відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Посилаючись на норму п.п.7.7.3., п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач вказує на той факт, що платнику податку надано право прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації (рядок 25.2), яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних періодів.

Як зазначає позивач, він не допускав заниження суми бюджетного відшкодування, оскільки не приймав рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, що підтверджується відображенням суми 18737245 грн. в рядку 26, а не в ряжках 25.1, 25.2 декларації з ПДВ за грудень 2008 року, не подавав заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, декларація з ПДВ за грудень 2008 р. складена позивачем у повній відповідності з вимогами чинного законодавства України питань оподаткування.

Під час проведення судового засідання позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог відповідно до якої він просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення рішення від 16.07.09 №0004462303/0, від 09.10.09 №0004462303/1, від 29.10.09 № 004462303/2, від 27.02.10 №0004462303/3 та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що згідно пп.. «б»пп..4.2.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з пп..7.7.2 пп.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та на підставі акта перевірки №1101/23-03/32531945 від 06.07.09 у розмірі 18737245,00 грн., рішенням про результати розгляду первинної скарги від 07.08.09 №5360/10/25-026 та рішенням про результати повторної скарги від 09.10.09 №8723/7/25-114, рішенням ДПА України від 10.02.10 №2598/7/25-0115 встановлено порушення пп..7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податковій декларації, та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18737245,00грн.

Крім того зазначає, що оскільки відповідно до пп. «а»пп..7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач добровільно відмовився від отримання суми заниження в розмірі 18737245 грн. як бюджетного відшкодування, за таких підстав зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

З огляду на вище викладене відповідач вважає, що прийняті податкове повідомлення - рішення є правомірними, а заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародно-діловий центр»(надалі - позивач) зареєстровано Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва №10741070012000069 від 29.05.2003. Позивача взято на облік до ДПІ від 06.06.2003 за №17528.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва (надалі - відповідач) проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06р по 31.12.08р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №1101/23-03/32531945 від 06.07.2009р.

Встановлено факт порушення позивачем пп.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року на суму 18737245,00 грн.

На підставі виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004462303/0 від 16.07.2009р. в розмірі 18737245,00 грн. в подальшому прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.09 №0004462303/1, від 29.10.09 № 004462303/2, від 27.02.10 №0004462303/3.

Не погоджуючись із податковим повідомленням рішенням від 16.07.09 №0004462303/0 позивач подав скаргу до ДПІ у Шевченківському районі м Києва. Однак рішенням від 07.08.2009р. скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін.

14.08.2009р. позивач знов подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у м Києві. Рішенням від 09.10.2009р.№4343/10/25114 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

20.10.2009р. позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України про скасування податкового повідомлення-рішення. Однак, рішенням від 17.12.09р. № 13098/6/25-0515 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м Києва від 16.07.2009р. №0004462303/0 та рішення ДПА у м Києві від 09.10.09р. №4343/10/25-114 прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за 2008 р, згідно якої задекларував залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 18737245 грн.

Відповідно до довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації з ПДВ за грудень 2008 року) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (листопад 2008 року) складає 18 737 245 грн. (р. 24 декларації звітного податкового періоду).

Перевіркою встановлено, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (за листопад 2008 року) складається із сум ПДВ, які є фактично сплаченими.

Однак, позивач не скористався правом про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В акті перевірки з посиланням на підпункт 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про на додану вартість" зроблено висновок, що позивачем занижено на 18737245 грн. суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року внаслідок недекларування сплаченої ним частини від'ємного значення попереднього податкового періоду на суму ПДВ 18 737 245 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1цього пункту має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації (р. 25.2), яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (р. 25.1).

Підпунктом 7.7.7 а) пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Крім того, листами ДПА України від 30 січня 2009 року № 1793/7/16-1517-07 і від 1 квітня 2009 року№6810/7/16-1517 роз'яснено можливість декларування платником податків бюджетного відшкодування ПДВ у разі, якщо таке бюджетне відшкодування не було задекларовано у періоді його виникнення, а саме: якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом внаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування.

Така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

На суму заниженого бюджетного відшкодування, самостійно обчислену податковим органом, відповідно зменшується значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного податкового (звітного) періоду зі знаком "-".

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не скористався правом про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування згідно пп..7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, суд зазначає, у разі якщо сума податкового зобовязання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається, податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення , при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (10 для першої, 2-для другої), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобовязання.

У звязку з цим відповідно до пп. «а»пп..7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вважається, що позивач добровільно відмовився від отримання суми заниження в розмірі 18737245 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.07.09р. №0004462303/0 на загальну суму 18737245,00 грн. (від 09.10.09 №0004462303/1, від 29.10.09 № 004462303/2, від 27.02.10 №0004462303/3) є правомірним та прийнятим в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що субєкт владних повноважень довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур