Постанова № 11992476, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2010 року           14:40           № 2а-1009/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСпеціалізованої державної податкової інспекції в м.Києві по роботі з великими платниками податків

до Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

простягнення податкового боргу у сумі 8 675 286,32грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем не сплачено податковий борг перед Державним бюджетом України у сумі 8675286,32 грн., а тому просить суд стягнути її у примусовому порядку.

Уповноважений представник Відповідача в судовому засіданні усно повідомив, що проти позову заперечує. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Посилається на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, якою скасоване податкове повідомлення-рішення, яким було нараховано податковий борг.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ««Укртафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 02.09.1998р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 30167066. Позивач, згідно довідки від 06.04.2009 року № 32 взятий на облік платника податків та згідно свідоцтва №35481158 від 07.06.2002 року є платником податку на додану вартість.

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»з питань правильності перерахування та повноти перерахування до бюджету податку на додану вартість та правових відносин з ТОВ «Реал-МТС»за період 29.01.2006р. по 23.05.2006р.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Реал-МТС»не мало право виписувати податкову накладну, оскільки реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Реал-МТС»було анульовано, що спричинило порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 5786 608,15 грн. Вказані порушення зафіксовані в акті від 05.12.2007 року №982/41-20/30167066, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007р. №0002054120/0, яким визначено податкове зобов’язання податку на додану вартість у розмірі 5786608,15 грн. основного платежу та штрафних санкцій у розмірі 2893304,08 грн.

20 липня 2009 року та 2 вересня 2009 року Позивачем виставлені та направлені Відповідачу перша та друга податкові вимоги «Ю1»та «Ю2»№1/40 та 2/48 на суму 8677199,57грн., які останнім були отримані.

06.10.2009 року Позивачем прийнято рішення № 7/24-022 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з поданої Позивачем довідки про стан податкового боргу ДП «Укрнафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»станом на 18.01.2010р. податковий борг складає 8675286,32 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0002054120/0 було оскаржене Відповідачем до Окружного адміністративного суду м. Києва. Постановою вказаного суду у справі № 8/65 від 17.04.2008 року позов було задоволено, податкове повідомлення-рішення визнано нечинним.

Вказана постанова була оскаржена Позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду. Постановою зазначеного суду від 07.07.2009 року по справі № 22-а-22342/08 апеляційну скаргу Позивача було задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «Укртафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відмовлено повністю.

Постанова апеляційного суду оскаржена ДП «Укртафтогазкомплект»НАК «Нафтогаз України»до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.09.2010 року у справі №К-30972/09 задовольнив частково касаційну скаргу Відповідача, скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 року та залишив в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2008 року.

Заслухавши пояснення повноважного представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Положення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 закріплюють, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Підпункт 5.2.2 вказаного закону передбачає процедуру оскарження податкового повідомлення. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не оскаржувались в установленому пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 податкові повідомлення рішення від 19.12.08 року № 0040731504/0, від 29.07.2009 року № 0026401504/0, від 06.07.2009 року № 0021831504/0, від 17.02.2009 року № 0005831501/0, від 18.08.2009 року № 0031861501/0, а тому податкове зобов’язання вважається узгодженим.

Приписи п.5.1 ст.5 Закону № 2181 визначають, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

На вимогу п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунках) протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивач зазначає, що перша та друга податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були. На час вирішення спору, сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 26993 109,66 грн. (в т.ч. з податку на додану вартість –19669 611,80 грн., з податку на прибуток – 7 323 497,85 грн.).

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене п.11 ст.10 Закону про ДПС.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов’язання Відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов’язання є податковим боргом.

Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Суд вважає, що Позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості у Відповідача. За таких обставин позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.10.2010 року.