Постанова № 11992442, 06.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2010 року 16:45 № 2а-8999/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Печерського району м.Києва

до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

простягнення недоплаченої суми збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти у розмірі 413 700,76грн.

за участю представників сторін:

від позивача Скорнякова І.С. (дов.від 29.03.10 №6394/07)

від відповідача Язикова С.Р. (дов.від 19.08.10 № 25/1007)

представник прокуратури Смізюк О.О. (дов.від 24.06.10 №138)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»про стягнення недоплаченої суми збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню на загальну суму 413700,76 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.10.2010 року о 16 год. 45 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва (даліпозивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Камбіо»(далі відповідач) про стягнення недоплаченої суми збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню на загальну суму 413700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 6 статті 4 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (далі по тексту - Закон України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі продажу безготівкової валюти за гривню, сплачують збір на обовязкове державне пенсійне страхування з 2008 року в розмірі 0,5 відсотків від суми операції.

У 2009 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»(ст.77) збір з придбання безготівкової валюти було знижено з 0,5 відсотків до 0,2 відсотків.

У звязку з відсутністю у І кварталі 2010 року прийнятого Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Кабінет Міністрів України затвердив постанову, за якою у 2010 році він працюватиме за тимчасовим розписом. Отже за таких умов мають діяти норми базового Закону. При перевірці бухгалтерських документів по нарахуванню та перерахуванню збору до Пенсійного фонду України, у ПАТ «Банк Камбіо»виявлено, що за період з 01.01.2010 по 31.03.2010р. загальна сума операцій з купівлі-продажу безготівкових валют становить 197390307,02 грн., в т.ч. для потреб клієнтів 99431549,38 грн., загальна сума нарахованого збору становить 986951,54 грн., загальна сума перерахованого збору до Пенсійного фонду становить 573250,78 грн., сума несплаченого збору становить 413700,76 грн., про що складено акт №53--В від 21.04.10р.

Таким чином, недоплачена ПАТ «Банк Камбіо» сума збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню становить 413700,76 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, зазначивши, що загальними нормами: Законом України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», порядком сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998р.;

- спеціальними нормами: Бюджетним Кодексом України, Законом України про Державний бюджет України, що діє на звітний період та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес в звітному періоді. В 2010 році в передбачені бюджетним процесом строки не прийнято Закон України «Про державний бюджет на 2010 рік», тому відповідно до ч. 4 ст. 46 Бюджетного кодексу України до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження за 2010 рік справляються відповідно до Закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (тобто Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік») та інших нормативно-правових актів. Крім того, у зв'язку з неприйняттям Верховною Радою України Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", діє тимчасова спеціальна норма - Постанова Кабінету Міністрів України № 1414 від 29.12.2009 р. «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році», якою регламентується бюджетний процес у 2010 році до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Так, ч.6 ст. 4 Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»як загальна норма, зокрема передбачено, що для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, розмір збору з 2008 року складає 0,5 відсотка об'єкта оподаткування (сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню).

Разом з тим, згідно ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (спеціальна норма) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню протягом 2009 року справляється в розмірі 0,2 відсотка.

П.п. 4.1 п.4. Постанови Кабінету Міністрів України № 1414 від 29.12.2009 р. як спеціальна норма, дана вказівка Державному казначейству зараховувати податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження до державного і місцевих бюджетів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та інших нормативно-правових актів.

Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1740 від 03.11.1998 р., як загальна норма.

Зокрема п. 4 зазначеного Порядку (змінений спеціальною нормою - Постановою КМУ від 28 січня 2009 р. N 39 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій») передбачав, що «банки перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 0,2 відсотка суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню». 03.02.2010 року Кабінетом Міністрів України була прийнята спеціальна норма - Постанова № 202 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», якою п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 1740 повторно змінено та викладено у наступній редакції «Банки перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у встановленому законом розмірі від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню». Постанова Кабінету Міністрів України № 202 вступила в силу 09.03.2010 р.

Керуючись ч.4 ст. 46 Бюджетного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України № 1414 від 29.12.2009 р. «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році»вбачається, що до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», законом, який встановлює розмір від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є Закон України «Про державний бюджет на 2009»рік.

Пунктом 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачає, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».

Крім того, загальна теорія права та чинне законодавство України встановлює пріоритет застосування спеціальної норми права над загальною, в тому числі це стосується здійснення розрахунку розміру збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від операцій з купівлі--продажу безготівкової іноземної валюти за гривню у період з 01.01.2010 р.

Таким чином, згідно ч.4 ст.46 Бюджетного кодексу України, ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», п.4 Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1740 від 03.11.1998 р. у період з 01.01.2010 р., банки, керуючись спеціальними нормами права, виходячи з їх приорітетності, зобов'язані перераховувати суму вбору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 0,2 відсотки суми продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Незважаючи на це, позивач ігноруючи приорітет застосування спеціальної норми права над загальною, в порушення п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч. 4 ст. 46 Бюджетного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України № 1414 від 29.12.2009 р., вимагає сплати сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 0,5 відсотки суми продажу безготівкової іноземної валюти за гривню за період з 01.01.2010 р., в результаті чого незаконно нарахував суму несплаченого збору у розмірі 413700, 76 грн.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва перевірено банківські установи, згідно звітів з операцій купівлі-продажу валюти за гривню яких, за І квартал 2010 року виявлено заниження суми нарахованого та сплаченого збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню.

При перевірці бухгалтерських документів по нарахуванню та перерахуванню збору до Пенсійного фонду України, у ПАТ «Банк Камбіо» виявлено, що за період з 01.01.2010 по 31.03.2010р. загальна сума операцій з купівлі-продажу безготівкових валют становить 197390307,02 грн., в т.ч. для потреб клієнтів 99431549,38 грн., загальна сума нарахованого збору становить 986951,54 грн., загальна сума перерахованого збору до Пенсійного фонду становить 573250,78 грн., сума несплаченого збору становить 413700,76 грн., про що складено акт №53--В від 21.04.10р.

За результатами перевірки виявлені порушення плати збору з операцій продажу безготівкових валют за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. на загальну суму 413700,076грн. та за січень лютий 2010 року в розмірі 15474,45, загалом 429175,21 грн., чим порушено норми ст.ст.13, 67 Конституції України, п.5 ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.97р. №400-97, п.16 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.03р. №1058, постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»від 03.11.98р. №1740.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Платниками збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі, встановленому цим Законом, від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 статті 2 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону є сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Частиною 1 статті 3 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 3 цієї ж статті зазначено, що платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статі 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування та сплата збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за ставкою 0,2% здійснювалось відповідачем лише з 01.01.10р. по 31.03.10р.

В результаті чого виникло не донарахування та несплата збору на пенсійне страхування у розмірі 413700,76 грн. В зазначений період відповідач нараховував збір за ставкою 0,2% в супереч нормам Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який є базовим та передбачає сплату збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу безготівкової іноземної валюти за гривню у розмірі 0,5 відсотка.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Пунктом 4 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 передбачено, що банки перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у встановленому законом розмірі від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, здійсненої як для власних потреб, так і за дорученням клієнтів, на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації банків як платників страхових внесків у органах Пенсійного фонду України.

Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік»прийнято 27.04.10р. відповідач посилається у своєму запереченні на ст.46 Бюджетного кодексу України, у відповідності до ч. 4. якої до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів. Дана норма не являється імперативною, має диспозитивний характер та передбачає дію тих нормативно-правових актів, що регулюють питання плати збору до державних цільових фондів, встановлюють порядок їх сплати та розміри ставок . Твердження Відповідача про те, що до прийняття бюджету на поточний 2010 рік діяв лише Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік», є помилковими. Оскільки існує Закон України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що є базовим та передбачав сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу безготівкової іноземної валюти за гривню у розмірі 0,5 відсотка.

Крім того, ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»26.12.2008 року №835, на яку вказує відповідач у своєму запереченні, визначає ставку збору з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню у розмірі 0,2 відсотка саме протягом 2009 року, тобто період, протягом якого справляється збір за такою ставкою, є 2009 рік. За умов відсутності у І кварталі 2010 року прийнятого закону про бюджет на початок 2010 року мають діяти норми базового Закону, що, власне, і підтверджується роз'ясненням Пенсійного фонду України у листі від 31.12.2009 р. № 24746/03-02 щодо визначення розміру збору до Пенсійного фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1414 від 29.12.2009 Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році також передбачено, що до набрання чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Державному казначейству, зараховувати податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження до державного і місцевих бюджетів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та інших нормативно-правових актів. Отже, законодавчо встановлено дію норм іншого закону, що регламентує питання сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, зазначеною Постановою врегульовано зарахування податків, збори (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів. В той час як відповідно до ч. 2 ст. 71 Розділу ІХ «Кошти Пенсійного фонду»Закону № 1058 кошти Пенсійного фону не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-ІУ від 09.07.2003 р. Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

У відповідності до пункту 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, під час проведення судового засідання представником позивача подано клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого він просить суд стягнути з відповідача суму не сплаченого збору від проведених операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню за січень лютий 2010 року в розмірі 15474,45, Загалом 429175,21 грн.

Враховуючи конституційні норми та виходячи з загальних засад пріоритетності спеціального закону над загальним, суд доходить висновку, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют має становити 0,5 %, як це передбачено Законом України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, оскільки останній є базовим, постійно діючим нормативно-правовим актом.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»(01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, ЄДРПОУ 26549700, р/р36227001, МФО 380399) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 4, МФО банку 820019, УДК у м.Києві, ЄДРПОУ одержувача - 26077922, назва одержувача УДК у Печерському районі м. Києва, р/р 31210222700007, КЕКД- 24140100 сплата з купівлі-продажу валюти) суму недоплаченого збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню у розмірі 429175,21 грн. (чотириста двадцять девять тисяч сто сімдесят пять грн.) 21 коп.

3. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

СуддяІ.А. Качур

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 11.10.2010р.

Суддя І.А. Качур