Постанова № 11992429, 28.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2010 року№ 2а-10179/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Скочок Т.О. Клочкова Н.В. вирішив в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд"

доДержавної податкової інспекції у м.Черкаси

проскасування повідомлення - рішення № 0000842304/0; № 0000852304/0 від 25.09.2009року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд»звернулось суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Черкаси від 25.09.2008 № 0000842304/0, № 0000852304/0 та від 12.12.2008 № 0000842304/1, № 0000852304/1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що з метою дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Листа ДПА України від 11.04.2008 № 7627/7/16-0117 ТОВ «Агротрейд»правомірно задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в квітні 2008 року у розмірі 2 106 176 грн. При цьому вказана сума не була задекларована до відшкодування з бюджету за березень 2008 року у звязку з тим, що різниця значень податкового кредиту та податкового зобовязання в декларації з ПДВ за березень 2008 року мала позитивне значення, що позивач задекларував в рядку 18.1, а не 18.2,у звязку з чим ТОВ «Агротрейд»не виконав вимоги вищевказаного листа ДПА України. А тому позивач вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваних повідомлень-рішень не були враховані дані обставини.

Відповідач проти позовних заперечує з підстав, виклад у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог відповідач вказує, що позивачем порушено вимоги пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження розміру бюджетного відшкодування за березень 2008 року, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 року та завищенням відємного значення різниці податкових зобовязань та податкового кредиту за квітень 2008 року.

В звязку з виявленим порушенням відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які відповідач вважає правомірними.

Крім того, заперечуючи проти позову відповідач просив застосувати до відповідача наслідки пропуску строку звернення до суду та у звязку з цим відмовити у задоволенні адміністративного позову. Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначає, що днем, коли позивач дізнався про порушення його прав є 03.10.2008, оскільки саме в цей день позивачем були отримані податкові повідомлення-рішення № 0000842304/0, № 0000852304/0, а до суду позивач звернувся вперше 24.04.2009, проте Ухвалою суду від 22.04.2010, позовну заяву залишено без розгляду, а тому відповідач переконаний, що звернення позивача вдруге 07.08.2010 до суду з тими самими вимогами без передбаченого ст. 102 КАС України клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду є підставою для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду та відмови у задоволенні адміністративного позову.

За наслідками обговорення вказаного клопотання суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, коли позивач вперше звернувся до суду за захистом своїх прав діяла редакція ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла під час звернення позивача до суду) та передбачала річний строк звернення до суду з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не пропустив вказаний строк, так як звернувся до суду через 5 місяців від дня, коли дізнався про винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тобто з дотриманням передбачених законодавством строків звернення до суду.

Крім того, згідно ст. 100 КАС України (в редакції від 07.07.2010) наслідком пропуску строку звернення до суду є залишення адміністративного позову без розгляду, а не відмова в задоволенні позовних вимог, а тому вказані доводи відповідача є необґрунтованими.

07.09.2010 до суду надійшло клопотання відповідача про колегіальний розгляд даної адміністративної справи. З урахуванням вимог ст. 24 КАС України суд задовольнив вказане клопотання відповідача та призначив справу до розгляду у складі колегії суддів.

20.09.2010 до суду надійшли додаткові пояснення від позивача з додатками та клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що позивач просив розглянути справу за його відсутності, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження .

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові була проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 17.09.2008 р. № 1654/23-4/32707958 (далі - Акт перевірки) та встановлено, що позивач порушив вимоги:

- пп. 7.7.2 п. 7.7.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження розміру бюджетного відшкодування за березень 2008 року у розмірі 2 106 176 грн.;

- пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року у розмірі 2 106 176 грн.

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим завищено відємне значення різниці податкових зобовязань та податкового кредиту за квітень 2008 року в розмірі 6007 грн.

В звязку з виявленим порушенням, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 25.09.2008 № 0000842304/0 форми «В2»та № 0000852304/0 форми «В1», відповідно до яких заявлена та відшкодована сума бюджетного відшкодування зменшується у картці особового рахунку платника податків, яка ведеться у податковому органі та вважається, що ТОВ «Арготрейд»добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 2 106 176 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями ТОВ «Агротрейд»13.10.2008 подало до ДПІ у м. Черкаси скаргу.

10.12.2008 позивач отримав рішення ДПІ у м. Черкаси, яким податкові повідомлення-рішення від 25.09.2008 № 0000842304/0 та № 0000852304/0 залишені відповідачем без змін.

12.12.2008 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення 12.12.2008 № 0000842304/1, № 0000852304/1

19.12.2008 позивач подав скаргу в порядку адміністративного оскарження до ДПА Черкаської області, яка своїм рішенням від 05.02.2009 залишила скаргу позивача без задоволення.

13.02.2009 ТОВ «Арготрейд»звернулось зі скаргою до Державної податкової адміністрації України. Рішенням від 15.04.2009 ДПА України також залишило скаргу без задоволення.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час заповнення декларації з ПДВ за березень та квітень 2008 року керувався виключно податковим розясненням, а тому висновки ДПІ у м. Черкаси щодо добровільної відмови зі сторони ТОВ «Агротрейд»від отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 року в сумі 2 105 176 грн. є незаконними.

Також позивач посилається на пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», який передбачає, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового розяснення або узагальнюючого податкового розяснення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав

Позивач подав до ДПІ у місті Черкаси податкову декларацію з ПДВ за березень 2008 року (вхідний від 21.04.2008р. № 59771).

В р.24 податкової декларації з ПДВ за березень 2008р. «залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» Позивач зазначив суму 2106176,0 грн.

В р.26 податкової декларації з ПДВ за березень 2008р. «залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»Позивач зазначив суму 2106176,0 грн.,

В рядку 18.1. декларації з ПДВ за березень 2008р. зазначене позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 298235 грн.

Позивач подав до ДПІ у місті Черкаси податкову декларацію з ПДВ за квітень 2008 року (вхідний від 20.05.2008р. № 911861).

В р.23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду»Позивач зазначив суму 2 106176,0 грн., що зумовило зазначення в р.23 «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми 2 106176,0 грн.

В р.24 податкової декларації з ПДВ за квітень 2008р. «залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»Позивач зазначив суму 2106176,0 грн.

В р.25 податкової декларації з ПДВ за березень 2008р. «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»та р. 25.1 «на рахунок платника у банку»Позивач зазначив суму 2106176,0 грн.

В рядку 18.2. декларації з ПДВ за березень 2008р. зазначене відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 112532 грн.

В звязку із задекларованою Позивачем до відшкодування на рахунок у банку сумою ПДВ, Відповідачем протягом періоду з 03.09.2008р. по 16.09.2008р. проводилась виїзна позапланова документальна перевірка Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008 року, за результатами якої складено акт № 1654/23-4/32707958 від 17.09.2008р.

Згідно доводів, наведених в пунктах 3.1.3. та 3.2.3. розділу 3 акту № 1654/23-4/32707958 від 17.09.2008р., Відповідач встановив, що Позивач занизив розмір бюджетного відшкодування за березень 2008 року на суму 2106176,0 грн., та завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 2106176,0 грн., і завищив відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за квітень 2008 року в розмірі 6007,0 грн.

Зокрема, в обґрунтування висновків, викладених в розділі 4 акту № 1654/23-4/32707958 від 17.09.2008р., Відповідач зазначив, що відхилення між даними перевірки та даними платника в податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень 2008 року виникли внаслідок того, що згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до наданих ТОВ «Агротрейд»документів, було встановлено, що сума податку на додану вартість станом на 29.02.2008р. була фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) в попередніх податкових періодах в розмірі 2106176,0 грн.

Відповідач вказав, що відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадку виявлення заниження бюджетного відшкодування вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів.

Декларуючи до відшкодування спірну суму ПДВ, Позивач діяв відповідно до розяснень субєкта владних повноважень Державної податкової адміністрації України, наданих у листі від 11.04.2008 р. № 7627/7/16-0117, який був чинним на момент подання Позивачем відповідних декларацій з ПДВ.

Вказаним листом ДПА від 11.04.2008 р. № 7627/7/16-0117 надані наступні пояснення: «Відповідно до пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон) у редакції, чинній з 1 липня 2005 року, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Тобто сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобовязань окремого звітного періоду. Податкові зобовязання звітного періоду формуються у розділі I декларації з ПДВ, податковий кредит - у розділі II. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III та є необхідною, але не достатньою умовою для отримання права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (з 1 січня 2008 року - у попередніх податкових періодах) постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто для отримання права на бюджетне відшкодування Законом встановлено додаткові дві умови:

а) перша відємне значення різниці податкових зобовязань та податкового кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за наслідками наступного податкового періоду (не бути погашеними додатними податковими зобовязаннями наступного періоду);

б) друга таке відємне значення повинно бути оплачене постачальникам товарів (послуг)».

Як встановлено судом, Позивач не задекларував відповідну суму ПДВ до відшкодування в березні з підстав не виконання умов відшкодування, встановлених в Листі ДПА від 11.04.2008 р. № 7627/7/16-0117, а саме, відсутності відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

В декларації за квітень 2008 року у Позивача в р.18.2 зявилось відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 112532,0 грн. Виконуючи вимоги Закону України про ПДВ та Листа ДПА від 11.04.2008 р. № 7627/7/16-0117, Позивач задекларував суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 2106176,0 грн.

Згідно пункту 1.8. статті 1 Закону України про Податок на додану вартість, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Згідно підпункту 7.7.4. пункту 7.7 . статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі Закон № 2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно підпункту 4.4.1. пункту 4.4. статті 4 Закону № 2181, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно частин г) та д) підпункту 4.4.2. пункту 4.4 статті 4 Закону № 2181, податкове розяснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.

Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового розяснення (за відсутності податкових розяснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового розяснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове розяснення чи узагальнююче податкове розяснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове розяснення такому платнику податків або узагальнююче податкове розяснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові розяснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не надав доказів правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень щодо Позивача, який діяв відповідно до офіційних розяснень, наданих вищим органом Відповідача.

Крім того, судом враховано, що податкові повідомлення-рішення від 12.12.2008 № 0000842304/1, № 0000852304/1 винесені у зв'язку з адміністративним оскарженням попередніх податкових повідомлень-рішень від 25.09.2008 № 0000852304/0 та № 0000842304/0, які є ідентичними, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання незаконними і скасування раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень 25.09.2008 № 0000842304/0, № 0000852304/0.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000852304/0 від 25.09.2008р. та № 0000842304/0 від 25.09.2008р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяВ. І. Келеберда

СуддіТ. О. Скочок

Н. В. Клочкова