Постанова № 11992147, 03.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 серпня 2010 року 11:25 № 2а-7205/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошиинському районі м. Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю "Транслайн лімітед"

простягнення податкового боргу у розмірі 186 672,27грн. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем не сплачено податковий борг перед Державним бюджетом України у сумі 186 672,27 грн., в т.ч. з податку на прибуток 11276,53 грн., з податку на додану вартість 175 362,07 грн. та комунального податку 33,67 грн., а тому просить суд стягнути її у примусовому порядку.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника у засідання суду не направив, заперечень проти позову до суду не надав, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслайн лімітед»зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 24.03.2005р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33306224. Взятий на облік платника податків у ДПІ у Святошинському районі м. Києва, що підтверджується відповідною довідкою від 30.11.2007 року № 3158/29-109.

Відповідачем самостійно були задекларовані: в податковому розрахунку комунального податку № 9003011299 від 08.02.2010р. суму на сплату комунального податку; в податковій декларації з податку на додану вартість №9002668452 від 20.01.2010р. суму на сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та в декларації з податку на прибуток підприємства № 9003004779 від 08.02.2010р. суму на сплату податку на прибуток.

Позивач зазначає, що станом на 29.04.10 р. Відповідач має податковий борг в розмірі 186 672,27 грн., з яких: 174631,02 грн. недоїмка з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 731,05 грн. пеня; 6288,00грн. недоїмка з податку на прибуток підприємств та 5003,00 грн. сума самостійно нарахованих штрафних санкцій; 33,67 грн. недоїмка по комунального податку.

На адресу Відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/1175 від 17.08.09 р. та зобовязано сплатити податковий борг за узгодженим податковим зобовязанням яке станом на 13.08.09 р. становило 5148,52 грн.

Друга податкова вимога № 2/1541 було виставлено 26.10.2009 р. відповідно до якої податковий борг Відповідача, станом на 22.10.09 р. становив 6876,87 грн. Вимога була отримана останнім 04.11.2009, що підтверджується підписом бухгалтера на корінці вказаної вимоги.

Як зазначає Позивач, податкові зобовязання Відповідача не були сплачені в повному обсязі, в установленому законодавством порядку не оскаржені, а тому є узгодженим податковим боргом.

Заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Приписи п.5.1 ст.5 Закону № 2181 визначають, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

На вимогу п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунках) протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивач зазначає, що перша та друга податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були. На час вирішення спору, сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 186672,27 грн. (в т.ч. з податку на додану вартість та пені 175 362,07 грн., з податку на прибуток 11 276,53 грн., з комунального податку 33,67 грн.).

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990р (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобовязання Відповідача в установлені строки виконано не було, а відтак таке зобовязання є податковим боргом.

Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Суд вважає, що Позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості у Відповідача. За таких обставин позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транслайн лімітед»(м. Київ, вул. Святошинська, 3, код ЄДРПОУ 33306224) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 186672,27 грн. (сто вісімдесят шість тисяч шістсот сімдесят дві гривні 27 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 04.08.2010 р.