Постанова № 11992051, 29.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2010 року           10:45           № 2а-9122/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого –судді Степанюка А.Г., при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»

до          Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві

про          визнання нечинним та скасування рішення № 62 від 14.07.2009 року

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення № 62 про застосування економічних санкцій, на думку Позивача, прийняте Відповідачем за межами повноважень та є неправомірним. Звертає увагу суду на те, що додаткові послуги, які надає товариство, не входять до мінімального переліку послуг, які визначені постановою КМУ від 12.07.2005 року № 560, а тому на них не розповсюджується режим державного регулювання цін , отже у Відповідача немає підстав для звернення до Позивача з вимогою про стягнення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.

Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги Позивача необґрунтованими. Зазначає, що Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою КМУ від 12.07.2005 року № 560 (далі –Порядок формування тарифів) застосовується до всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності. Вказує, що Позивачем витрати на надання обов’язкових послуг віднесено до додаткових та не погоджено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території в Київській міській державній адміністрації, в результаті чого останнім отримано необґрунтовано одержану виручку, а тому наявні всі підстави для застосування економічних санкцій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №125090, зареєстроване у Дарницькій районній у місті Києві державній адміністрації 05.04.2004 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32912720.

Видом діяльності Позивача за КВЕД є управління нерухомим майном.

Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві на підставі посвідчення від 12 березня 2009 року № 162 відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»(надалі –Закон про ціни), постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та п. 4.1.6 Плану роботи Держінспекції в м. Києві проведена планова перевірка ТОВ «Ковальська-Житлосервіс»з питань додержання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за період за липень 2008 –лютий 2009 року.

За результатами позапланової перевірки Відповідачем складено акт №149 від 07.07.2009р., який підписано із запереченнями - лист від 14.07.2009р № 144-юр.

У вказаному акті зафіксовано, що Позивачем, в порушення Порядку формування тарифів та розпорядження КМДА від 01.12.06р. № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження КМДА від 19.05.2000р. № 748», витрати на надання обов’язкових послуг віднесено до додаткових. Товариство не погодило тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в КМДА та проводило нарахування на обов’язкові послуги, як за додаткові.

Вказаний акт визначає, що товариством необґрунтовано отримана виручка, з урахуванням коефіцієнту сплати, яка складає: по будинку на вул. Княжий Затон, 21 –536385,48 грн., по будинку на вул. Барбюса, 16 –74877,19 грн., по будинку на вул. Ольгінська, 2/4 –71900,01 грн. на загальну суму 683162,68 грн. та підлягає вилученню в дохід бюджету із застосуванням штрафних санкцій у двократному розмірі.

14.07.2009 року Інспекцією винесено рішення № 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (далі –оскаржуване рішення) та направлено претензію №152-07/5-1669 з проханням про забезпечення виконання оскаржуваного рішення.

Як зазначає Позивач, розпорядженням КМДА № 518 від 29.04.2009 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс»було погоджено тарифи на експлуатаційні послуги на рівні економічно обґрунтованих витрат для будинків по вул. Княжий Затон –4,71 грн., по вул. Барбюса, 16 –2,90 грн., по вул. Ольгинській, 6 –5,07 грн. Вказане розпорядження було призупинено постановою КМУ від 17.07.2009 року № 842, проте перевірка проводилася за період за липень 2008 –лютий 2009 року. Тому Позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим і звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Враховується, що стаття 6 Закону про ціни визначає, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи

Ст. 7 цього ж закону передбачає, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст. 8 Закону про ціни Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, а в разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Також уряд України може вводити інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Ст. 13 Закону України про ціни визначено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Позивач наголошує, що у зв’язку з великим насиченням будинків, а це висотні житлові комплекси за адресами: вул. Княжий Затон, 21, вул. Барбюса, 16 та вул. Ольгінська, 2/4 (6), додатковими інженерними системами, витрати по експлуатації значно перевищують витрати по іншим звичайним будинкам і не покриваються затвердженими тарифами. Зазначає, що крім розширення якісних і кількісних показників (понаднормове виконання робіт та утримання персоналу), понаднормові витрати на технічне обслуговування ліфтів (оскільки будинки оснащені не двома, а трьома, і навіть чотирма ліфтами), Позивач, за узгодженням з власниками квартир (на договірній основі) надає додаткові (не передбачені типовим переліком) послуги: облаштування та утримання пожежного поста, утримання служби консьєржів, понаднормове утримання працівників, технічне обслуговування системи УПС, дозор сервіс, обслуговування системи відео нагляду, технічне обслуговування дизель-електростанції тощо.

Окремо судом береться до уваги експлуатація будинку по вул. Княжий Затон, 21, оскільки він проектувався та зводився по «Індивідуальних технічних вимогах», в яких особливу увагу приділено інженерному та технічному забезпеченню безпеки проживання людей в таких будинках, зокрема, функціонують системи протидимної і загально обмінного вентиляції, евакоосвітлення та установки протипожежної автоматики і пожежегасіння, оснащенні системами відео спостереження тощо. Також те, що будинок було зведено за рішенням № 19 від 19.03.2003 року Колегії Державного Комітету України з будівництва та архітектури «Про експериментальне будівництво у м. Києві висотних (вище 25 поверхів) монолітно-каркасних житлових будинків та створення в Україні нормативної бази для проектування і будівництва висотних будинків».

Як стверджує Позивач, нарахування додаткових послуг здійснюється виключно на підставі погодження з власниками квартир шляхом укладання відповідних договорів.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідачем не спростований факт наявності чинних договорів, укладених позивачем з власниками квартир. Так, з метою здійснення належного обслуговування вказаних будинків в договори про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг було включено п.2.2.10 про надання додаткових послуг та компенсацію витрат (інших заходів) товариства по обслуговуванню будинків, які не покриваються платою за утримання квартир передбаченою розпорядженням КМДА від 30.05.07 № 641, та виходять за межі мінімального переліку встановленого Постановою КМУ №560 від 12.07.2005р. четвер

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово0комунальні послуги», житлово-комунальні послуги поділяються на три групи: перша група—житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група— житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Як вбачається з наданого позивачем переліку додаткових послуг, в нього включені послуги, які не передбачені Постановою КМУ №560 від 12.07.2005р. та розпорядженням КМДА від 30.05.07 № 641, тобто вони не є послугами, ціни на які регулюються законодавством.

В матеріалах справи наявні кошториси витрат, згідно яких здійснювалось нарахування додаткових послуг. Кошториси у свою чергу підтверджені відповідними додатковими договорами з виконавцями послуг, розрахунками та фактично понесеними витратами.

Судом також береться до уваги той факт, що Позивач неодноразово звертався до місцевих органів влади для затвердження індивідуальних тарифів на послуги окремо по кожному будинку, згідно Постанови КМУ №560 від 12.07.2005р. А саме: вих. №233 від 28.08.2006р. відповідь №6082/03 від 07.09.06р.), до головного управління з питань цінової політики вих. № 271 від 18.09.2006р. ,вих№311 від 18.10.2006р. - було отримано відповідь № 09050/4-1599 від 31.10.2006р. (що такі розрахунки провести неможливо в зв'язку з відсутністю відповідного Порядку), вих. № 70 від 12.02.2008р., вих.№ 116 від 11.03.2008р., вих. № 118 від 12.03.2008р.). На звернення по суті Позивач отримав відповідь від Головного управління з питань цінової політики № 09050/4-488 від 13.03.2008р. про те, що для проведення розрахунків тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій необхідно звернутися до ТОВ «Проблемний інститут нетрадиційних енерготехнологій та інжинірингу». Від вказаного інституту Позивачем було отримано «Звіт за результатами розрахунку тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території»по кожному указаному будинку, з якими останній повторно звернувся до вказаного Управління для розгляду та затвердження індивідуальних тарифів (вих. №302 від 23.06.08р., №305 від 24.06.08р., № 39 від 17.02.2009р.). Головне управління з питань цінової політики (КМДА) було поінформовано Позивача (відповідь № 09050/4-2024) про направлення доповідної записки голові КМДА стосовно встановлення тарифів для будинків поліпшеної комфортності, з пропозиціями переглянути та погодити економічно обґрунтовані тарифи, та №09050/4-2223 від 10.09.2008р. про те що розрахунки вартості послуг експериментальних будинків є економічно обґрунтованими і відповідають умовам, які необхідно виконувати при обслуговуванні цих будинків. Також Позивач звертався до Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України (вих.№366 від 01.08.08) з пропозиціями по зміни та доповнення до Постанови КМУ № 560 від 12.07.05р., та отримало відповідь №8/7-943 від 15.09.08 про врахування наданих пропозицій.

Враховується і те, що Розпорядженням Київської міської держадміністрації №518 від 29.04.09р. Позивачу було погоджено тарифи на експлуатаційні послуги на рівні економічно обґрунтованих витрат (для будинку по вул. Княжий Затон, 21 - 4,71грн., по вул.. Барбюса, 16 - 2.90 грн., по вул. Ольгинській, 6 - 5,07 грн.) чим підтверджується, що фактичні витрати по експлуатації будинків значно перевищують встановлений тариф 1,1 грн. Проте дане розпорядження було зупинено Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 17.07.09р. № 842).

Також необхідно врахувати, що перевірка Позивача проводилась за період липень 2008р.- лютий 2009р., а в цей період розпорядження №641 від 30.05.07р. (на яке посилається Відповідач) було визнано протиправним та скасовано, його дію поновлено лише з 1 лютого 2009р.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що зазначені додаткові послуги позивач надав на позадоговірній основі, посилання на це в акті перевірки № 149 від 07.07.2009 р. та оскаржуваному рішенні відсутні.

Відповідачем також не надано належних доказів на підтвердження того, що договори, на підставі яких Позивачем надавалися додаткові послуги та стягувалася платня, у встановленому порядку визначені недійсними як такі, що не відповідають чинному законодавству.

Отже відповідач не довів суду обставин, на які посилається як на підставу своїх заперечень.

Позивач звернув увагу суду на рішення Окружного адміністративного суду м. Киває від 29.09.08 р. у справі № 13/50 яким було визнано недійсним та скасовано рішення про застосування штрафних фінансових санкцій Відповідача № 20 від 21.03.08 р. При розгляді даної справи суд встановив правомірність дій ТОВ «Ковальська-Житлосервіс»при застосуванні підвищеного тарифу при обслуговуванні, зокрема, власників квартир по вул. Княжий Затон, 21. Вказане рішення Київським апеляційним судом міста Києва було залишено без змін, а скарга Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві без задоволення.

Суд приходить до висновку, що факт отримання позивачем необґрунтовано одержаної виручки в результаті порушення державної дисципліни цін відсутній.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача Відповідачем суду не надано, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 38 від 14.05.2009 року.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         А. Степанюк

.

Дата складення постанови в повному обсязі –01.06.2010 року