Постанова № 11991618, 22.09.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4396/09/1770

22 вересня 2010 року 12год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Жаров А.С.,

відповідача: представник Невідомський О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство фірма "Альбіон" < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

до Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство фірма “Альбіон” звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кузнецовської ОДПІ № 0000212350/0 від 05.05.2009 р. яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств в сумі 61324 грн. в т.ч. 44503 грн. основного платежу та 16821 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0000232350/0 від 05.05.2009 р. яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 53088 грн. в т.ч. 35392 грн. основного платежу та 17696 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не відповідають фактичним обставинам справи та є хибними. Валові витрати та податковий кредит сформовані ППФ “Альбіон” по господарських операціях з ПП “Юнісеф” підтверджуються первинними документами обов’язковість ведення яких передбачається правилами податкового обліку. Позивач вказує, що посилання посадових осіб Кузнецовської ОДПІ на наявність кримінальної справи порушеної стосовно засновників та керівників ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” за фактом наявності ознак злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України є лише припущеннями так як відсутній обвинувальний вирок, що набрав законної сили. На момент вчинення господарських операцій відомості про ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” були в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і останні були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Таким чином, на думку представника позивача доводи податкового органу про нікчемність правочинів вчинених між ППФ “Альбіон” з ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” не ґрунтується на належних доказах та є безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю та визнати нечинними оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Кузнецовська об’єднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки ППФ “Альбіон” було встановлено здійснення господарських операцій з ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс”. Вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі 1-608/09, який набрав законної сили встановлено, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 визнані винні у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України до кримінальної відповідальності. Враховуючи фіктивний характер діяльності ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс”, правочини вчинені з ППФ “Альбіон” не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених в них, мають спрямованість на порушення публічного порядку і в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Враховуючи нікчемність правочинів, валові витрати та податковий кредит не підтверджуються документами обов’язковість ведення яких передбачається правилами податкового обліку. Таким чином, позивачем було порушено пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.04.2009 р. Кузнецовською ОДПІ було складено акт № 108-23/32449903 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. Під час проведення перевірки було встановлено порушення ППФ “Альбіон” пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 44503 грн. та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 35392 грн.

На підставі акту перевірки № 108-23/32449903 від 23.04.2009 р. заступником начальника Кузнецовської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212350/0 від 05.05.2009 р. про донарахування ППФ “Альбіон” податку на прибуток та № 0000232350/0 від 05.05.2009 р. про донарахування податку на додану вартість.

З акту перевірки вбачається, що під час її проведення було встановлено здійснення ППФ “Альбіон” господарських операцій з ПП “Юнісеф” та з ПП “Агроімпекс-Ресурс”. Так протягом періоду, що перевірявся ППФ “Альбіон” було укладено наступні договори субпідряду з ПП “Юнісеф”:

- договір №б/н від 30.04.2008р. відповідно до умов якого ППФ “Альбіон” доручає, ПП “Юнісеф” виконати капітальний ремонт покрівлі адміністративного приміщення (Селищанський гранітний кар’єр) с. Селище, Сарненського р-ну Рівненської області;

- договір №3/04 від 03.04.2008р. відповідно до умов якого ППФ “Альбіон” доручає, ПП “Юнісеф” виконати реконструкцію покрівлі житлового будинку по вул. Мазепи 32,м.Трускавець Львівської області у відповідності із затвердженим кошторисом;

- договір №б/н від 05.09.2008 р. відповідно до умов якого ППФ “Альбіон” доручає, ПП “Юнісеф” виконати капітальний ремонт покрівлі побутового корпусу Золочівського професійного ліцею м.Золочів, Львівської області.

- договір №3/03від 03.03.2008 р. відповідно до умов якого ППФ “Альбіон” доручає, ПП “Юнісеф” виконати капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Бориславська 40, м. Трускавець Львівської області.

- договір №4/03 від 03.03.2008р. відповідно до умов якого ППФ “Альбіон” доручає, ПП “Юнісеф” виконати капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Бориславська 44, м. Трускавець Львівської області.

На підставі вказаних договорів сторонами було складено акти прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 на загальну суму на загальну суму 181325,60грн.(в т.ч. ПДВ 30220,93грн.) та виписано податкові накладні.

Розрахунки за будівельно-монтажні роботи ППФ “Альбіон” проведені через Філію Північно-Західне Регіональне управління ВАТ Банк “Фінанси та кредит” на загальну суму 178663,8грн., що підтверджується відповідними платіжними документами та, частково, взаємозаліком за рахунок отриманих генпослуг в сумі 1686,80грн.

На підставі вказаних документів ППФ “Альбіон” було сформовано валові витрати на суму 151104,67 грн. та податковий кредит на суму 30220,93 грн. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Крім того, під час проведення перевірки було встановлено, що ППФ “Альбіон” проводило господарські операції із ПП “Агроімпекс-Ресурс” на купівлі в останнього будівельних матеріалів.

На підтвердження виконання господарської операції ПП “Агроімпекс-Ресурс” було виписано для ППФ “Альбіон” видаткову та податкову накладні № 5 від 29.08.2008 р. на загальну суму 32000 грн.(в т. ч. ПДВ 5333,33грн.).

В податковому обліку позивача вказані операції були відображені шляхом формування валових витрат та податкового кредиту.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 р. провадження по даній справі було зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неможливістю подальшого розгляду адміністративної справи до набрання законної сили рішення по справі 1-608//09 (1-386/10), що розглядається в порядку кримінального судочинства по обвинуваченню групи осіб у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємництва ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс”.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 р. провадження по справі було поновлено так як відпали обставини, на підставі яких було зупинено провадження по вказаній справі. Відповідачем було долучено до матеріалів справи вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608//09 (1-386/10), що набрав законної сили, яким визнано винним ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України – суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Приписи вказаної вище статті кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якого – вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” носила фіктивний характер.

Вказані підприємства не мало трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності.

Вирок по кримінальній справі є належним та допустимим доказом в порядку, передбаченому статтями 70-72 Кодексу адміністративного судочинства, що свідчить про наявність протиправної мети при вчиненні оспорюваних господарських зобов’язань зі сторони посадових осіб ПП “Агроімпекс-Ресурс” та ПП “Юнісеф”.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України – зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України – підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що правочини вчинені між ППФ “Альбіон” з ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” не спрямовані на реальна настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України – правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України – правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Враховуючи відсутність у правочинів вчиненого між ППФ “Альбіон” з ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачених в них, суд погоджується з твердженнями посадових осіб Кузнецовської ОДПІ щодо їх вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого ППФ “Альбіон” податкового кредиту та валових витрат. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку на додану вартість.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями посадових осіб податкового органу, що правочини між ППФ “Альбіон” з ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” в силу ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV – підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення вказаної статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV кореспондуються з приписами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи нікчемність правочинів вчинених ППФ “Альбіон” з ПП “Юнісеф” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” суд прийшов до висновку, що акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні складені на підтвердження їх виконання не відповідають вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV та не фіксують фактів здійснення господарських операцій, що в них описані.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями посадових осіб Кузнецовської ОДПІ щодо не підтвердження сформованих ППФ “Альбіон” валових витрат в сумі 177772 грн. та податкового кредиту в сумі 35391,76грн. первинними документами зберігання яких передбачено правилами податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріалами справи підтверджується правомірність прийняття Кузнецовською ОДПІ податкових повідомлень-рішень № 0000212350/0 від 05.05.2009 р. яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств в сумі 61324 грн. та № 0000232350/0 від 05.05.2009 р. яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 53088 грн. < Текст >

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству "Альбіон" - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя < Підпис > Жуковська Л.А.